Дата документу Справа № 336/7717/19
Єдиний унікальний №336/7717/19 Головуючий в 1 інст. Щаслива О.В.
Провадження №33/807/453/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
30 червня 2020 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , його представника - адвоката Патяки А.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника - адвоката Патяки А.С. на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт строком на 120 годин, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 за виконавчим листом по справі № 2-7800/10, виданим 06.12.2010 року на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2010 року зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 вересня 2010 року до повноліття ОСОБА_3 . Проте, аліменти на утримання дитини він не сплачує, що призвело до виникнення заборгованості за виконавчим провадженням, яка з 14.09.2010 року по 30.11.2019 року складає 70853,53 грн., тобто сукупний розмір якої перевищує суму платежів за шість місяців.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої представник - адвокат Патяка А.С. вважає постанову суду незаконною та не обґрунтованою і такою що підлягає скасуванню у зв'язку із наступним. Так, особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 допущені порушення, а саме: зміст протоколу не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, не повідомлено ОСОБА_1 про день, час та місце складання протоколу та державним виконавцем (безпідставно) констатовано факт неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, порушення були допущенні і при розгляді справи в суді, зокрема, не зазначено частину ст. 183-1 КУпАП, не конкретизовано об'єктивну сторону правопорушення, не наведено доказів винуватості, належним чином не повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи, суд не звернув уваги на сплив строків давності притягнення особи до адміністративної відповідальності. Просить скасувати постанову суду відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думки учасників судового розгляду ОСОБА_1 , представника - адвоката Патяку А.С., які підтримали апеляційну скаргу,перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог закону, і зокрема ст. 256 КУпАП, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адмінправопорушення, окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол про адмінправопорушення та інші матеріали справи.
Однак, суддею першої інстанції при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення передбачене ст.183-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 не дотримано вище наведених вимог та не звернуто увагу на певні обставини, що призвело до прийняття передчасного рішення.
Так, стаття 183-1 КУпАП має три частини з кваліфікуючим складом, однак в протоколі та долучених до нього матеріалах не вказано частину статті 183-1 КУпАП, також не конкретизовано об'єктивну сторону адміністративного правопорушення за ст. 183-1 КУпАП, про що слушно зауважено в апеляційній скарзі.
На вказані недоліки суддя уваги не звернув, не доклав зусиль для їх усунення і сам припустився порушень, які не можливо усунути. Одночасно з цього приводу звертає на себе увагу аналогічність санкції як частини 1, так і частини 2 статті 183-1 КУпАП.
При цьому, викладення кваліфікуючих ознак складу адміністративного правопорушення, за яким ОСОБА_1 оскаржуваним рішенням притягнуто до адміністративної відповідальності вказує на їх неконкретність, оскільки суд перелічив усі ознаки ч.1 ст. 183-1 КУпАП.
Крім того, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 аліментів вдруге надійшов до Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області після закриття виконавчого провадження саме за заявою стягувача - у 2019 році, однак суму заборгованості зі сплати аліментів ініціатор протоколу зазначає за 9 років, тобто з 2010 року.
Разом з тим не наведено обґрунтувань розрахунку заборгованості, а з урахуванням наданих ОСОБА_1 квитанцій зі сплати аліментів, визначена ініціатором складання відповідного протоколу сума заборгованості потребує з'ясування.
Залишивши вищенаведені порушення вимог ст.256 КУпАП поза увагою, суд не виконав належним чином вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відсутність вказаної інформації в матеріалах даної справи про адміністративне правопорушення позбавляє суд, в тому числі і апеляційний, прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.
Згідно з рекомендаціями, викладеними в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року, де зазначено, що «Визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному органу для належного оформлення.
Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку про те, що порушення вимог ст.256 КУпАП допущені при складанні протоколу про адмінправопорушення, позбавляли суддю першої інстанції можливості постановити по справі законне і обгрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню за направленням матеріалів для належного оформлення органу (посадовій особі), яким складено даний протокол.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу представника - адвоката Патяки А.С. задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП скасувати.
Матеріали провадження про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 повернути для належного оформлення до Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник