Дата документу 03.07.2020 Справа № 334/3603/18
Єдиний унікальний № 334/3603/18 Головуючий у 1-й інстанції: Гнатюк О.М.
Провадження № 22ц/807/2247/20
03 липня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Онищенка Е.А.
суддів - Бєлки В.Ю., Кухаря С.В.
розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відвід головуючого судді-доповідача Онищенка Е.А. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2019 року, -
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 серпня 2019 року позов задоволено частково.
На рішення суду АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу.
Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 26 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою та визначено розгляд справи без повідомлення учасників процесу.
02 липня 2020 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява АТ КБ «ПриватБанк» про відвід головуючого судді-доповідача Онищенка Е.А., посилаючись на те, що у представника АТ КБ «ПриватБанк» є сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, у зв'язку з його діями при розгляді аналогічних справ №317/3337/19 (провадження № 22-ц/807/1326/20), № 324/1894/19 (провадження № 22-ц/807/1831/20), №334/138/19 (провадження № 22-ц/807/1732/20).
Заява обґрунтована тим, що у справах №317/3337/19 (провадження № 22-ц/807/1326/20), № 324/1894/19 (провадження № 22-ц/807/1831/20) за участі судді Онищенка Е.А. при наданні пояснень представником Банка про те, що в обох справах суд першої інстанції помилково та безпідставно зазначив в оскаржуваному рішенні, що підставою для відмови в задоволенні позову Банку в частині стягнення заборгованості за процентами є нібито те, що «у заяві-анкеті-позичальника від 08.12.2006 року процентна ставка не зазначена», в той час, як у анкетах-заявах Позичальників сторони домовилися, що базова процентна ставка за кредитним лімітом дорівнює 3% на місяць на залишок заборгованості, тобто 36%. Таким чином, стягнення заборгованості за процентами з Позичальників є правомірним по обом вказаним справам.
Однак, головуючий суддя-доповідач Онищенко Е.А., як й судді Бєлка В.Ю., кухар С.В. безпідставно не дослідивши матеріали справи та не прочитавши пояснення представника Банку підтвердили абсурдний висновок суду першої інстанції про те, що у анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена та відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами.
Крім того, вищезазначеною колегією суддів не визнається письмовий доказ по цим спарвам - особисте підписання Позичальником разом з анкетою-заявою довідки щодо умов кредитування за отриманою кредитною карткою, які є обов'язковими до виконання позичальником і цим вказана колегія ігнорує наявну судову практику Верховного Суду в аналогічних справах.
Зміст вказаного рішення та виклад обставин справи, а також довільне, на думку заявника, трактування суддею-доповідачем правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладено у Постанові суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), яке прямо суперечить змісту цього рішення суду, надало представнику скаржника правові підстави, передбачені п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України вважати, що є обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді-доповідача Онищенка Е.А.
Колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При вирішенні справи "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).
Викладені у заяві АТ КБ «ПриватБанк» обставини, що на його думку викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Онищенка Е.А. не є об'єктивно обґрунтованими. Будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи небезсторонності, заявником не зазначено. А незгода з процесуальними рішенням судді не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленого відводу судді Онищенку Е.А.
Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд, -
Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про відвід головуючого судді-доповідача Онищенка Е.А. - визнати необґрунтованою.
Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді - для розгляду заяви про відвід судді у відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03 липня 2020 року.
Головуючий
Судді: