Справа №461/4981/20
03 липня 2020 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря
судового засідання Івасюти Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі представника ОСОБА_1 до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України,
встановив:
Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі представника ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі- ОСОБА_3 про примусове видворення за межі території України.
Обґрунтовуючи позов покликається на те, що 23.06.2020 року працівниками Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області було затримано громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України. За вказане порушення 24.06.2020 року працівниками ДМС України у Львівській області відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.203 КУпАП. Відповідач був виявлений без документів, порушив встановлені правила перебування на території України та перебував без дозволу на право перебування в Україні, постійного місця проживання та близьких родичів на території України не має, що дає підстави для прийняття рішення про його примусове видворення за межі території України.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23.06.2020 року працівниками Золочівського ВП ГУ НП у Львівській області було затримано громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України.
24.06.2020 року щодо відповідача складено протоколи за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.203, ч.2 ст. 263 КУпАП.
Згідно з ч. 4 ст. 46 КАС України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави (ч. 1 ст.30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства").
Відповідно до вимог ч.1 ст.288 КАС України, позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну, а також позовні заяви центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органів охорони державного кордону або Служби безпеки України про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальних органів і підрозділів, органу охорони державного кордону чи Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що посвідчують його особу, у нього відсутні документи для перетину державного кордону України, відсутні документи, які дають право законно перебувати на території України, такий не має родинних зв'язків на території України, не володіє українською (російською) мовами, у нього відсутні джерела для заробітку та проживання в Україні. Із заявою про набуття статусу біженця до відповідних державних органів відповідач також не звертався.
Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Вказані обставини підтверджуються наявним у справі протоколами про вчинення адміністративного правопорушення та довідкою про особу.
Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до якої іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Відносно відповідача обставин, які вказані у наведених вище положеннях, які унеможливлюють примусове видворення за межі території України, не встановлено.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову про видворення громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі- ОСОБА_3 , оскільки відповідач перебуває та проживає на території України без дозволів на право перебування на території держави, постійного місця проживання та близьких родичів на території України не має, до органів та підрозділів міграційної служби з заявою і документами необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався, порушив правила перебування іноземців на території України.
Керуючись ст.ст.241-246, 288 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області в особі представника ОСОБА_1 до громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка ОСОБА_2 про примусове видворення за межі території України - задовольнити.
Видворити за межі території України громадянина Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як такого, що порушив правила перебування іноземців на території України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до розділу VI пункту 3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено 03 липня 2020 року.
Головуючий суддя Стрельбицький В.В.