Справа № 754/16624/18 Головуючий у суді першої інстанції: Лісовська О. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/3573/2020 Доповідач: Гаращенко Д.Р.
29 травня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.
суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року, у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА",
У листопаді 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (далі ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтувало наступним.
07 грудня 2017 року на мосту Патона в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Infiniti» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Suzuki» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .
В результаті ДТП автомобіль «Infiniti» д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , отримав механічні пошкодження.
Винною в даній ДТП визнано ОСОБА_1 .
Автомобіль «Infiniti» д/н НОМЕР_1 було відремонтовано ТОВ «ВіДі-Ліберті».
Згідно з актом акту виконаних робіт №ВЛвСА-003185 від 23 березня 2018 року вартість ремонту складала 130 022, 26 грн.
ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» страховик автомобіля «Infiniti» д/н НОМЕР_1 визнала дане ДТП страховим випадком і сплатила ТОВ «ВіДі-Ліберті» 130 022,26 грн. згідно платіжного доручення № 3776 від 28 грудня 2017 року.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5668630, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля «Suzuki», д/н НОМЕР_2 .
Згідно Звіту від 27.12.2017 про визначення вартості матеріального збитку власнику автомобіля «Infiniti» було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 93 663,64 грн.
30.05.2018 ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок позивача у розмірі 93 663,64 грн.
Оскільки різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням складає 36 358,62 грн., а відповідач не бажає добровільно її відшкодувати, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 36 358,62 грн. та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.02.2019 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТДВ «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» грошові кошти в розмірі 36 358, 62 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762, 00 грн.
07 травня 2019 року адвокат Матвійчук Д.В. представник ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення від 14грудня 2019 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 07 червеня 2019 року задоволено заяву відповідача, заочне рішення було скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку.
24 липня 2019 року представник відповідача подав відзив в якому зазначив, що у результаті ДТП, від 07 грудня 2012 року, власнику автомобіля «Infiniti» було завдано матеріальної шкоди на загальну суму 93 663,64 грн.
Посилався на те, що розмір шкоди підтверджується Звітом про визначення вартості матеріального збитку від 27 грудня 2017 року, виконаний суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 .
Звіт визнається відповідачкою, не оскаржений, тому є належним доказомякийпідтверджує розмір матеріальної шкоди завданої відповідачкою внаслідок ДТП власнику автомобіля «Infiniti».
Суму шкоди було повністю відшкодовано шляхом виплати страхового відшкодування 30 травня 2018 року ПрАТ «СК «Уніка».
Представник відповідача зазначив, що рахунок № ВЛвС-0003938 від 14грудня 2017 року та акт виконаних робіт № ВЛвСА-003185 від 23 березня 2018 року не мають ніякого відношення до відповідача та до ДТП.
З наданих позивачем документів перераховані роботи та запчастини, які не постраждали під час ДТП та не були відображені у звіті про визначення вартості матеріального збитку від 27 грудня 2017 року.
Єдиним належним доказом розміру шкоди, завданої відповідачем, є звіт, за яким шкоду відшкодовано у 100% розмірі.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
05 серпня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив представника відповідача, в якому зазначив, що ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» не погоджується з аргументами та запереченнями, викладеними у відзиві.
Вважає, що відповідач обмежує коло завданих у ДТП пошкоджень застрахованого у позивача автомобіля «Infiniti» лише тими, що вказані у ремонтній калькуляції № 1580 від 14 грудня 2017 року.
Зазначає, що разом з вищевказаною калькуляцією має розглядатися дефектна відомість огляду колісного транспортного засобу від 14 грудня 2017 року, в якій експертом під час огляду пошкодженого автомобіля описано характер пошкоджень, назви деталей.
Зіставивши назви деталей в Дефектній відомості з тими, що містяться в рахунку № ВЛвС- 0003938 від 14.12.2017, акті виконаних робіт № ВЛвСА-003185 від 23.03.2018, можна прийти до висновку, що станцією технічного обслуговування ТОВ «ВіДі-Ліберті» було відремонтовано саме пошкоджені в дорожньо-транспортній пригоді від 07 грудня 2017 року частини автомобіля.
Крім того, у ремонтній калькуляції експерт дещо інакше відображає інформацію, здійснює поділ на три групи: роботи, фарбування, запасні частини, натомість в акті виконаних робіт виокремлено роботи та деталі.
В дефектній відомості зазначено ті пошкодження, що утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07 грудня 2017 року, та вони кореспондуються з усіма товарами та послугами, зазначеними в акті виконаних робіт, за виключенням дрібних розхідних матеріалів, що не вказані в ремонтній калькуляції.
Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 18.11.2019, у задоволені позову ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзДВ «СК «ВіДі-Страхування» 27 грудня 2019 року подало апеляційну скаргу.
Просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову; судові витрати по сплаті судового збору в суді першої та апеляційної інстанції покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що суд першої інстанції при ухваленні рішенні неповно дослідив та з'ясував обставини, які мають значення для справи, що стало підставою невідповідності висновків викладених у рішенні обставинам справи, а тому рішення є необґрунтованим.
Апелянт вважає, що рішення є незаконним, так як ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зазначив, що правовідносини, які виникли між сторонами у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страховою компанією на користь потерпілого засновані на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої особи у деліктному зобов'язанні.
На думку апелянта суд безпідставно застосував до вказаних правовідносин ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої врегульовано питання реалізації права регресу, а не суброгації.
Апелянт зазначив, висновок суду є безпідставним про те, що у акті виконаних робіт від 23.03.2018 зафіксовано роботи та запчастини, які не передбачені звітом від 27.12.2017, а тому даний акт не може бути взятий до уваги судом, як доказ розміру шкоди.
Апелянт звертає увагу на те, що в акті виконаних робіт п. № 1 перелік «розділ запчастин» передбачено купівлю бамперу заднього та необхідність заміни бамперу заднього вказано в дефектній відомості огляду колісного транспортного засобу, що є частиною звіту.
Також апелянт зазначає, що детальний перелік запчастин, робіт що потрібні для відновлення автомобіля «Infiniti», об'єктивно формує спеціаліст офіційної станції технічного обслуговування автомобілів «Infiniti».
Реальна вартість відновлення пошкоджень завданих автомобілю «Infiniti» підтверджується рахунком та актом виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 грудня 2017 року на мосту Патона в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Infiniti» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Suzuki» НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5
В результаті ДТП автомобіль «Infiniti», що належить ОСОБА_2 , отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля заподіяна матеріальна шкода.
Позивач на підставі укладеного 15 листопада 2017 року між громадянином ОСОБА_2 та ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» договору добровільного страхування наземного транспорту серія CLAU № 10330 транспортного засобу «Infiniti» д/н НОМЕР_1 , та заяви ОСОБА_2 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 130 022,26 грн., виходячи із наданих вказаною особою рахунку № ВЛвС-0003938 від 14.12.2017 та акту виконаних робіт № ВЛвСА-003185 від 23.03.2018.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5 (а.с. 23).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «СК «Уніка» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/5668630.
30 травня 2018 року ПрАТ «СК «Уніка» здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» у розмірі 93 663,64 грн. на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку №3864 від 27 грудня 2017 року.(а.с.85)
13 липня 2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про відшкодування завданої в результаті ДТП шкоди в розмірі 36 358,62 грн.
12 жовтня 2018 року відповідачем на адресу позивача було направлено відповідь, в якій було зазначено про відсутність підстав для виплати грошових коштів.
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеній нормі процесуального права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.988 ЦК України в разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, установлений договором. При цьому страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору й не може перевищувати розміру реальних збитків (втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права).
Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що до страховика за договором майнового страхування ТДВ "Страхова Компанія "ВІДІ-СТРАХУВАННЯ" після виплати страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_2 у межах фактичних витрат, які не можуть перевищувати розміру реальних збитків, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки якою є ОСОБА_1 .
За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ч.2 ст.1187 ЦК України.
Відповідно до ст.1192 ЦК України така особа має відшкодувати завдані збитки в повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7 закону). Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього закону (ст.ст.9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Страховик (ПрАТ СК «УНІКА») за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного з ОСОБА_5 також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди - відповідач ОСОБА_1 , обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені в ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно п.22.1 яких, в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, страховик ПрАТ СК «УНІКА» за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодувала лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.
Згідно зі ст.29, п.32.7 ст.32 цього закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.
Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок розрахунку шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.
Тому вартість відновлювального ремонту, пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має сплатити страховик як страхове відшкодування (постанова Верховного суду від 13.03.2018 №910/5001/17).
Відповідно до ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їхні працівники.
Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (п.34.4 ст.34 закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Керуючись наведеними нормами законодавства, позивач за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) здійснив страхову виплату відповідно до звіту про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Infiniti» д/н НОМЕР_1 .
У ч.1 та 2 ст.14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються в межах, установлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1. ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до правових висновків Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Колегія суддів дослідивши обставини справи та враховуючи норми чинного законодавства прийшла до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 виник обов'язок у відшкодуванні різниці між фактичним розміром завданої школи та страховим відшкодуванням.
Відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля «Infiniti» було проведено на офіційній станції технічного обслуговування автомобілів «Infiniti», що підтверджується актом виконаних робіт від 23 березня 2018 року.
Реальна вартість відновлення пошкоджень завданих автомобілю «Infiniti» підтверджується рахунком та Актом виконаних робіт, оскільки Звіт є попереднім оціночним документом, складеним суб'єктом оціночної діяльності.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в акті виконаних робіт від 23 березня 2018 року зафіксовані роботи та запчастини необхідність яких не передбачена Звітом.
Здійснені ремонтні роботи та замінені запчастини, відповідно до Акту виконаних робіт не перевищують необхідного об'єму ремонтних робіт та запчастин, визначених звітом та в дефектній відомості огляду колісного транспортного засобу, що є частиною звіту по відновленню автомобіля «Infiniti».
Суд першої інстанції не звернув увагу на дефектну відомість огляду колісного транспортного засобу чим неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи (т. 1, а.с. 47-48).
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи обставини справи, надані сторонами докази, колегія суддів вважає, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 листопада 2019 року скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позову Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування».
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08313, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) 36 358 (Тридцять шість тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 62 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІНПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (08313, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 56, код ЄДРПОУ 35429675) 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Т.О. Невідома
А.А. Пікуль