Справа № 192/1006/20
Провадження № 3/192/378/20
Іменем України
"03" липня 2020 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О.О., розглянувши в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 числа у с. Мопрівське, Солонянського району, Дніпропетровської області, який проживає в АДРЕСА_1 , не працює, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №680788 від 01 липня 2020 року, постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, одним із обмежень якого є заборона виходу з будинку з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв., 01 липня 2020 о 04 год. 15 хв. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання без поважної причини був відсутній, чим порушив правила адміністративного нагляду та вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою винну у вчиненому правопорушенні та не оспорював зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення обставин.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомившись з протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, приходжу до висновку, що справа за ч. 1 ст. 187 КУпАП підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, фабула адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 викладена не повно, а саме не зазначена адреса за якою ОСОБА_1 за місцем свого мешкання без поважної причини був відсутній.
Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, додано постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, яка не набрала законної сили.
Інших належних і допустимих доказів встановлення ОСОБА_1 адміністративного нагляду в порядку ст. 251 КУпАП, до протоколу не додано.
Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав, оскільки особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення належним чином протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КУпАП не складено, доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП ОСОБА_1 недодано, тому підстав для висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП немає, у зв'язку з чим провадження в справі, згідно ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 187, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КУпАП - закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Стрельников О.О.