Справа № 286/4213/19
24 червня 2020 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Гладковицької сільської ради, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,- , -
Позивач звернулася до суду та просить встановити факт родинних відносин між нею - ОСОБА_1 і ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, що вона є онукою останньої та дочкою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визначити їй додатковий строк терміном на 1 місяць для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її баба - ОСОБА_5 , яка є матір'ю її, позивача, матері - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті баби відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,9956 га, яка розташована на території Гладковицької сільської ради. Вона є спадкоємцем за правом представлення. Однак, в нотаріальну контору у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася, так як є переселенкою з м. Луганська, а на даний час фактично проживає в м. Києві. Про смерть баби вона дізналася після її смерті від родичів, але точної дати їй не повідомили. Про дату смерті вона дізналася пізніше. В період з 28.11.2019 по 07.12.2019 вона хворіла та знаходилася на амбулаторному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №1 м. Києва. Вказані причини пропуску строку на прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій по прийняттю спадщини. Крім того, вона не може довести родинні відносини між нею та її бабою, так як в неї відсутнє її свідоцтво про шлюб з ОСОБА_7 , шлюб з яким був зареєстрований 21.07.2001 в відділі ЗАГСУ Жовтневого району м. Луганська та розірваний 08.08.2006 Ленінським відділом РАЦС Луганського міського управління юстиції. В зв'язку з тим, що м. Луганськ на даний час є окупованою територією України, вона не може отримати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану про своє дошлюбне прізвище.
Ухвалою суду від 22.01.2020 було залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Гладковицької сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - ОСОБА_4 , зареєстровану по АДРЕСА_1 , жительку с АДРЕСА_2 , в якості співвідповідача.
Співвідповідач - ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що нетривале лікування позивачки не є підставою для надання їй додаткового строку. Нею не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що через стан свого здоров'я вона не мала можливості у передбачений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою прийняття спадщини. Доводи про те, що такими об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення відповідних дій була її хвороба, необхідно відхилити, адже відповідно до довідки ОСОБА_1 лише нетривалий час знаходилась на лікуванні. Крім того, це лікування було амбулаторне, а не стаціонарне. Право на подання заяви про прийняття спадщини виникло у неї з часу відкриття спадщини - 02.06.2019, тобто позивачка мала шестимісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, і лише протягом нетривалого часу вона хворіла. Будь-яких інших причин, які б перешкоджали їй подати таку заяву раніше, у межах встановленого законом строку, позивачкою вказано не було.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій вона просить позов задовольнити. При цьому зазначила, що довідка з Київської міської клінічної лікарні №1 м. Києва про перебування позивача на амбулаторному лікуванні є доказом, який підтверджує незадовільний стан здоров'я позивача, та є належним доказом, оскільки, містить інформацію, яка підтверджує обставини, на які остання посилається, як на підставу своїх позовних вимог. Позивач вважає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, так як тривала хвороба, яка передбачала постійне відвідування лікарів до 07.12.2019; значна відстань між місцем постійного проживання позивача - м. Київ, та місцем знаходження спадкового майна - с. Гладковичі Овруцького району Житомирської області, що становить 221 км, в своїй сукупності створили перешкоди для своєчасного звернення з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальних органів. Крім того, пропущений позивачем строк є порівняно незначним, так як він закінчився 02.12.2019, а із заявою про прийняття спадщини вона звернулася 22.12.2019. Щодо підтвердження родинних відносин із спадкодавцем, то позивач звертає увагу, що факт родинних стосунків між позивачем та спадкодавцем відповідачем -2 у відзиві ніяким чином не заперечувався.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених в позові та відповіді на відзив.
Представник співвідповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 щодо задоволення позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві. Вказав, що їх сторона заперечує щодо задоволення позову в частині продовження строку на прийняття спадщини. Щодо встановлення факту родинних відносин не заперечує.
Представник відповідача - Гладковицької сільської ради в судове засідання не з'явився, але надали лист, в якому просять справу слухати у їх відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
У правових нормах ч. 1 ст. 1269, ч.1 статті 1270 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 по справі № 345/3960/17 вказав, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Крім того, визначив, що безпідставне надання додаткового строку на прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елементу верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті останньої відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 0,9956 га, яка розташована на території Гладковицької сільської ради та яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №327876 від 21.04.2006.
Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 17.12.2019 і серії НОМЕР_2 від 12.12.2019 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №327876 від 21.04.2006.
Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126,133,135 Сімейного кодексу України від 17.12.2019 свідчить, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 . Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_9 , мати - ОСОБА_5 .
Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу підтверджує зміну прізвища ОСОБА_10 з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 ».
Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.01.1976, в свою чергу, свідчить про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_13 . Її батьками зазначені: батько - ОСОБА_14 , мати - ОСОБА_6 .
З копії листа Дарницького районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві №27/17.4-09 від 27.12.2019 вбачається, що перевіркою проведеною за допомогою відомостей Державного реєстру актів цивільно стану громадян, актового запису про шлюб ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про шлюб №359 від 21.07.2001, який складений Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану м. Луганська - не виявлено. Книги державної реєстрації актів цивільного стану внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян з 1945 року по теперішній час. Книги реєстрації актів цивільного стану за 2001 рік зберігаються на тимчасово окупованій території України, тому отримати відповідний документ немає можливості.
