номер провадження справи 18/28/20
02.07.2020 справа № 908/623/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі № 908/623/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 52)
до відповідача публічного акціонерного товариства “Янцівський гранітний кар'єр” (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, буд. 30)
про стягнення 77884,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” 06.03.2020 звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства “Янцівський гранітний кар'єр” 77884,00 грн. основного боргу за договором поставки № 06/04-09 від 04.09.2019.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.06.2020 у справі № 908/623/20 позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства “Янцівський гранітний кар'єр” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” 77884,00 грн. основного боргу та 2102,00 грн. судового збору.
До позовної заяви позивачем надавалась заява про намір стягнення витрат на правничу допомогу відповідно до договору про надання правової допомоги № С133-ЗП від 26.02.2020, в якій зазначено, що всі докази на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів з моменту винесення рішення у справі у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.
До Господарського суду Запорізької області 24.06.2020 (згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті направлено 22.06.2020) товариством з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” подано заяву № б/н від 22.06.2020 про стягнення з відповідача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Разом із заявою позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій позивач, посилаючись на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського та Господарського процесуального кодексів України, просить поновити пропущений строк для подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд визнав її такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Пунктом 3 частини 11 Розділу I Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” №540-ІХ від 30.03.2020 внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України:
3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 внесені зміни у постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19)”, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою на території України продовжено карантин до 24.04.2020 через спалах у світі коронавірусу. На засіданнях КМУ строки загальнонаціонального карантину продовжувались до 11 травня, до 22 травня, до 22 червня та до 31 липня 2020 року.
Приймаючи до уваги наведене, суд поновлює пропущений процесуальний строк для подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в межах строку дії карантину для надання можливості реалізації позивачу його процесуальних прав.
Розглянувши заяву позивача про покладення на відповідача судових витрат за надану професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення у даній справі не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Згідно із ч. ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.
Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем до матеріалів справи надано копії:
- договору про надання правової допомоги № С133-ЗП від 26.02.2020, відповідно до якого Адвокатське об'єднання «Право Гарант» (Адвокатське об'єднання) в особі керуючого партнера Загрія Романа Олеговича та ТОВ “ЄПК Україна” (Клієнт) домовились про надання правової допомоги у вигляді супроводу справи в господарському суді Запорізької області про стягнення заборгованості за договором № 06/04-09 від 04.09.2019;
- наказу № 31-08/5 від 31.08.2018 про прийняття ОСОБА_1 (після зміни прізвища - ОСОБА_2 ) на посаду адвоката Адвокатського об'єднання «Право Гарант»;
- ордеру на надання правничої допомоги № 1011812 від 26.02.2020;
- Свідоцтва по право зайняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001706 від 30.11.2018.
До заяви позивач надав рахунок № С133-ЗПР/045 від 26.02.2020 щодо оплати послуги - складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором № 06/04-09 від 04.09.2019 на суму 4000,00 грн., акт прийому-передачі виконаних робіт від 26.02.2020, яким сторони узгодили вартість наданих послуг в розмірі 4000,00 грн. та платіжне доручення №1511 від 27.02.2020 щодо сплати 4000,00 грн. на користь Адвокатського об'єднання «Право Гарант».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивач надав належні та допустимі докази на доведення понесених ним 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом справи № 908/623/20.
На підставі викладеного, враховуючи співмірність витрат до заявлених вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст.ст. 119, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” пропущений процесуальний строк для подання заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
2. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” задовольнити.
3. Стягнути з публічного акціонерного товариства “Янцівський гранітний кар'єр” (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт. Кам'яне, вул. Зелена, буд. 30, ідентифікаційний код 05467607) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ЄПК Україна” (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, буд. 52, ідентифікаційний код 39025614) 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Додаткове рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241, 244 ГПК України 02.07.2020.
Суддя В.В. Левкут