Справа № 183/3265/19
№ 2/183/838/20
13 квітня 2020 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д.І.
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини,
23 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 24 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, відповідно до якої усунула недоліки позовної заяви.
В обґрунтування вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що з липня 2013 року по 15 травня 2014 року вона з відповідачем почали проживати разом однією сім'єю, без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_4 , батьком якого є відповідач ОСОБА_2 .
Після народження сина ОСОБА_2 відмовився оформити своє батьківство у органах державної реєстрації актів цивільного стану.
На теперішній час дитина проживає з нею, перебуває на її утримання, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.
У зв'язку з наведеним, ОСОБА_3 просила суд:
-визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Попасне Новомосковського району Дніпропетровської області, проведеного 27 травня 2014 року виконавчим комітетом Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 10, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , громадянина України, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини;
-стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 27 червня 2019 року відкрите провадження у справі.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року у справі призначено судову біологічно-генетичну (молекулярно-генетичну) експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради». На вирішення експертизи поставлені наступні питання: чи є ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народженого ОСОБА_1 .? Чи його батьківство виключається? У зв'язку з призначенням експертизи, провадження у справі було зупинено до її проведення.
09 грудня 2019 року на адресу суду надійшло повідомлення експертної установи про повернення ухвали суду без виконання, в зв'язку з неявкою відповідача на експертизу.
Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з'явилися, згідно заяви просили розглядати справу за їх відсутності, позов підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити вимоги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином,причин неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав, був належним чином повідомлений про дату, місце і час розгляду справи..
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, яка стосується захисту інтересів неповнолітньої дитини, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, його неодноразові неявки до суду без поважних причин, не подання відзиву, суд постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача та її представника щодо проведення заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем та його представником докази, приходить до наступного.
За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 з липня 2013 року по 15 травня 2014 року проживати однією сімє'ю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, що підтверджується актом від 24 травня 2019 року, складеного депутатом Попасненської сільської ради в присутності сусідів.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_4 . Батьком дитини зазначено ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 27 травня 2014 року.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі ст. 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку. Це положення ст.121 СК України, звичайно ж, стосується як дітей, народжених у шлюбі, так і дітей, народжених особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі (народжені поза шлюбом). Отже, визначення походження дитини є підставою виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини (дітей).
Розділом ІІІ глави 12 Сімейного кодексу України, передбачений порядок визначення походження дитини, який можливо розподілити на визначення походження дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі та визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
Згідно ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Відповідно до ч.1 ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Судом встановлено, що 27 травня 2014 року виконавчим комітетом Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області складено актовий запис за № 10 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Попасне Новомосковського району Дніпропетровської області. Батьком дитини зазначено - ОСОБА_4 . Відомості про батька в актовому запису про народження дитини були внесені на підставі ч.1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у преамбулі постанови Пленуму№ 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п.8 постанови Пленуму № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що відповідно до статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі-органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 89 ЦПК, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд враховує, що позивачем було ініційоване питання про проведення у справі судово-генетичної експертизи, однак експертиза не виконана у зв'язку з неявкою відповідача ОСОБА_2 .
У відповідності до приписів ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 ухилився від проведення експертизи щодо встановлення батьківства, суд визнає факт, для з'ясування якого експертиза була призначена.
У відповідності до ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове ОСОБА_6 про народження.
В зв'язку з наведеним, позовні вимоги в частині встановлення батьківства та внесення відповідних змін до підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд дійшов наступного.
Встановлено, що дитина проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 24 травня 2019 року..
Згідно до ст. ст. 180, 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У відповідності до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року № 2037-VIII, який набув чинності 08 липня 2017 року були внесені зміни до частини 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку(доходу)матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, ним не надано доказів наявності в нього на утримання інших дітей або непрацездатних батьків, наявності інших обставини, що мають істотне значення.
Як зазначалося вище, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки позивачем не надано доказів сум заробітку (доходу) відповідача, суд позбавлений можливості визначити, чи має відповідач достатній заробіток (дохід).
Крім того, відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а вразі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що розмір аліментів на утримання дитини на користь позивача повинен становити 1/4 частку доходів відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач та її представник як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати стягнути з відповідача.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 122, 125, 126, 128, 133-135, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_7 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянкою України ОСОБА_1 .
Внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Попасне Новомосковського району Дніпропетровської області, проведеного 27 травня 2014 року виконавчим комітетом Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, актовий запис № 10, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_2 , громадянина України, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23 травня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Повне судове рішення складене 13 квітня 2020 року.
Суддя Д.І. Городецький