Справа № 381/1439/17 Головуючий у 1 інстанції: Чірков Г.Є.
Провадження № 22-ц/824/6375/2020 Доповідач: Шебуєва В.А.
01 липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
секретар Майданець К.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та майнової шкоди,-
В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та майнової шкоди. Зазначив, що він проживає один та на початку 2015 року важко захворів. На праві власності йому належить земельна ділянка в СТ «Енергетик» Бетницької сільської ради Фастівського району Київської області, на якій він побудував невеликий будинок. Оскільки лікування потребувало значних коштів, він вирішив продати належну йому земельну ділянку. Через тиждень після оголошення в пресі про продаж земельної ділянки до нього звернувся ОСОБА_2 разом дружиною ОСОБА_3 , які виявили бажання купити земельну ділянку. Він віддав ОСОБА_2 ключі від садового будинку, де останній проживав разом з ОСОБА_3 . Інколи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 йому допомагати по господарству і він став їм довіряти. В січні 2015 року він оформив на ОСОБА_2 довіреність на належний свій автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 . При оформленні довіреності він вважав, що передає лише право керування автомобілем і не знав, що довіреність давала можливість відповідачу продати автомобіль.. Згодом ОСОБА_2 повідомив йому, що автомобіль проданий. На вимогу повернути кошти від продажу автомобіля, ОСОБА_2 відповів, що вони витрачені на його лікування. Як стало відомо пізніше, автомобіль був перереєстрований на ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 отримані від продажу автомобіля грошові кошти в розмірі 49 100 грн. Також ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_2 присвоїв його речі: : льодоруб, металевий рибацький ящик, стільць розкладний, металевий садок для риби, садок для риби, велотренажер, розкладачки, скутер, човен, циркулярна пилка, спінінг, лебідка, балалайка, рубанок, секатор садовий, гараж металевий. Позивач просить відшкодувати завдану присвоєнням його речей майнову шкоду в розмірі 14 900 грн.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції частково та ухвалити нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_2 грошові кошти від продажу автомобіля в сумі 49 100 грн. На думку апелянта суд безпідставно вважав встановленим, що ОСОБА_2 розрахувався з ним за автомобіль шляхом придбання необхідних для нього лікарських засобів. Вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.
В судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 22 січня 2008 року позивач ОСОБА_1 придбав автомобіль марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 7).
13 січня 2015 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Вінчук Т.В. була посвідчена довіреність ОСОБА_1 , якою він уповноважив ОСОБА_2 на користування та розпорядження автомобілем марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 8).
Відповідно до листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Фастів та Фастівського району при УДАІ і ГУМВ України в Київській області № 354 від 07 липня 2015 року, довідки регіонального сервісного центру МВС в Київській області, територіального сервісного центру № 3244 № 540 від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_2 продав автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 (а.с. 6).
Згідно заяви № 56821802 від 28 січня 2015 року ОСОБА_3 перереєстровано транспортний засіб на нового власника за довідкою-рахунком від 28 січня 2015 року.
Відповідно до довідки-рахунку вартість автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 складала 49 100 грн. (а.с. 11).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 отриманих від продажу автомобіля грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 отримані від продажу автомобіля кошти витратив на придбання ліків для ОСОБА_1 . Цього висновку суд дійшов виходячи з пояснень відповідача та того факту, що у січні і квітні 2015 року позивач за станом здоров'я перебував у лікарні і потребував лікування. Суд вважав недоведеним факт присвоєння відповідачем отриманих від продажу автомобіля ОСОБА_1 грошових коштів.
Колегія суддів не може погодитися з таким рішенням суду першої інстанції та вважає, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Відповідно до ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не спростовував того, що діючи на підставі виданої ОСОБА_1 довіреності, він продав належний позивачу автомобіль за 49 100 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що кошти, отримані від продажу автомобіля, були витрачені на придбання ліків для ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять належних та допустимі доказів тому, що ОСОБА_2 витратив отримані від продажу автомобіля грошові кошти на лікування ОСОБА_1 , а також доказів тому, що ОСОБА_1 визначив цільове використання отриманих ОСОБА_2 від продажу автомобіля грошових коштів.
ОСОБА_1 заперечував той факт, що отримані від продажу його автомобіля грошові кошти ОСОБА_2 витратив на його лікування.
Оскільки законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення, у суду першої інстанції були відсутні підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 коштів, отриманих він продажу автомобіля в сумі 49 100 грн.
В частині вирішення вимог ОСОБА_1 про стягнення коштів за шкоду, завдану присвоєнням його речей, в сумі 14 900 грн. рішення сторонами не оскаржене.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених вимоги підлягає стягненню 490,88 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 736,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 1227,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та майнової шкодизадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти від продажу автомобіля марки ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 49 100,00 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 490,88 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 736,32 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, а всього 1227,20 грн. судового збору.
Дані про учасників справи:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 02 липня 2020 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.