ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.06.2020Справа № 910/2333/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/2333/20
за позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1)
до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5)
про стягнення 933 401,30 грн.,
за участю представників:
позивача не з'явилися;
відповідача Козятинський О.М. (довіреність від 21.05.2020 № б/н).
18.02.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - Товариство) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) про стягнення 933 401,30 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовує тим, що:
- Залізницею протягом жовтня - листопада 2019 року було порушено умови договорів перевезення - оформлених залізничними накладними №№ 51867364, 51883726, 51883734, 51883817, 51883825, 51884369, 51884377, 51884419, 51884427, 51895308, 51895316, 51895332, 51895340, 51895357, 51895365, 51895373, 51895498, 51895514, 51895530, 51895548, 51895555, 51895563, 52028628, 52036043, 52036100, 52036126, 52036308, 52036316, 52036332, 52036373, 52036381, 52036407, 52042272, 52042280, 52042314, 52042322, 52145414, 52153954, 52153962, 52153970, 52154010, 52154028, 52155207, 52157880, 52157930, 52162633, 52171543, 52171550, 52171568, 52171576, 52171584, 52171592, 52171600, 52171618, 52171626, 52171634, 52171642, 52171659, 52171667, 52171675, 52171683, 52171691, 52171709, 52171717, 52171725, 52171733, 52171741, 52171758, 52171774, 52171782, 52171808, 52171816, 52171824, 52174315, 52174323, 52174331, 52174349, 52174356, 52174364, 52174372, 52175577, 52175593, 52175619, 52175635, 52189008, 52189016, 52189024, 52189040, 52189057, 52189065, 52189073, 52189081, 52189099, 52189131, 52189149, 52189156, 52189164, 52189172, 52189198, 52189206, 52189214, 52189222, 52189230, 52194479, 52194487, 52194495, 52198983, 52198991, 52199296, 52216009, 52216017, 52216140, 52216199, 52216249, 52216264, 52216298, 52217205, 52217213, 52217221, 52217239, 52217254, 52217262, 52217288, 52217304, 52222296, 52222304, 52222312, 52222338, 52222353, 52222361, 52222387, 52222395, 52222429, 52222437, 52222445, 52222452, 52222478, 52222486, 52222494, 52222502, 52222510, 52309283, 52322401, 52036266 в частині прострочення термінів доставки вантажів, а саме сталі листової;
- за вказаними накладними відправником є Товариство, станція відправлення Маріуполь - Сортувальна, отримувачем Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код 38728457, пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026), станція Одеса-Порт (експ.); платником ПАТ «Укренерготранс» або ТОВ «Лемтранс»; вантаж експортний, що слідує на виконання контракту від 01.04.2014 № 12ЕХР/01-14, укладеного позивачем та компанією «Метінвест Інтернешнл С.А.», Швейцарія; експедитор в порту «Метінвест Шіппінг»; вантажовласник в порту Товариство;
- права на пред'явлення претензії і позову були передані Товариству відповідно до переуступних підписів про передачу за підписами в.о. начальника і головного бухгалтера Адміністрація Одеського порту Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код 38728457), які скріплені печаткою порту;
- претензія в порядку не пред'являлась як не обов'язкова (стаття 130 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут)).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/2333/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.03.2020.
10.03.2020 відповідач подав суду: відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог повністю; заяву про зменшення розміру штрафних санкцій на 50 % до розміру 466 700,65 грн.
12.03.2020 позивач подав суду відповідь на відзив та заяву про зменшення розміру штрафу та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
16.03.2020 відповідач подав суду заяву про участь у засіданні в режимі відеоконференеції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 15.04.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання Залізниці про участь у засіданні в режимі відеоконференеції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211 із змінами від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 № 241 та від 20.03.2020 №242, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 28.04.2020.
16.04.2020 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.
21.04.2020 відповідач подав суду провести за відсутності представника Залізниці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2020 було проінформовано про те, що з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» від 11.03.2020 №211 із змінами від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 №239, від 29.03.2020 № 241 та від 20.03.2020 №242, засідання у даній справі було знято з розгляду для подальшого забезпечення права на участь в засіданнях учасників справ; повідомлено про призначення засідання на 02.06.2020.
28.05.2020 Товариство подало суду заяву, в якій просило позовні вимоги задовольнити повністю та провести судове засідання без участі представників позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/2333/20 до судового розгляду по суті на 16.06.2020.
15.06.2020 Товариство подало суду заяву, в якій просило позовні вимоги задовольнити повністю та провести судове засідання без участі представників позивача.
Представник позивача у судове засідання 15.06.2020 не з'явився; у заяві від 15.06.2020 Товариство просило суд розглядати справу без участі представника.
Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2020 оголосив вступне слово та проти задоволення позовних вимог заперечив повністю; просив зменшити штрафні санкцій на 50 %.
Суд, заслухавши вступне слово представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які посилається позивач і відповідач, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 16.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Залізницею протягом жовтня - листопада 2019 року було порушено умови договорів перевезення - оформлених залізничними накладними №№ 51867364, 51883726, 51883734, 51883817, 51883825, 51884369, 51884377, 51884419, 51884427, 51895308, 51895316, 51895332, 51895340, 51895357, 51895365, 51895373, 51895498, 51895514, 51895530, 51895548, 51895555, 51895563, 52028628, 52036043, 52036100, 52036126, 52036308, 52036316, 52036332, 52036373, 52036381, 52036407, 52042272, 52042280, 52042314, 52042322, 52145414, 52153954, 52153962, 52153970, 52154010, 52154028, 52155207, 52157880, 52157930, 52162633, 52171543, 52171550, 52171568, 52171576, 52171584, 52171592, 52171600, 52171618, 52171626, 52171634, 52171642, 52171659, 52171667, 52171675, 52171683, 52171691, 52171709, 52171717, 52171725, 52171733, 52171741, 52171758, 52171774, 52171782, 52171808, 52171816, 52171824, 52174315, 52174323, 52174331, 52174349, 52174356, 52174364, 52174372, 52175577, 52175593, 52175619, 52175635, 52189008, 52189016, 52189024, 52189040, 52189057, 52189065, 52189073, 52189081, 52189099, 52189131, 52189149, 52189156, 52189164, 52189172, 52189198, 52189206, 52189214, 52189222, 52189230, 52194479, 52194487, 52194495, 52198983, 52198991, 52199296, 52216009, 52216017, 52216140, 52216199, 52216249, 52216264, 52216298, 52217205, 52217213, 52217221, 52217239, 52217254, 52217262, 52217288, 52217304, 52222296, 52222304, 52222312, 52222338, 52222353, 52222361, 52222387, 52222395, 52222429, 52222437, 52222445, 52222452, 52222478, 52222486, 52222494, 52222502, 52222510, 52309283, 52322401, 52036266 в частині прострочення термінів доставки вантажів, а саме сталі листової.
За вказаними накладними відправником є Товариство, станція відправлення Маріуполь - Сортувальна, отримувачем Одеська філія державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код 38728457, пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026), станція Одеса-Порт (експ.); платником ПАТ «Укренерготранс» або ТОВ «Лемтранс»; вантаж експортний, що слідує на виконання контракту від 01.04.2014 № 12ЕХР/01-14, укладеного позивачем та компанією «Метінвест Інтернешнл С.А.», Швейцарія; експедитор в порту «Метінвест Шіппінг»; вантажовласник в порту Товариство.
Частиною другою статті 130 Статуту передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно зі статтею 133 Статуту передача права на пред'явлення претензій і позовів вантажоодержувачем вантажовідправнику засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції).
Накладні містять переуступні підписи про надання вантажовідправнику - Товариству права на пред'явлення до перевізника претензії та позову.
Позивач зазначає, що вантаж за вказаними накладними були доставлені відповідачем з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних
Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту нарахував та заявив до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 933 401,30 грн.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина перша статті 313 ГК України).
Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до статті 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Частинами першою, другою та п'ятою статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, а також статтею 23 Статуту передбачено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну). Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.
Вагони за накладними були відправлені зі станції Маріуполь-сортувальний Донецької залізниці та прибули на станцію Одеса-порт з порушенням термінів доставки, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 51 залізничних накладних. Відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничних накладних.
Як визначено статтею 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантаж термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.
Відповідно до пункту 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажу вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з пунктом 2.4 Правил обчислення термінів доставки вантажу терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1.1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Виходячи з наведених вище норм законодавства, термін доставки вантажів визначається добами (24 години).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 №01-06/420/2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, які додані до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено одержувачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що у відповідності до статті 116 Статуту та пункту 1.1 Правил є підставою для застосування до перевізника відповідальності у вигляді штрафу.
Оскільки відстань за накладними складає 923 км., строк доставки складає 6 діб.
Отже, відповідачем порушено строки доставки вантажу, вантаж доставлено з простроченням, що складає дві, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять та десять діб.
За розрахунком позивача загальна сума штрафу складає 933 401,30 грн.
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: прострочення перевезення вантажів; відсутність підстав для звільнення від відповідальності.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: залізничні накладні.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, Залізниця не спростувала доводів Товариства та жодного документального підтвердження того, що порушення строків доставки вантажу сталося за відсутності вини відповідача суду не подала.
Судом перевірено розрахунок штрафу, який додано до позову та встановлено, що він є правильним.
Разом з тим, відповідачем було заявлено про зменшення штрафу на 50 % до 466 700,65 грн.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, відсутні докази негативних наслідків та збитків від несвоєчасної поставки.
Слід зазначити, що поданий Товариством звіт про фінансовий результат за 9 місяців 2019 року не свідчить про негативний фінансовий стан позивача, оскільки не є актуальним станом на 02.07.2020. Також, позивач міг подати звіт за весь 2019 рік, а не вибірково за 9 місяців.
Судом встановлено, що відповідач виконав (хоча і з простроченням) свої зобов'язання з перевезення вантажу.
Стягнення з відповідача саме 466 700,65 грн. штрафу компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків перевезення вантажу. Стягнення з відповідача штрафу у повному обсязі у сумі 933 401,30 грн. не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи необхідність дотримання збалансованості інтересів обох сторін, суд, керуючись приписами частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України, вважає за доцільне та правомірне зменшити нараховані позивачем штрафні санкції у вигляді штрафу до 466 700,65 грн.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню у зв'язку із зменшенням розміру штрафу.
Відповідно до пункту 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України» у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у сумі 14 001,03 грн.
Щодо стягнення із Залізниці 13 538,01 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.
Частинами першою і третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
30.03.2018 адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» (далі - Об'єднання) і Товариством (клієнт) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 845, за умовами якого клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.
Суду подано як доказ понесення витрат на професійну правничу допомогу копію платіжного доручення від 17.03.2020 № 17.03.2020 на суму 107 594,05 грн грн. з призначенням платежу: «Оплата по дог. № 845 от 30.03.2018 за прав.помощь за март 2020 без НДС», проте згідно з рахунком на оплату від 12.02.2020 № 86 на суму 13 538,01 грн., актом приймання-передачі наданих послуг від 12.02.2020 № 1 професійна правнича допомога була надана саме у лютому, а не березні 2020 року.
Таким чином, суду не подано доказів того, що позивачем понесено витрати на професійну правничу у розмірі 13 538,01 грн., які були надані у лютому.
Враховуючи викладене, відсутні підстави для покладення витрат на професійну правничу допомогу на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) про стягнення 933 401,30 грн. штрафу задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1; ідентифікаційний код 00191129) 466 700 (чотириста шістдесят шість тисяч сімсот) грн. 65 коп. штрафу та 14 001 (чотирнадцять тисяч одну) грн. 03 коп. судового збору.
3. У задоволенні решту позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.07.2020.
Суддя І.Д. Курдельчук