02 липня 2020 року м. Київ
Справа №759/4816/20
Апеляційне провадження №22-ц/824/9079/2020
Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Кириленко Т.В. 19 березня 2020 року у м. Києві, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення вказаних недоліків. Вказаною ухвалою також роз'яснено ОСОБА_1 про те, що він не підпадає під категорію осіб (заявників), які звільнені від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заява про встановлення факту, що має юридичне значення подана ним не у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, а тому ним має бути сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Копію зазначеної ухвали супровідним листом від 22 червня 2020 року направлено на вказану ним в апеляційній скарзі адресу, яку ОСОБА_1 особисто отримано 25 червня 2020 року (а.с. 25,26).
Згідно ухвали суду від 22 червня 2020 року, ОСОБА_1 був наданий строк для усунення виявлених в апеляційній скарзі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
На виконання вимог ухвали апеляційної інстанції від 22 червня 2020 року до Київського апеляційного суду ОСОБА_1 року було подано заяву про усунення недоліків та заяву про визначення підсудності заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, яка подана у зв'язку з порушенням права власності на нерухоме майно - іноземному суду.
В обґрунтування вказаних заяв ОСОБА_1 вказує на те, що його апеляційна скарга на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року відповідає всім вимогам ЦПК України, а оскільки було порушено його право власності на нерухоме майно, то відповідно до п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.
Також ОСОБА_1 зазначає про те, що в Україні суддів та судової системи не існує, а тому розгляд його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв'язку з порушенням його права власності на нерухоме майно повинен бути переданий на розгляд суду іншої держави. На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 22 ЦПК України, просить визначити підсудність його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв'язку з порушенням його права власності на нерухоме майно від 16 березня 2020 року - іноземному суду; зобов'язати державу Україна сплатити усі можливі збори іноземного суду, у тому числі переклад та легалізацію документів справи №759/4816/20, на всіх етапах провадження в іноземному суді.
Вирішуючи поставленні ОСОБА_1 питання, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ст. 22 ЦПК України, у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.
Тобто, спір, який відноситься до юрисдикції загального суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави лише у випадках встановлених законом або міжнародним договором. Таким чином, заява ОСОБА_1 про визначення підсудності його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв'язку з порушенням його права власності на нерухоме майно від 16 березня 2020 року - іноземному суду задоволенню не підлягає, оскільки недовіра ОСОБА_1 до українських суддів та судової системи в цілому, не є такою підставою.
Що ж стосується посилань ОСОБА_1 викладених в заяві про усунення недоліків відносно того, що його апеляційна скарга на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року відповідає всім вимогам ЦПК України, та він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то суддя їх до уваги не приймає, оскільки вказані посилання вже були предметом розгляду, та їм дана відповідна оцінка в ухвалі суду від 22 червня 2020 року. Тобто, ОСОБА_1 не усунуто недоліки, визначені в ухвалі суду від 22 червня 2020 року, оскільки судовий збір передбачений Законом України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 420, 40 грн ним не сплачено.
З клопотанням про продовження визначеного судом в ухвалі від 22 червня 2020 року строку для усунення недоліків ОСОБА_1 до суду не звертався.
Таким чином, станом на 02 липня 2020 року, виявлені в апеляційній скарзі і зазначені в ухвалі Київського апеляційного суду від 22 червня 2020 року недоліки не усунуті.
Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що в порядку ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявнику, що він не позбавлений можливості повторно звернутися до суду, з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, одночасно подавши заяву про поновлення строку.
Також суддя вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 3 ст. 43 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визначення підсудності його заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв'язку з порушенням його права власності на нерухоме майно від 16 березня 2020 року - іноземному суду - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2020 року - вважати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: Соколова В.В.