Ухвала
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 545/1762/17
провадження № 61-47772св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) -ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року в складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила на підставі статей 316, 317, 231 ЦК України усунути перешкоди у користуванні належною їй Ѕ часткою житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виселення та зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Свої вимоги ОСОБА_3 мотивувала тим, що вона є власником Ѕ частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З 2005 року вона почала спільно проживати з ОСОБА_2 , який за вказаною адресою був зареєстрований як квартирант. Під час спільного проживання між нею та ОСОБА_2 виникали сварки, що стало підставою для її переїзду до своєї матері. ОСОБА_2 відмовляється виїхати із спірного приміщення, чим обмежує її у здійсненні права власності.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просив встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 27 вересня 2006 року по 22 травня 2017 року та факт набуття за час проживання однією сім'єю будівельних матеріалів, речей, які були використані в процесу будівництва приміщення (прибудови літера а2) площею 13,23 кв.м., навісу а3, огорожі № 3, та здійснених поліпшень у Ѕ частині житлового будинку А-1, загальною площею 73,5 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 . Визнати вказані будівельні матеріали, речі об'єктами правом спільної сумісної власності та поділити їх, визначивши по Ѕ частині будівельних матеріалів кожному. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію у сумі 150 284,00 грн замість належної йому Ѕ частини у праві спільної сумісної власності на будівельні матеріали.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що з травня 2005 року він почав спільно проживати з ОСОБА_1 в Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1 . Протягом 2007-2010 років у вказаному будинку провів роботи із перепланування і реконструкції та збільшив загальну площу будинку. Тому, вважає Ѕ частину житлового будинку спільно набутим майном як жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, але проживали однією сім'єю.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Усунуто перешкоди у користуванні належною ОСОБА_1 Ѕ частини домоволодіння у АДРЕСА_1 , зобов'язано ОСОБА_2 виселитися та знятися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
Зустрічний (уточнений) позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У решті вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 через постійні сварки та конфлікти з квартирантом ОСОБА_2 , який відмовляється виїжджати з належного їй будинку, не може користуватись своєю власністю, у зв'язку з чим дійшов висновку про захист порушеного права позивача за первісним позовом шляхом виселення ОСОБА_2
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 28 серпня 2018 року скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 Ѕ частини домоволодіння у АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 виселитися та знятися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , ухваливши в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні належною власністю.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду в частині задоволення первісного позову, виходив із того, що ОСОБА_1 не доведено підстав, передбачених статтею 157 ЖК України у поєднанні зі статтею 116 ЖК України, обов'язкових для виселення відповідача в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Отже, стосовно вимог позивачки про усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном відповідно до статті 391 ЦК України, суд дійшов помилкового висновку про доведення позивачкою вчинення їй відповідачем перешкод у здійсненні нею права користування та розпоряджання своїм майном.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про встановлення факту набуття за час проживання однією сім'єю будівельних матеріалів, речей, які були використані в процесу будівництва частини приміщень спірного будинку та надвірних господарських будівель і споруд, визнання вказані цих будівельних матеріалів та речей об'єктами правом спільної сумісної власності та поділу їх шляхом стягнення з ОСОБА_1 на його користь грошової компенсації у сумі 150 284,00 грн замість належної йому Ѕ частини у праві спільної сумісної власності на будівельні матеріали через недоведеність цих позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні належною власністю, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині постанову апеляційного суду залишити без змін.
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що вона обґрунтовувала свої позовні вимоги про усунення у користуванні майном доказами у справі, які були досліджені судом першої інстанції і враховані при ухваленні рішення, проте судом апеляційної інстанції відкинуті. Рішення апеляційного суду не вмотивоване, всупереч частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення відсутні посилання на відхилені докази та не наведено мотиви їх відхилення. Крім того, апеляційний суд розглянув справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення учасників справи, не врахував та не надав оцінки тому, що вона є власником спірного домоволодіння, проте з травня 2017 року вимушено у ньому не проживає, іншого житла не має та потребує захисту порушеного права власності.
Предметом касаційного оскарження є ухвалена в зазначеній справі постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні належною власністю, а тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України (в редакції станом на 07 лютого 2020 року) касаційний перегляд буде здійснюватись в межах оскаржуваної частини цього судового рішення.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
У травні 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 18 березня 2020 року передала справу № 447/455/17(провадження № 61-20711св19) на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої та п'ятої статті 403 ЦПК України, оскільки неможливо ухвалити судове рішення у цій справі без відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, а тому передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2020 року прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справу № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).
Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі (№ 545/1762/17) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 447/455/17.
Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Зупинити касаційне провадження у справі № 545/1762/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, факту набуття за час проживання однією сім'єю спільного майна, визнання набутого майна спільною сумісною власністю та його поділ до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук