Справа № 177/378/20
Провадження № 2-а/177/12/20
Іменем України
01 липня 2020 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області, в якій просив суд поновити йому строк для оскарження постанови ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 11 від 30.01.2020, якою до нього застосовано адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, а також визнати вказану постанову незаконною і скасувати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт від 03.12.2019 №13795/04-36-33-06/2966418472.
Не погоджуючись із змістом Акта перевірки ОСОБА_1 подано заперечення від 27.12.2019 та скарга на податкові повідомлення-рішення від 17.01.2020, прийняті на підставі акта від 03.12.2019. Проте вже 12.03.2020 він отримав поштою постанову № 11 від 30.01.2020 про накладення адміністративного стягнення, з якою не погоджується оскільки постанова винесена безпідставно.
Позивач у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Його представник, адвокат Жук В.В. до початку розгляду справи надав до суду клопотання, в якому просив відкласти судовий розгляд через його службове відрядження та перебування за межами Дніпропетровської області. Доказів на підтвердження вказаних обставин до клопотання не долучено.
Представник відповідача правом на участь у судовому засіданні не скористався, через канцелярію суду подав клопотання та просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Окрім того, надав рішення ДПС України від 24.03.2020, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 в частині оскарження вимоги про сплату боргу від 17.01.2020 та відповідних рішень про застосування штрафних санкцій від 17.01.2020, залишено без розгляду.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на повторну неявку у судове засідання позивача та його представника, а також представника відповідача, відсутність підстав для витребування нових доказів та відповідних клопотань від учасників процесу про їх витребування, а також на особливості розгляду вказаної категорії справ, що пов'язані з їх терміновим вирішенням, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду цієї справи.
Окрім того, суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 206 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду (а.с.50-52, 68-70), суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. При цьому, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов наступного.
З матеріалів справи видно, що відповідно до постанови від 30.01.2020 № 11 про накладення адміністративного стягнення (а.с.31), ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Відповідно до зазначеної постанови ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неналежне ведення обліку доходів та витрат, включення до декларації перекручених даних, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, а саме: неналежне ведення книги обліку доходів та витрат за період 2017-2018 роки, відображення у додатку Ф2 до податкової декларації про доходи і майно за 2017 рік безпідставно завищених сум витрат в розмірі 1882935,45 грн, в результаті чого, занижено податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік в сумі 338928,38 грн, відображення у додатку Ф2 до податкової декларації про доходи і майно за 2018 рік безпідставно завищених сум витрат в розмірі 414734,42 грн, в результаті чого, занижено податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в сумі 746520,20 грн.
Крім того, ФОП ОСОБА_1 , занижено базу нарахування, а саме: суми доходу (прибутку) в межах максимальної величини єдиного соціального внеску у 2017 році - 419500,00 грн, у 2018 році - 573792,00 грн, що призвело до порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та заниження єдиного внеску у 2017 році на 92290,00 грн, у 2018 році на 126234,24 грн.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив абз.5 п.6 ст.128 ГК України від 16.01.2003, п. 177.2 п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п. 4 ч.1 ст.4, п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч. 1 ст.8, ч.5 ст.8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП.
Не погоджуючись із актом перевірки від 03.12.2018 та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 17.01.2020, позивач направив до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на акт та скаргу на податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі акта (а.с.35-38).
Рішенням ДПС України від 24.03.2020 позивачу повідомлено про залишення його скарги без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
З матеріалів справи видно, що останнє адміністративне правопорушення вчинено ОСОБА_1 у 2017 - 2018 році, у той час, як постанову про адміністративне правопорушення винесено 30.01.2020. Тобто, позивача притягнуто в 2020 році до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, вчинене більше року тому.
При цьому, суд враховує, що вказані правопорушення не є триваючими
Так, триваюче правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
А тому суд вважає, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характеру триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначенні у ч. 1 ст. 38 КУпАП, а тому відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
Зазначене повністю узгоджується із правовою позицією застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17.
На підставі викладеного суд, приходить до висновку про те, що оскільки постанова Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 11 від 30.01.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, винесена з порушенням строків передбачених ст. 38 КУпАП, остання підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно останнього, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне стягнення - задовольнити.
Постанову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.01.2020 № 11 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до пп. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Суддя: