Справа № 201/6318/20
Провадження № 1кп/201/1337/2020
3 липня 2020 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12020040650000950 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 ,
В провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в якому прокурор посилалась на те, що існують всі ризики визначені ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, може впливати на свідків та експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити новий злочин і більш м'який запобіжний захід не здатен запобігти цим ризикам, а тому просила клопотання задовольнити.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого посилаючись на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні престарілу матір та малолітню дитину, у іншому кримінальному провадженні відносно нього обрано запобіжний захід у виді застави, який ним не порушувався, а тому просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, або ж зменшити розмір застави.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд вважає встановленим наявність ризику вчинення обвинуваченим повторного злочину, оскільки останній неодноразово судимий за вчинення злочинів пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, перебуваючи на свободі, будучи обвинуваченим у вчинені тяжкого злочину, під час дії запобіжного заходу, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що саме по собі свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового злочину і цей ризик є доволі суттєвим.
Також не є необґрунтованими посилання прокурора на наявність ризику уникнення обвинуваченим суду, так як останній розуміє тяжкість можливого покарання, що може спонукати його до уникнення відповідальності, шляхом втечі.
Наявність інших ризиків прокурором не доведено, так як навіть з самих доводів прокурора не вбачається, що наявність хоча б натяк на те, що обвинувачений намагався впливати на свідків чи можливість впливу на них взагалі, а особливо впливу на експертів, які мають спеціальний статус та захист. Також не вказано прокурором, яким саме чином обвинувачений може перешкодити кримінальному провадженню, що не дозволяє суду встановити наявність/відсутність цього ризику.
Таким чином суд встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.
Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також враховує вік та стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, які не є міцними настільки, щоб нівелювати встановлені судом ризики, те що він працює неофіційно, притягнутий до кримінальної відповідальності за умисний злочин, і зараз обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, обставини злочину описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 105 100 гривень, який буде достатнім для забезпечення встановлених судом ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до 1 вересня 2020 року.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 105 100 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Головуючий суддя ОСОБА_1