Справа № 304/594/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/656/20 Доповідач: ОСОБА_2
30 червня 2020 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року у кримінальному провадженні № 120200700130000084 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, щодо обрання, під час судового розгляду, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - адвоката ОСОБА_9 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
встановила:
На розгляді у Перечинському районному суді Закарпатської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
21 травня 2020 року, у підготовчому судовому засіданні, було задоволено клопотання прокурора та обрано обвинуваченій ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19.07.2020 року включно.
Визначено ОСОБА_7 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн.
Роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до прокурора чи суду за їх першою вимогою;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;
3) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона зареєстрована чи проживає, без дозволу прокурора чи суду;
4) докласти зусиль до пошуку роботи;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснено, що у разі невиконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, застава буде звернута в дохід держави.
На дану ухвалу захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції щодо тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою та змінити даний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням спеціальних електронних засобів контролю.
Крім того апелянт просить:
- Розглянути дану апеляційну скаргу у найбільш короткі строки, а також застосувати рішення ЄСПЛ «Сукачов проти України» від 30.01.2020 в частині щодо переповненості СІЗО та можливості зменшення перебування там особи шляхом частішого застосування заходів, не пов'язаних з тюремним ув'язненням, і мінімізації використання попереднього затримання.
- Дослідити Висновки експерта №78, №88 та Консультацію ортопеда-травматолога від 23.02.2020.
- Дослідити лист КНП «Перечинська районна лікарня» Перечинської районної ради від 25.02.2020 р. №233/2020.
- Дослідити Протокол допиту свідка ОСОБА_10 в частині її місця проживання, яке відрізняється від місця проживання ОСОБА_7
- Дослідити заяви про відвід та ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 02 липня 2019 року у кримінальній справі №308/1 1321/18.
- Дослідити обвинувальний акт та Реєстр матеріалів досудового розслідування.
Вважає ухвалу незаконною оскільки не були враховані всі обставини справи.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що рішення щодо обранні обвинуваченій запобіжного заходу ухвалено незаконним складом суду так як суддя ОСОБА_11 під час досудового розгляду справи брав участь в ньому. Заявлений відвід даному судді був відхилений, однак вважає, що таке рішення є незаконним тим більше, що був заявлений і відвід судді ОСОБА_1 , який розглядав заяву про відвід судді ОСОБА_11 .
Апелянт покликається, що ухвала про тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_7 є незаконною, оскільки це винятковий вид запобіжного заходу, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України. Прокурором у судовому засіданні не було доведено, що до ОСОБА_7 не можна застосовувати інший запобіжний захід, наприклад домашній арешт.
Крім того апелянт вважає, що підозра пред'явлена ОСОБА_7 є необґрунтованою, оскільки в ній зазначено, що ОСОБА_7 не надавала допомоги потерпілому, але вона двічі викликала йому швидку допомогу, а тому зазначені у висновку експерта № 78 від 24.03.2020 доводи, що потерпілий помер від втрати крові через ненадання йому кваліфікованої медичної допомоги, не можуть бути вмінені у вину ОСОБА_7 .
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то ОСОБА_7 не збирається переховуватися від суду, ще підтверджується тим, що у період з 23 лютого по 03 березня 2020 року, маючи можливість вільного пересування, вона не втекла та не переховувалася від слідства, погодилася на проведення слідчого експерименту, з'являлася на всі виклики слідчого. Підстав вважати, що ОСОБА_7 може знищити, сховати чи спотворити будь- яку річ чи документ, який має істотне значення для справи, а також що вона може впливати на свідків, експертів щодо їх показів у слідства немає. Покликання прокурора на те, що ОСОБА_7 раніше мала проблеми з правоохоронними органами, не можуть бути взяті до уваги, оскільки їй раніше підозри не вручалося, а тому це лише припущення про вчинення нею якогось злочину. Крім того в Україні діє презумпція невинуватості.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника - адвоката ОСОБА_9 про задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 , міркування прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченого, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, вивчивши матеріали контрольного провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Підстави та порядок застосування примусових заходів, які обмежують конституційне право людини на свободу та особисту недоторканність, зокрема у кримінальному провадженні, закріплені у Кримінальному процесуальному Кодексі.
У відповідності до ч.1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч.2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.
Розглядаючи клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
На переконання колегії суддів, суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, суд при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та такі не зменшились, з врахуванням злочину, інкримінованого ОСОБА_7 , та даних про особу обвинуваченої, є підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому обґрунтовано обрав обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з матеріалами контрольного провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за ч.1 ст. 121 КК України за який передбачено покарання до 5 до 8 років позбавлення волі. Строк покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому судом першої інстанції враховано, що підставою обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 слугувало те, що остання може незаконно впливати на свідків з метою схиляння їх до зміни чи відмови від показань під час допиту у судовому засіданні, оскільки свідками у даному кримінальному провадженні є діти ОСОБА_12 , що проживають разом з нею у будинку, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також ризик перешкоджанню кримінального провадження іншим чином.
При цьому встановлено, що зазначені ризики у вищевказаних ухвалах на даний момент фактично не відпали та не зменшились.
Разом з цим встановлено, що обвинувачена ОСОБА_7 є не одруженою, не працевлаштована, що свідчить про відсутність у неї міцних соціальних зв'язків, за місцем проживання на території сільської ради характеризується негативно, оскільки має запальний характер, зловживає алкогольними напоями та не звертає увагу на виховання дітей, що мешкають з нею, будь-яких матеріальних доходів не має, будь-яким майном не володіє.
Відтак, колегія суддів погоджується з міркуванням суду першої інстанції про те, що сукупність вищеперелічених відомостей про обвинувачену є вагомою підставою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченої від суду та ризику вчинити інші кримінальні правопорушення і не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покликання захисника обвинуваченої, при розгляді питання щодо запобіжного заходу, застосованого у вигляді тримання під вартою, до останньої, про необхідність дослідження ряду документі по справ, є необґрунтованими та передчасними, а інші апеляційні вимоги не знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції. Також суду апеляційної інстанції не було надано підтвердження того, що в умовах слідчого ізолятору обвинуваченій не може надаватися кваліфікована медична допомога, або інформацію про погіршення стану здоров'я ОСОБА_7 .
Щодо розміру застави, то такий визначений з урахуванням обставин кримінального правопорушення, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, та підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржувана ухвала суду є законною й обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника обвинуваченої не вбачається.
Керуючись ст.ст. 24, 392, 399, 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Перечинського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2020 року, у кримінальному провадженні № 120200700130000084 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, щодо обрання, під час судового розгляду, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді: