Справа №584/491/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Токарєв С. М.
Номер провадження 33/816/313/20 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
03 липня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченка С.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевченка С.В. на постанову судді Путивльського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн., -
Постановою судді Путивльського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що 03.04.2020 року о 00.35 год. в м. Путивль по вул. Горького керував автомобілем Hyndai Accent, д.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився в Путивльській ЦРЛ, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням адвокат Шевченко С.В. подав апеляційну скаргу в якій просив постанову судді Путивльського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року, скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити. Крім цього, просив допитати поліцейського СРПП № 1 Путивльського ВП Вовк Д.О.
В обґрунтування своїх вимог захисник наголошував:
- на відсутності підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , оскільки зі слів допитаного судом інспектора поліції ОСОБА_2 причиною зупинки був «свист резини», що могло свідчити про велику швидкість, але яку саме він не вказав;
- на відсутності встановлення інспектором поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, який відразу запропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я, що узгоджується з матеріалами відео;
- на відсутності пропозиції інспектора поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. На відео поліцейський висловлює підозру, що водій перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. В суді поліцейський пояснював, що в них не було алкотестера та він вважав, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, однак в медичному закладі ОСОБА_1 проходив огляд саме на стан алкогольного сп'яніння і біосередовище не здавав;
- на відсутності на висновку та на акті штампу закладу, який його видав і заповненні їх не державною мовою;
- на відсутності в протоколі пояснень особи відносно якої його складено та її підпису;
- на зазначенні в протоколі того, що ОСОБА_1 порушив п. 2.90 ПДР України, якого не існує;
- на сумнівності відеозапису як доказу, оскільки він розпочинається з моменту коли автомобіль ОСОБА_1 не рухається, а закінчується пропозицію інспектра пройти огляд;
- на не відстороненні ОСОБА_1 від подальшого керування авто.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Шевченка С.В., які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити, постанову суду першої інстанції, скасувати, а провадження відносно ОСОБА_1 закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, п.2.9. «а» ПДР України встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, перевіркою судом апеляційної інстанції постанови районного суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9. «а» ПДР України, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 145631 від 03.04.2020 року, в якому викладено повні відомості щодо особи правопорушника, суть правопорушення, обставини, час та місце вчиненого правопорушення, посилання на відповідний пункт ПДР України та на частину статті та статтю, яка передбачає відповідальність за такі дії, міститься посилання на долучені до протоколу докази. Також, з протоколу вбачається підпис особи відносно якої він складений - ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення останнього з його змістом (а.с. 1);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 49 від 03.04.2020 року відповідно до якого ОСОБА_1 , на момент його огляду - 03.04.2020 року о 01.20 год., перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2).
- актом медичного огляду медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 49 від 03.04.2020 року відповідно до якого на момент огляду ОСОБА_1 - 03.04.2020 року о 01.20 год. в останнього, між іншого, виявлено нестійку ходу, неточні рухи, тремтіння пальців рук та запах алкоголю. Відповідно до результатів огляду ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 24);
- журналом реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КЗ Путивльської ЦРЛ відповідно до якого, на підставі направлення поліцейського ОСОБА_3 , ОСОБА_1 пройшов огляд і в нього встановлено стан алкогольного сп'яніння. В журналі мається підпис ОСОБА_1 (а.с. 29);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 відповідно до яких останній вказує, що виїхав на своєму авто, в цей день 03.04.2020 року спиртного не пив, однак на передодні пив «крепленное пиво» (а.с. 3);
- матеріалами відео з нагрудної камери поліцейського, з якого апеляційним судом встановлено те, як до авто, з включеними габаритами та ввімкненим двигуном, під керуванням ОСОБА_1 , підходить поліція, встановлює особу водія, виявляє в нього ознаки стану сп'яніння та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а.с.7).
Також, на задоволення клопотання сторони захисту, судом першої інстанції було допитано поліцейського СРПП № 1 Путивльського ВП Вовка Д.О., який суду пояснював, що 03.04.2020 року під час несення патрулювання по м. Путивль та Путивльському району спільно з старшим сержантом поліції ОСОБА_4 після опівночі по вул. Горького в м. Путивль ними було зупинено транспортний засіб Hyndai Accent, д.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 . Причиною зупинки вказаного транспортного засобу стало перевищення вказаним транспортним засобом швидкості. Оскільки у водія ОСОБА_1 малися ознаки як алкогольного так і наркотичного сп'яніння (млява мова, зіниці не реагують на світло), то останньому було запропоновано прослідувати до Путивльської ЦРЛ для проходження медичного огляду з метою виявлення огляду на стан сп'яніння. На вказану пропозицію ОСОБА_1 погодився. При цьому, свідок ОСОБА_2 зазначив, що проведення зазначеного огляду лікарем у Путивльській ЦРЛ проводилось на підставі офрмленого ним направлення. У результаті проведеного медичного огляду водія ОСОБА_1 лікарем Путивльської ЦРЛ ОСОБА_5 було надано висновок, відповідно до якого водій ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 був ознайомлений з результатами вказаного огляду, що підтверджується його підписом у висновку щодо результатів медичного огляду та у відповідному журналі реєстрації медичних оглядів осіб. Після отримання письмових пояснень від громадянина ОСОБА_1 у приміщенні Путивльської ЦРЛ за адресою м. Путивль, вул. Глухівська, 1 ним було складено відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, який вподальшому було направлено для розгляду до Путивльського районного суду Сумської області. При цьому, свідок ОСОБА_2 вказав, що у протоколі про адміністративне правопорушення ним було вказано, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, а не п. 2.90. та звертав увагу суду, що в силу особливостей його почерку літеру "а" він пише схожою на цифру нуль з крапкою внизу, що підтверджується характером написання у цьому ж протоколі й інших літер "а", які містятьться у відповідних словах. Також свідок ОСОБА_2 зазначив, що після складення протоколу про адміністративне правопорушення ним було вилучено у ОСОБА_1 поcвідчення водія та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Після цього ОСОБА_1 залишив приміщення Путивльської ЦРЛ.
Допитав суд першої інстанції і свідка ОСОБА_5 , яка суду пояснила, що вона працює в Путивльській ЦРЛ лікарем-хірургом. 03.04.2020 року близько 1-ї год. нею як черговим лікарем на підставі відповідного направлення, виданого працівником поліції, було проведено медичний огляд водія ОСОБА_1 . При проведенні огляду нею застосовувався газоаналізатор "Алконт". Результати огляду нею було відображено у акті № 49 від 03.04.2020 року, на підставі якого нею було надано висновок щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 , в якому вона зазначила, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 розписався у вказаному висновку про те, що він ознайомлений з результатами огляду, проте підпис він зробив не в графі 11 висновку, а нижче. Крім того, ОСОБА_1 отримав один примірник висновку, про що розписався у журналі медичних оглядів осіб. При цьому, свідок ОСОБА_5 зазначила, що бланк висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 та бланк акту медичного огляду № 49 від 03.04.2020 року нею було заповнено російською мовою, оскільки українською мовою вона володіє не в повній мірі. Також свідок ОСОБА_5 зазначила, що зважаючи на нічний час нею не було поставлено штамп медичного закладу у бланках зазначеного висновку та акта.
Дослідивши матеріали справи, а також пояснення поліцейського і лікаря апеляційний суд вважає, що в своїй сукупності вони є достатніми для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9. «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника, які є аналогічними тим доводам, про які він вів мову в суді першої інстанції та яким суд надав оцінку, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними.
Так, твердження захисника про неправильно зазначений в протоколі пункт ПДР України, порушення якого ставиться в провину ОСОБА_1 - 2.90, а не 2.9 «а», то вказана обставина досліджувалась судом і з пояснень поліцейського судом було встановлено, що вказане пояснюється особливостями його почерку де «0» схожий з літерою «а». З викладеним апеляційний суд погоджується, оскільки зі змісту протоколу візуально вбачається, що дійсно такі пояснення поліцейського відповідають дійсності, а тому визнати протокол неналежним доказом через вказане, апеляційний суд не може.
Також, суд апеляційної інстанції не погоджується і з твердженнями апелянта в частині відсутності встановлення інспектором поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, який, за його словами, відразу запропонував ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров'я, оскільки з відео, на яке посилається захисник, вбачається, що поліцейський встановив у ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, при цьому, як алкогольного так і наркотичного, а тому відразу запропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я про що в матеріалах справи міститься направлення на такий огляд (25).
Твердження захисника про те, що підставою для направлення ОСОБА_1 на огляд стала відсутність в поліції алкотестера, а не встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, то на сам результат такого огляду вони не впливають, оскільки його не спростовують. Відповідно до відео, поліцейський вказує на наявність в ОСОБА_1 ознак сп'яніння, які можуть свідчити як про його перебування в стані алкогольного так і наркотичного сп'яніння. В закладі охорони здоров'я встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння з чим сам погодився, засвідчивши складений відносно нього медичний висновок.
Щодо відсутності в такому висновку штампу закладу, який його видав і заповненні їх не державною мовою, то допитана судом першої інстанції лікар ОСОБА_7 пояснила, що бланк висновку щодо результатів медичного огляду водія ОСОБА_1 та бланк акту медичного огляду № 49 від 03.04.2020 року нею було заповнено російською мовою, через те, що українською мовою вона володіє не в повній мірі, а відсутність в них штампу медичного закладу пояснила нічним часом доби. Крім цього, достовірність вказаних документів апеляційний суд не може поставити під сумнів, оскільки в них міститься відтиск штампу лікаря, який безпосередньо проводив огляд ОСОБА_1 та підпис останнього про згоду з його результатами.
Також, не може бути підставою для визнання неналежним доказом відео з нагрудної камери поліцейського, лише через те, що початок запису розпочинається з моменту коли автомобіль ОСОБА_1 не рухається, а закінчується пропозицію інспектра пройти огляд, оскільки ним хоч і зафіксовано окремі обставини, однак вони узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами і їм не суперечать.
Інші твердження захисника - відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його не відсторонення від подальшого керування авто, апеляційний суд не може визнати такими, що спростовують порушення ОСОБА_1 п. 2.9. а ПДР України та звільнення його від відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги захисника Шевченка С.В. в ході судового розгляду справи в апеляційному порядку не знайшли свого підтвердження, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови Путивльського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року та закриття провадження по справі, як того просив апелянт.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Постанову судді Путивльського районного суду м. Суми від 29 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Шевченка С.В. на цю постанову, без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.