Справа № 629/1821/20
Провадження № 1-кп/629/343/20
03 липня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220380000436, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексіївка, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , -
02 квітня 2020 року, близько 14:30 години, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3 , де він разом з малознайомими йому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сиділи за столом та вживали спиртні напої. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , сидячі за столом заснули, після чого у ОСОБА_3 раптово виник умисел таємно викрасти мобільний телефон марки «SIGMA mobile» моделі «Comfort 50 mini 3», який належить потерпілій ОСОБА_5 та знаходився в кишені її куртки, яку вона зняла та повісила на гачок поряд зі столом. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, виражений у викраденні чужого майна, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спали та не спостерігали за його діями, ОСОБА_3 шляхом вільного доступу заволодів вищевказаним мобільним телефоном марки «SIGMA mobile» моделі «Comfort 50 mini 3», ІМЕІ: НОМЕР_1 та ІМЕІ: НОМЕР_2 , який був у використанні, вартістю 337 гривень та який належить ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному. Також пояснив, що дійсно скоїв кримінальне правопорушення при зазначених обставинах, а саме 02 квітня 2020 року близько 14:30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_3 з малознайомими йому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сиділи за столом та вживали спиртні напої. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , сидячі за столом заснули, після чого у нього раптово виник умисел таємно викрасти мобільний телефон, який належить потерпілій ОСОБА_5 та знаходився в кишені її куртки, яку вона зняла та повісила на гачок поряд зі столом. Реалізуючи свій злочинний умисел, він скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спали та не спостерігали за його діями, шляхом вільного доступу заволодів мобільним телефоном, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Обвинувачений ОСОБА_3 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним проступку, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню освіту, неодружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально задовільно.
Обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.
Оцінка виявила високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, на думку органу пробації виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним покладення на правопорушника обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Із врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Оскільки кримінальне правопорушення ОСОБА_3 було вчинено 02.04.2020 року, а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 20.12.2019, який набрав чинності 01.07.2020 року було внесено зміни до ч.1 ст.185 КК України, з урахуванням ч 1 ст. 5 КК України, суд застосовує до обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.
Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2020 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області був накладений арешт на майно, а саме: бувший у використанні мобільний телефон марки «SIGMA mobile» моделі «Comfort 50 mini 3», ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , в корпусі біло-оранжевого кольору, без комплектуючих, зарядного пристрою, без карти пам'яті та сім-карток; видатковий чек № 40143 від 02.04.2020 року ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка»; фіскальний чек № 40244 від 09.04.2020 року ломбарду «Ломбард «Свіжа копійка», шляхом заборони будь-яким чином розпоряджатися та відчужувати майно на яке накладено арешт.
В зв'язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_7 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/878СЕ-20 від 16.04.2020 року в розмірі 817 гривень 25 копійок.
Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2020 року, а саме на майно - бувший у використанні мобільний телефон марки «SIGMA mobile» моделі «Comfort 50 mini 3», ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , в корпусі біло-оранжевого кольору, без комплектуючих, зарядного пристрою, без карти пам'яті та сім-карток; видатковий чек № 40143 від 02.04.2020 року ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка»; фіскальний чек № 40244 від 09.04.2020 року ломбарду «Ломбард «Свіжа копійка», шляхом заборони будь-яким чином розпоряджатися та відчужувати майно на яке накладено арешт, шляхом заборони будь-яким чином розпоряджатися та відчужувати майно на яке накладено арешт.
Речові докази по справі:
- мобільний телефон марки «SIGMA mobile» моделі «Comfort 50 mini 3», ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 , в корпусі біло-оранжевого кольору, без комплектуючих, зарядного пристрою, без карти пам'яті та сім-карток, який належить потерпілій ОСОБА_5 та переданий їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілій;
- видатковий чек № 40143 від 02.04.2020 року ломбарду ПТ «Ломбард «Свіжа копійка» та фіскальний чек № 40244 від 09.04.2020 року ломбарду «Ломбард «Свіжа копійка» залишити при матеріалах кримінального провадження № 12020220380000436.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1