Копія листа Державної міграційної служби України №6.1-1818/3-20 від 05.03.2020 свідчить, що 04.04.2002 Іллінецьким РВ УМВС України у Вінницькій області оформлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку із зміною прізвища з « ОСОБА_12 ».
Копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 27.02.2007, в свою чергу, свідчить про розірвання шлюбу 08.08.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №221.
Зважаючи на відповідність дати народження позивача у її паспорті серії НОМЕР_4 від 04.04.2002 даним вищевказаних документів, у суду не має підстав їм не довіряти, а також враховуючи визнання позову в даній частині відповідачами, суд приходить до переконання, що факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю, а ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - доведеним.
Встановлення зазначеного факту необхідно позивачу для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті баби та оформлення права на спадщину.
Вирішуючи позов в частині продовження строку на прийняття спадщини, суд, окрім вищенаведеного, враховує наступне.
Так, судом встановлено, що позивач є онукою спадкодавця та спадкоємцем за законом за правом представлення відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України. Крім неї, спадкоємцем за законом 1-ї черги після смерті баби є її рідна тітка - ОСОБА_4 , яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач же не проживала з померлою спадкодавцем на час відкриття спадщини і до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк не звернулася, а тому відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, є такою, що не прийняла її.
Вказані обставини підтверджуються повідомленнями Овруцької ДНК №29/01-16 від 09.01.2020 і приватного нотаріуса Овруцького районного нотаріального округу Житомирської області Кушнерчук О. М. №1/01-16 від 13.01.2020, довідкою виконавчого комітету Гладковицької сільської ради №2238 від 03.12.2019 та постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії №196/02-31 від 04.02.2020.
Довідка структурного підрозділу з питань соціального захисту населення №3002005694 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18.08.2016 (а.с. 13) свідчить, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в м. Молодогвардійськ (Краснодон) Луганської області. Фактичне місце проживання - в АДРЕСА_1 з 01.08.2009.
З довідки Київської міської клінічної лікарні №1 м. Києва від 07.12.2019 (а.с.12) вбачається, що ОСОБА_1 знаходилася на амбулаторному лікуванні у відділенні Київської міської клінічної лікарні м. Києва у період з 28.11.2019 по 07.12.2019 з діагнозом гострий двубічний риносинусіт.
Оцінюючи поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, суд враховує, що лікування позивача було короткотривалим - 10 календарних днів та зокрема лише 5 календарних днів до закінчення строку на прийняття спадщини; зважає на клінічну характеристику захворювання - гострого риносинусіту, який має наступне визначення: раптове виникнення двох або більше симптомів, одним з яких повинен бути або закладеність/закупорка/набряк носа, або виділення з носа (переднє/заднє назальне затікання): біль/тиск в ділянці обличчя; послаблення або втрата нюху впродовж 12 тижнів; та приймаючи до уваги правові позиції Верховного Суду, приходить до переконання, що нетривала хвороба позивача, яка лікувалася амбулаторно, не є об'єктивною перешкодою, яка впродовж строку для прийняття спадщини створювала їй непереборні, істотні труднощі для прийняття спадщини. Причому, заява про прийняття спадщини могла бути подана (або направлена поштою) будь-якому нотаріусу, незалежно від місця постійного проживання померлої спадкодавця.
Посилання позивача на її статус внутрішньо переміщеної особи, необізнаність про факт смерті баби, про який вона дізналася лише в другій половині жовтня 2019 року, як було зазначено нею в судовому засіданні, та віддаленість місця проживання суд також не може покласти в основу рішення по справі, так як позивач отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 18.08.2016, тобто майже за три роки до дня смерті баби, причому фактично проживала вона в АДРЕСА_1 (місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 ) задовго до цього та з врахуванням похилого віку баби - 90 років на час смерті, з дотриманням загальноприйнятих норм поведінки, мала можливість цікавитися життям та здоров'ям спадкодавця (доказів протилежного суду не надано), і знаючи про її смерть реалізувати у передбачені законом строк та порядку своє право на вступ у спадщину.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що право на прийняття спадщини не є безмежним, а визначається конкретно визначеним законом строком - протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, який може бути продовжений судом лише за наявності поважних причин; доводи позивача, наведені нею у позові та відповіді на відзив, не є визначальними, суд приходить до висновку, що позивач не довела наявність перешкод, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, і вплинули на своєчасність подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, та які згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України можуть визнаватися поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а також зважаючи, що безпідставне надання додаткового строку на прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елементу верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У п.24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (ч. ст. 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Оскільки, судом встановлено, що спадкоємцем, який прийняв спадщину, є ОСОБА_4 , то Гладковицька сільська рада не є належним відповідачем у справі про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково .
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є дочкою ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та онукою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, але не пізніше закінчення строку карантину.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 03.07.2020.