Справа № 287/649/20
02.07.2020 року смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Ємільчине справу по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , гр. України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого Новоград-Волинським міськсудом 17.04.2008 року за ст.185 ч.3, ст.71 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 09.08.2011 року за ст.ст. 185 ч.3, 190 ч.2, 15 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 71 КК України до покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі
по ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, -
01 лютого 2020 року близько 13 години у ОСОБА_6 під час перебування за адресою свого тимчасового проживання без реєстрації по АДРЕСА_2 , де проживає із ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 переконавшись у відсутності ОСОБА_7 , і що його дії залишаються непоміченими, зайшов до кімнати спальні, в якій проживав останній, відчинив дерев'яну тумбочку, з якої, повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 4000 грн., причинивши потерпілому ОСОБА_7 на вказану суму матеріальну шкоду.
12 лютого 2020 року близько 12 години ОСОБА_6 достовірно знаючи про наявність грошових коштів у будинку по АДРЕСА_3 , належавшому ОСОБА_5 , вирішив вчинити крадіжку чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 підійшов до паркану вказаного домоволодіння , переліз на територію та підійшов до тильної сторони житлового будинку. Взявши на землі камінь, ОСОБА_6 розбив ним шкло у вікні, після чого через виникший отвір повернув ручку пластикового вікна та відкрив вікно. Через відчинене вікно ОСОБА_6 проник у будинок, звідки повторно, таємно викрав грошові кошти в сумі 50000 грн., ноутбук марки «Lenovo Think Pad Edge» моделі Е530 чорного кольору, вартістю 3673,44 грн., комп'ютерну мишку «ZALMAN» моделі ZM-M200 вартістю 204,48 грн., мобільний телефон марки «Samsung» GT-S7262 чорного кольору вартістю 440,82 грн., 150 Євро, що згідно розпорядження АТ «Райффайзен Банк Аваль» «Про встановлення курсу купівлі та продажу іноземних валют» становить 3979,5 грн., а всього на загальну суму 58298,24 грн., причинивши потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму матеріальну шкоду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст.185 ч.2 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно, повторно; за ст.185 ч.3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно, з проникненням у житло.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав. Посилаючись на положення ст.63 Конституції України відмовився давати показання. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 про стягнення 33500 грн. майнової шкоди, 35000 грн. моральної шкоди не визнав.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, його виновність у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показання потерпілого ОСОБА_7 свідчать про те, що в кінці 2019 року, шукаючи роботу приїхав у смт Нові Білокоровичі. Щоб платити меншу суму за проживання, зняв кімнату в квартирі, в якій вже проживав обвинувачений. Пізніше приїхала дружина і вони проживали в даній кімнаті. Разом із обвинуваченим проживав на протязі двох місяців. 01 лютого 2020 року в денний час із дружиною пішли в магазин. Повернувшись із магазину в шухляді тумбочки виявили відсутність грошей у сумі 4000 грн., про що повідомив у поліцію. Повернувшись із дружиною до квартири, на дверях слідів взлому не виявили. Оскільки ключі від квартири були тільки в них та обвинуваченого, зрозуміли, що крадіжку грошей вчинив саме він. Крім того в їх кімнаті не було порушено обстановку, а лише вчинено крадіжку грошей. Після виявлення крадіжки грошей обвинувачений у квартиру не повернувся і вони не зустрічалися. Огляд місця події працівниками поліції було проведено за його згодою в його присутності, але чому це не відображено в протоколі, пояснити не може. 02.07.2020 року ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд продовжити розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що приїхала в смт Нові Білокоровичі до чоловіка ОСОБА_7 , який наймав одну кімнату у квартирі, в якій іншу наймав обвинувачений Вітте. Ключі від квартири були тільки в них та обвинуваченого. Можливо 01 лютого 2020 року в денний час із чоловіком пішли в магазин. Перед цим перебуваючи на кухні, чула як обвинувачений заходив у свою кімнату та вийшов на вулицю, але його не бачила і не спілкувалася з ним. Збираючись у магазин взяла гроші дрібними купюрами. В гаманці залишилися гроші в сумі 4000 грн., якого поклала у шухляду тумбочки. Повернувшись із магазину побачила, що гаманець лежить не в такому положенні, як вона його поклала і був застебнутий повністю, а вона залишала застебнутим тільки на половину. Оглянувши гаманця вона виявила, що викрадено гроші в сумі 4000 грн. Так як на дверях не було виявлено слідів взлому та ознак проникнення іншим способом до квартири і те, що про гроші в шухляді тумбочки знав тільки обвинувачений, який чув її розмову із чоловіком під час перебування на кухні, зрозуміли, що він вчинив крадіжку грошей. Після виявлення крадіжки грошей, обвинувачений до квартири не повернувся і вона з ним не зустрічалася.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 стверджується, що 12 лютого 2020 року біля 13 години 30 хвилин він із дружиною та донькою збирався у лікарню м. Коростень. Донька повідомила йому про відсутність належавших їй грошей у сумі біля 6000 грн. та 150 Євро. Зайшовши в спальню кімнату виявив у вікні пошкоджене шкло та оглянувши в будинку побачив, що було викрадено ноутбук «Lenovo» чорного кольору, комп'ютерну мишку, мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, гроші в сумі 90000 грн. Про вчинення крадіжки повідомив у поліцію. Під час проведення огляду місця події працівники поліції виявили сліди пальців рук і почали говорити, що це їх пасажир. Також він побачив відбиток сліду низу взуття, а саме гострих туфлів. В таких бачив обвинуваченого, коли він декілька разів приїжджав до магазину автомобілем ВАЗ по запчастини та випити кави. На другий день поліція затримала обвинуваченого. Сусідка ОСОБА_9 говорила йому, що незнайомий чоловік запитував у неї де проживає ОСОБА_10 , якому вона відповіла, що він в магазині. Незнайомий їй сказав, що він знає, де знаходиться його магазин. Працівниками поліції йому повернуто належавший йому ноутбук, мобільний телефон, комп'ютерну мишку, грошові кошти в сумі 16500 грн. та 150 Євро.
Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що можливо 12 лютого 2020 року їхала на велосипеді по автодорозі с. Білокоровичі і на відстані біля 1 км до будинку потерпілого ОСОБА_10 , зустріла незнайомого високого довголицого чоловіка в курточці, з рюкзаком та туфлях, який запитав у неї, де проживає ОСОБА_10 . Вона відповіла йому, що зможе показати будинок, який знаходиться біля ферми і що ОСОБА_10 на даний час в магазині. Незнайомий сказав, що знає де його магазин. Слідчим їй пред'являлися для впізнання фотознімки і вона впізнала по них особу - обвинуваченого, який запитував про місце проживання ОСОБА_10 .
У суді свідок ОСОБА_11 показала, що 12 лютого 2020 року біля 13 години зайшовши на кухню виявила, що кухонний стілець стоїть не так як був нею залишений. Не придавши цьому значення, побігла на роботу. Біля 14 години стало відомо про вчинення крадіжки із будинку. Повернувшись до будинку побачила пошкоджене шкло у вікні, подряпини на кроваті від шкла. З будинку було викрадено ноутбук, телефон, комп'ютерну мишку, гроші приблизно 90000 грн., із яких 3000 грн. були купюрами по 1000 грн., решта купюрами по 500 грн., біля 6000 грн. та 150 Євро належавших малолітній доньці.
Малолітній свідок ОСОБА_5 , допитана в присутності законного представника - матері ОСОБА_11 пояснила суду, що 12 лютого 2020 року зайшовши до своєї кімнати виявила перевернутою тумбочку із якої було викрадено біля 6000 грн. та 150 Євро. В кімнаті батьків побачила розбите шкло у вікні. Також було викрадено мобільний телефон, ноутбук, комп'ютерну мишку.
В судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_12 з чим погодився потерпілий ОСОБА_5 .
Сторона захисту не заперечила проти завершення розгляду справи без допиту свідка обвинувачення ОСОБА_12 .
Згідно протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_5 12.02.2020 року заявив, що 12.02.2020 року в період із 10 по 13 годину шляхом розбиття віконного шкла невстановленою особою вчинено проникнення до будинку по АДРЕСА_3 та викрадено ноутбук, грошові кошти в сумі близько 100000 грн.
(Т. 1 а. с. 91)
В ході огляду місця події 12.02.2020 року по АДРЕСА_3 проведеного за добровільної згоди власника ОСОБА_5 у будинку спальної кімнати виявлено пошкодження шкла у металопластиковому вікні, частини якого знаходяться на двохспальному дерев'яному ліжку.
