03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 753/24134/19
Головуючий у першій інстанції - Комаревцева Л.В.
Номер провадження № 22-ц/824/5291/2020
01 липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Владімірової О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, відповідно до якого просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований 20 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в місті Києві.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2019 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання на 28 січня 2020 року о 15 год. 30 хв.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням правил підсудності, оскільки відповідач по справі ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а тому вважає, що дана справа має бути підсудна Ставищенському районному суду Київської області.
Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просила скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2019 року, а справу направити до Ставищенського районного суду Київської області за підсудністю для розгляду по суті позовних вимог.
25 березня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , відповідно до якого зазначено, що звертаючись до Дарницького районного суду міста Києва із даною позовною заявою, ОСОБА_3 мотивував своє звернення саме до зазначеного суду тим, що його з відповідачкою спільний малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає разом з ним у квартирі АДРЕСА_2 та знаходиться на його утриманні.
Вказано, що відповідно до положень статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти, що, на думку апелянта, свідчить про те, що ОСОБА_3 мав повне право на звернення до Дарницького районного суду міста Києва із даним позовом й оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права.
При апеляційному розгляді справи апелянт ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили задовольнити їх, оскільки правових підстав для відкриття провадження за місцем проживання позивача не було, так як доказів про перебування дитини на його утримання позивачем до суду надано не було. По суті дитина після розірвання шлюбу проживає із нею.
Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 заперечили щодо доводів викладених в апеляційній скарзі та просили залишити її без задоволення. Свої заперечення обґрунтовували тим, що відповідачка умисно затягує вирішення вказаного спору, а дитина та відповідачка фактично проживають із ним в одній квартирі АДРЕСА_2 . Дитина зареєстрована у цій же квартирі, тому вважає, що суд обґрунтовано відкрив провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, що відповідно до статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Як вбачається із матеріалів справи, у грудні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, відповідно до якого просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований 20 серпня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в місті Києві (а.с.1-4). В зазначеній позовній заяві місцем реєстрації відповідача ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 .
Відповідно до наданої копії паспорту ОСОБА_1 остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого 29 серпня 2015 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі (а.с.8).
Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у місті Києві (а.с.9).
Також встановлено, що суд першої інстанції здійснював запит до електронного реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 (а.с.23).
Відповідно до наданої інформації з реєстру територіальної громади міста Києва «ГІОЦ/КМДА» ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.24).
Відповідно до положень пунктів 6-10 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що в порушення зазначених вимог статті суд першої інстанції здійснив запит щодо місця реєстрації позивача, а не відповідача.
Так, відповідно до положень ч.2 ст.28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Так, ОСОБА_3 в позовній заяві було зазначено, що він подає зазначений позов саме до Дарницького районного суду міста Києва з тих підстав, що їх з відповідачкою спільний малолітній син зареєстрований за однією з ним адресою та перебуває на його утриманні. На підтвердження вказаних обставин ним було надано копію витягу з Реєстру територіальної громади про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ,що підтверджує реєстрацію його сина в одному приміщенні з ОСОБА_3 (а.с.12).
Проте, колегія суддів приходить до висновку, що визначальною обставиною для встановлення підсудності справи за позовом про розірвання шлюбу є саме факт перебування малолітньої дитини на утриманні позивача, проте ОСОБА_3 не долучив до позовної заяви належних та допустимих доказів того, що їх спільна з ОСОБА_1 дитина перебуває саме на його утриманні.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до Ставищенського районного суду Київської області.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 30 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі скасувати, та направити справу для розгляду Ставищенському районному суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови викладено 01 липня 2020 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв