Справа № 760/9057/19 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1895/2020 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.186 КК України
24 червня 2020 року.Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
із участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_9 , на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полярне Мурманської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2012 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням положень ст.70 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 24.06.2012 року звільнений на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;
- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2015 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі; 30.05.2017 року звільнений умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 19 днів, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і призначено йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 21.50 год. 02.02.2019 року.
Вирішено питання про речові докази та про відшкодування процесуальних витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_8 засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, вчиненого за наступних обставин.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи раніше судимим, 02.02.2019 року, приблизно о 21.30 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Білла» по вул. М. Липківського, 45 у м. Києві, переміщуючись по торговельному залі, повторно відкрито викрав чуже майно, що належить ПІІ «Білла - Україна», а саме: ковбасу сиров'ялену «Президентська», вартістю 128,30 грн.; ковбасу «Московська», вартістю 148,96 грн.; горілку «Шустов Преміум Водка», вартістю 109 грн.; вино «Маренго ДіФіоре», вартістю 94,49 грн.; мінеральну воду «Оболонська плюс лимон», вартістю 9,99 грн.; дві упаковки сиру «CamemberNatoralMlekovita», на загальну суму 131,98 грн.; дві банки ікри тріски «Гуляй поле», на загальну суму 51,98 грн.; сир «Весела корівка», вартістю 45,99 грн.; сир «Швецарія», вартістю 48,31 грн.; сир плавлений «Hochland», вартістю 36,59 грн.; сир плавлений «ЗвениГора», вартістю 17,49 грн.; вермішель «Мівіна», вартістю 4,89 грн., а всього, на загальну суму 795,20 грн. з ПДВ, 629,60 грн. без ПДВ. Поклавши викрадене чуже майно до своєї сумки, ОСОБА_8 , пройшовши через касову зону, направився до виходу з магазину, не реагуючи на прохання продавця магазину ОСОБА_10 зупинитись, показати вміст сумки і розрахуватись за товар, після чого, будучи викритим і охоронцем магазину ОСОБА_11 , вибіг з магазину та з місця вчинення злочину зник, в подальшому, був затриманий працівниками поліції неподалік магазину «Білла».
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, у якій він просить вирок суду першої інстанції скасувати і закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що судом першої інстанції незаконно та необґрунтовано визнано належним і допустимим доказом відеозапис, який знаходиться на цифровому носії, долученому до матеріалів справи та нібито міститься зображення моменту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також протокол огляду місця події від 04.02.2019 року. Однак на думку сторони захисту, вказаний відеозапис є недопустимим доказом, у зв'язку з чим не спроможний переконати об'єктивного спостерігача в тому, що первинне відео не корегувалось, що на ньому в повному обсязі зображений саме день і час події зі збереженням послідовності. Сторона захисту фактично позбавлена можливості ініціювання проведення відповідних експертних досліджень з цього приводу, оскільки відсутній первинний відеоматеріал. Протокол огляду від 04.02.2019 року був складений зі слів ОСОБА_11 , однак вказана особа не була допитана в якості свідка.
Під час перегляду у судовому засіданні відеозапису події у магазині «Білла», сторона захисту звернулась з клопотанням про припинення його дослідження зважаючи на очевидну недопустимість, але судом вказане клопотання було відхилено та продовжено перегляд, що також свідчить про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону. Жоден свідок сторони обвинувачення, окрім поліцейських, не був допитаний в суді. Прокурор відмовився від допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які посилаючись на висновки суду першої інстанції, нібито бачили грабіжника. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки висновку експерта, який вказує на невинуватість ОСОБА_8 , оскільки відбитки пальців, які були вилучені на місці події не належать ОСОБА_8 , що в сукупності з іншими обставинами справи підтверджує його невинуватість у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується.
Прокурором подано апеляційну скаргу, в якій він не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, просить вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27.01.2020 року скасувати в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 за ч.2 ст.186 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі. У решті вирок суду залишити без змін.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Судом не надано належної і достатньої правової оцінки щодо особи обвинуваченого, який будучи раніше три рази судимим за скоєння корисних злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став, та знову вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності, що вказує на стійку антисоціальну направленість обвинуваченого. Також, суд залишив поза увагою особу обвинуваченого, який вину свою не визнав, що слід розцінювати як намагання завадити встановленню істини по справі, уникнути покарання за умисний злочин, незважаючи на сукупність доказів у справі. Крім того, слід взяти до уваги той факт, що судом не встановлено обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану захисником апеляційну скаргу та вважали апеляційні вимоги прокурора необґрунтованими, позицію прокурора, який вважав апеляційну скаргу сторони захисту необґрунтованою та просив задовольнити вимоги апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 , правильно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.186 КК України.