(Т. 1 а. с. 92-102)
Під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками проведеного 09.03.2020 року ОСОБА_9 серед пред'явлених осіб за фотознімками впізнала особу під №3, яким є обвинувачений ОСОБА_6
(Т. 1 а. с. 103-105)
В ході затримання 14.02.2020 року та проведення особистого обшуку ОСОБА_6 , виявлено та вилучено в останнього мобільний телефон марки «Samsung GT-S7262» чорного кольору, мобільний телефон марки «TP-Link Neffos» чорного кольору, мобільний телефон «Lenovo A6010» темно сірого та чорного кольорів, грошові кошти в сумі 16500 грн., із яких купюрами по 1000 грн. - 3 шт., купюрами по 500 грн. - 27 шт., 150 Євро, що об'єктивно підтверджує показання потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_5
(Т. 1 а. с. 106-113)
В ході огляду місця події 14.02.2020 року ОСОБА_12 добровільно видав принесені 12.02.2020 року до нього за місцем проживання ОСОБА_6 чорні шкіряні туфлі, брюки синього кольору, джинси синього кольору, три футболки, три пари трусів, зарядний пристрій «XIOHI» білого кольору, шкіряне портмоне чорного кольору, ноутбук «Lenovo» чорного кольору Е530, копію платника податків ОСОБА_6 , зарядний пристрій до ноутбука, мишку.
(Т. 1 а. с. 117-19)
При проведенні слідчого експерименту 14.02.2020 року ОСОБА_6 в присутності захисника ОСОБА_4 в деталях показав як розбив шкло у вікні будинку по АДРЕСА_3 , відчинив вікно, обставини проникнення до будинку та вчинення крадіжки, що в деталях співпадає з даними протоколу огляду місця події від 12.02.2020 року проведеного після звернення із заявою ОСОБА_5 , з якого видно, що по АДРЕСА_3 у спальній кімнаті будинку виявлено пошкодження шкла у металопластиковому вікні.
(Т. 1 а. с. 121-128)
За висновком судово-товарознавчої експертизи №820/940/20-25 від 17.03.2020 року ринкова вартість ноутбуку марки «Lenovo» модельного ряду «Think Pad Edge» моделі Е 530 станом на 12.02.2020 року становить 3673 грн., миші комп'ютерної провідної торгівельної марки «ZALMAN» моделі ZM-M200 станом на 12.02.2020 року становить 204 грн. 48 коп.
(Т. 1 а. с. 130-136)
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №821/931/932/20-25 від 16.03.2020 року ринкова вартість мобільного телефону торгівельної марки «Samsung» моделі GT-S7262 станом на 12.02.2020 року становить 440 грн. 82 коп.
(Т. 1 а. с. 138-148)
Розписками ОСОБА_5 стверджується, що від слідчого Олевського ВП ОСОБА_13 він отримав 14.02.2020 року грошові кошти в сумі 16500 грн. та 150 Євро, 26.03.2020 року ноутбук марки «Lenovo», мобільний телефон «Самсунг».
(Т. 1 а. с. 169-170)
Розпорядженням АТ «Райффайзен Банк Аваль» стверджується, що курс купівлі Євро станом на 12.02.2020 року становить 26.500, продажу становить 26.900.
(Т. 1 а. с. 171)
З протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.02.2020 року ОСОБА_7 слідує, що 01.02.2020 року по АДРЕСА_4 невідома особа викрала гроші в сумі 4100 грн.
(Т. 1 а. с. 173-174)
Під час проведення огляду місця події 15.02.2020 року по АДРЕСА_2 встановлено, що вхід до квартири здійснюється через броньовані, одностворчаті двері, на яких наявні два внутрішні замки, які пошкоджень не мають, що узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8
(Т. 1 а. с. 176-177)
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 просив визнати недопустимим доказом протокол огляду місця події від 15.02.2020 року, оскільки він проведений з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що огляд місця події було проведено за його згодою, в його присутності, але слідчим це не відображено в протоколі.
У ст. 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Така конституційна гарантія кореспондується із змістом ч.1 ст.233 КПК України, відповідно до якої ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
За змістом ст.237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами КПК, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
В судовому засіданні встановлена добровільна згода наймача житла ОСОБА_7 на проведення огляду місця події, що свідчить про його зацікавленість і намір сприяти правоохоронним органам у розслідуванні скоєного злочину - вчинення крадіжки грошей. Жодних скарг, заперечень щодо проведення огляду місця події всупереч його волі та власним інтересам ОСОБА_14 не заявляв. Сторона захисту будь-яких доказів на підтвердження таких обставин суду не надала. Підстав ставити під сумність добровільність згоди ОСОБА_7 на проведення огляду місця події, що може тягнути за собою недопустимість доказу суд не вбачає.
