ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2020Справа № 910/824/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/824/20
за позовом акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (61003, м. Харків, проспект Московський, буд. 10/12; ідентифікаційний код 14078902)
до акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784)
про стягнення 1 544 386,68 грн.,
за участю представників:
позивача Барчук А.В. (ордер від 28.02.2020 серія ХВ № 1651000077) та Гречка О.М. (керівник) в режимі відеоконференції (програма Microsoft Teams);
відповідача Харитончук О.Г. (довіреність від 11.12.2019 № б/н).
22.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - Товариство) до акціонерного товариства «Сбербанк» (далі - Банк) про стягнення 1 544 386,68 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовує порушенням Банком умов договору банківського обслуговування від 27.07.2018 №Т149-033013109 (далі - Договір) та незаконним позбавленням права на розпорядження власними грошовими коштами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
31.01.2020 до суду від Товариства надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/824/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.03.2020.
25.02.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог повністю.
04.03.2020 до суду від Товариства надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для цілей подання всіх заяв по суті, адже строк їх подання не настав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 було відкладено підготовче засідання на 24.03.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 15.04.2020.
17.03.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів Банку і просив позовні вимоги задовольнити повністю.
13.04.2020 відповідач подав суду клопотання про відкладення розгляду справи на період закінчення карантинних заходів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211 із змінами від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 № 241 та від 20.03.2020 №242, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 28.04.2020.
14.04.2020 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечив проти доводів позивача та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211 із змінами від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 № 241 та від 20.03.2020 №242, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 02.06.2020.
28.05.2020 та 29.05.2020 позивач подав суду заяви про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/824/20 до судового розгляду по суті на 16.06.2020.
Представники позивача у судовому засіданні 16.06.2020 оголосили вступне слово, підтримали позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача оголосив вступне слово та проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.
Суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач і відповідач, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив і заперечення на відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
27.07.2018 Товариством (клієнт) та Банком укладено Договір, за умовами якого:
- Банк відкриває Клієнту поточний рахунок/поточні рахунки № НОМЕР_1 у UAH, EUR, USD, RUB та здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на умовах обраного тарифного пакету згідно з Розділом І Тарифів на умовах та в порядку, передбаченому Договором та відповідним положенням Умов (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору);
- Банк відкриває клієнту картковий рахунок № НОМЕР_2 у UAH та випускає до нього та надає клієнту картку та ПІН-конверт (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 Договору);
- Банк відкриває клієнту вкладний рахунок/вкладні рахунки № НОМЕР_3 у UAH, EUR, USD, на який клієнт має право перераховувати кошти у відповідних валютах (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 Договору).
Частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунка.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Позивач зазначає, що 09.04.2009 Товариством (виконавець) і було укладено з відкритим акціонерним товариством «Силовые машины - ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Электромашэкспорт» (замовник; далі - ЗТЛ) договір на розробку документації та надання послуг № 082315/071199- 0877 (далі - Договір про надання послуг).
За результатами виконання Договору про надання послуг позивачем були передані, а ЗТЛ прийняті послуги на загальну суму 4 127 500 російських рублів.
05.12.2019 на рахунок Товариства від ЗТЛ надійшли грошові кошти в сумі 4 127 500 російських рублів за Договором про надання послуг.
06.12.2019 до 10:00 години позивачем відповідачу була направлена заява про продаж іноземної валюти від 06.12.2019 № 1 на суму 4 127 500 російських рублів за курсом Банку систему клієнт-банк.
Вказана заява відповідно до відомостей системи клієнт-банк 06.12.2019 мала статус успішно введеної, але не проведеної.
Відповідно до виписки з рахунку позивача за 06.12.2019, сформованої на кінець робочого дня, грошові кошти в сумі 4 127 500 російських рублів списані з рахунку позивача та зараховані на балансовий рахунок № НОМЕР_4 згідно з Указом Президента України від 19.03.2019 № 82/2019 та постанови Національного банку України від 01.10.2015 № 654.
06.12.2019 позивач звернувся із письмовим зверненням до відповідача з метою з'ясування причин зарахування грошових коштів на вказаний рахунок.
23.12.2019 позивачем була отримана відповідь Банку від 17.12.2019 за вих. № 19475/5/33-3-3, в якій повідомлено про те, що ЗТЛ знаходиться у Переліку юридичних осіб, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції) згідно із рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019 № 82/2019, строк застосування обмежувальних заходів складає три роки.
На думку позивача, відповідач за відсутності відповідного рішення суду, визначених законом або Договором випадків, а також обтяжень щодо грошових коштів, не мав права списувати грошові кошти з банківського рахунку Товариства.
У свою чергу, відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Банк діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, грошові кошти не списував і не позбавляв Товариства права власності на грошові кошти у сумі 4 127 500 російських рублів.
Слід зазначити, що позивач просить суд стягнути саме з відповідача грошові кошти у сумі 1 544 386,68 грн.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною другою статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до частини першої статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про санкції» рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 02.05.2018, уведеним в дію Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018 (із змінами і доповненнями, внесеними рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2019), до ЗТЛ, яке було ініціатором платежу на користь позивача, застосовані обмежувальні заходи.
Суду не подано доказів оскарження вказаного рішення та оспорювання внесення ЗТЛ до Переліку юридичних осіб, до яких застосовані обмежувальні заходи (санкції).
Відповідно до третього абзацу підпункту 7 пункту 1 постанови Правління Національного банку України «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 01.10.2015 № 654 банк зобов'язаний заблокувати кошти/зупинити фінансові операції осіб, зазначених у санкційних списках, у такому порядку: кошти, що надійшли на користь клієнта від особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовані санкції "блокування активів" та/або "зупинення фінансових операцій", банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.
Матеріалами справи підтверджується, що після надходження від ЗТЛ грошових коштів у сумі 4 127 500 російських рублів Банк діяв відповідно до вимог чинного законодавства і на виконання вимог третього абзацу підпункту 7 пункту 1 постанови Правління Національного банку України «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 01.10.2015 № 654 та обліковує вказані кошти на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.
Слід зазначити, що суду не подано доказів оскарження постанови Правління Національного банку України «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 01.10.2015 № 654 у встановленому порядку.
З огляду на викладене, Банк здійснивши дії щодо блокування грошових коштів на спеціальному рахунку позивача 29090003013109, які надійшли від ЗТЛ (особа, зазначена в санкційних списках, до якої застосовані санкції "блокування активів"), не порушував права позивача, не заволодів вказаними коштами, а тому позовні вимоги щодо стягнення 1 544 386,68 грн. саме з відповідача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, у позові слід відмовити.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у позові акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» до акціонерного товариства «Сбербанк» про стягнення 1 544 386,68 грн. повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.07.2020.
Суддя І.Д. Курдельчук