Посилання сторони захисту на визнання огляду місця події від 15.02.2020 року недопустимим доказом суд вважає безпідставним.
Відповідно до ст.337 ч.1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Згідно ч. 3 ст.337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За змістом ст.ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Суд досліджує докази безпосередньо.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд обґрунтовує вирок виключно на доказах розглянутих у судовому засіданні за допомогою досліджених судом всіх доказів, відбувається формування внутрішнього судівського переконання про виновність або невиновність обвинуваченого.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд установлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження й підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Не визнання обвинуваченим вини у вчиненні крадіжок грошей у квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 , із будинку ОСОБА_5 спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами. Поведінку обвинуваченого суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинені злочини. Суд показання ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 визнає достовірними, бо вони логічні, послідовні і об'єктивно стверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Підстав обмовляти обвинуваченого потерпілим та свідком судом не встановлено.
За таких обставин розглянувши справу на засадах змагальності і диспозитивності, безпосередньо перевіривши і оглянувши докази сторони обвинувачення і сторони захисту, які в ході судового розгляду кримінального провадження надані суду та проаналізувавши їх в сукупності та у системному взаємозв'язку між ними, відповідно до положень ст.94 КПК України, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми, а вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України доведеною.
Відповідно до ст.50 ч.2 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з вказаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_6 характеризується негативно.
Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України пом'якшуючих та обтяжуючих обставин покарання обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
З урахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин, вину у вчиненні яких не визнав, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності, характеризується негативно, на шлях виправлення не став, не усвідомив соціального негативу вчинених кримінальних правопорушень, суд прийшов до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2, ч.3 ст.185 КК України та остаточного призначення покарання у відповідності до ст.70 ч.1 КК України.
По справі потерпілий ОСОБА_5 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 33500 грн. майнової шкоди, 35000 грн. моральної шкоди.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.
Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 33500 грн. підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що обвинувачений вчинив крадіжку майна належавшого потерпілому і причинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 58298,24 грн. Під час досудового розслідування потерпілому ОСОБА_5 повернуто грошові кошти та майно на суму 24798, 24 грн.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 15000 грн. Присуджуючи такий розмір моральної шкоди суд враховує характер кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим, ступінь його вини, спосіб вчинення, душевні страждання, яких зазнав потерпілий ОСОБА_5 , його малолітня донька у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них.
По справі є процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчих, судово-дактилоскопічної експертиз у сумі 5668,96 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого в прибуток держави.
Обвинуваченому ОСОБА_6 15.02.2020 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з часу його затримання 14.02.2020 року, який продовжено по 07 серпня 2020 року.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яке передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК України), обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_6 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити йому раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання:
- за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ст.185 ч.3 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний у виді тримання під вартою, але не пізніше 30 серпня 2020 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 14.02.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 33500 (тридцять три тисячі п'ятсот) грн. матеріальної шкоди, 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, а всього кошти в сумі 48500 (сорок вісім тисяч п'ятсот) грн., відмовивши в решті стягнення за безпідставністю.
Процесуальні витрати в сумі 5668 (п'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. пов'язані з проведенням судово-товарознавчих, судово-дактилоскопічної експертиз стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 у прибуток держави.
Речові докази: ноутбук марки «Lenovo», зарядний пристрій до ноутбуку, мобільний телефон марки «Samsung», комп'ютерну мишку, 16500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) грн., 150 (сто п'ятдесят) Євро, передані під розписку ОСОБА_5 повернути останньому; мобільний телефон марки «TP-Link Neffos» чорного кольору, мобільний телефон «Lenovo A6010» темно сірого та чорного кольорів, чорні шкіряні туфлі, брюки синього кольору, джинси синього кольору, три футболки, три пари трусів, зарядний пристрій «XIOHI» білого кольору, шкіряне портмоне чорного кольору, копію платника податків ОСОБА_6 - повернути обвинуваченому; сліди пальців рук, які були вилучені на липку стрічку типу скотч, поміщеного на «ст-1» - «ст-5» та упаковано до спец пакету НПУ ГСУ №7109406 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а перебувавшим під вартою ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя /підпис/
Копія вірна:
Суддя: ОСОБА_1