В оскаржуваному вироку місцевий суд навів всі встановлені обставини, які, відповідно до ст.91 КПК України, підлягають доказуванню, а також виклав оцінку та аналіз досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, вина ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого правопорушення підтверджується доказами, які були безпосередньо досліджені у районному суді.
Обвинувачений ОСОБА_8 у суді першої та апеляційної інстанції винуватим себе не визнав та показав, що 02.02.2019, приблизно о 21 год., перебував по вул. М. Липківського, де о 22 год., домовився зустрітись із співмешканкою ОСОБА_12 . О 22.30 год. ОСОБА_12 разом із знайомим ОСОБА_13 прибули на зупинку громадського транспорту на розі вул. Солом'янської і М. Липківського. Втрьох направились у напрямку магазина «Білла», де були безпідставно зупинені працівниками поліції, з якими перебував чоловік - охоронець магазину «Білла», який повідомив, що магазин пограбували і рукою показав напрямок руху особи, яка вчинила грабіж. Працівники поліції попросили пред'явити документи, які посвідчують особу. У ОСОБА_13 були документи, його і ОСОБА_12 працівники поліції перевірили по «базі», з'ясували, що він, ОСОБА_8 , має судимість за грабіж, після чого, ОСОБА_13 відпустили, а його і ОСОБА_12 посадили до службового автомобілю та направились до магазину «Білла» дивитись відео з камер спостереження. По поверненню працівники поліції повезли його і ОСОБА_12 до відділку поліції, де його затримали. Вказує, що грабіж не вчиняв, сумку з викраденими з магазину продуктами не бачив, вважаючи, що працівники поліції навмисно його оговорили, оскільки він раніше судимий за грабіж.
Незважаючи на невизнання, вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами.
Так, представник потерпілого ОСОБА_14 в суді першої інстанції повідомив, що 02.02.2019 року з магазину «Білла» були викрадені продукти харчування і напої, які, в подальшому, були повернуті працівниками поліції.
Свідок ОСОБА_15 в суді першої інстанції повідомив, що працює оперуповноваженим ВКП Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, 02.02.2019, о 20 год., разом з оперуповноваженим ОСОБА_16 заступили на оперативне чергування території Солом'янського району. Біля 22 год. рухались на службовому автомобілі по пл. Солом'янській в напрямку вул. Липківського, побачив, як від магазину «Білла» в напрямку вул. Липківського біжить охоронець похилого віку, попереду якого швидко йшли молодий чоловік, який утримував на плечі сумку, і жінка. Зупинившись, ОСОБА_16 вийшов до охоронця, а він, проїхавши уперед, зупинився біля чоловіка і жінки. Чоловік, яким виявився ОСОБА_8 , утримуючи на плечі сумку, спустився по сходам до відділення «Приватбанку», розташованого нижче рівня дороги, де залишив сумку, після чого, піднявся наверх до місця, де зупинився службовий автомобіль. Дівчина - ОСОБА_12 в цей час залишалась біля проїзної частини. Він з ОСОБА_16 і охоронцем магазину «Білла» підішли до ОСОБА_8 . Особа ОСОБА_8 йому була відома в силу оперативної роботи по території Солом'янського району, оскільки ОСОБА_8 раніше попадав в поле зору оперативних працівників. На місце події була викликана СОГ, яка вилучила у місці, куди спускався ОСОБА_8 , сумку, у якій знаходились продукти харчування. ОСОБА_8 був затриманий і доставлений до відділку поліції.
Свідок ОСОБА_16 в суді першої інстанції показав, що працює оперуповноваженим ВКП Солом'янського УП ГУНП у м. Києві. У лютому 2019 року разом з ОСОБА_15 заступив на патрулювання. Проїжджаючи на службовому автомобілі по пл. Солом'янській, побачив, як від магазину «Білла» біжить охоронець, який переслідував чоловіка, яким виявився ОСОБА_8 .. ОСОБА_8 швидко спустився по сходам, які вели нижче від дороги. Охоронець повідомив, що ОСОБА_8 викрав з магазину продукти харчування. Старший патруля разом з охоронцем пішли до магазину оглянути відео з камер спостереження. На місце події викликали СОГ, у місці, куди спускався ОСОБА_8 , виявили і вилучили сумку з викраденим товаром.
Свідок ОСОБА_12 в суді першої інстанції показала, що о 22 год. 02.02.2019 року домовилась зустрітись з ОСОБА_8 на пл. Солом'янській. Приїхавши разом з ОСОБА_13 на зупинку громадського транспорту, побачила ОСОБА_8 з працівниками поліції і охоронцем. Охоронець повідомив, що ОСОБА_8 схожий на чоловіка, який щось викрав з магазину. У ОСОБА_8 сумки не було. На місці події перебували півтори години, після чого, ОСОБА_8 забрали у відділок поліції.
Свідок ОСОБА_13 в суді першої інстанції показав, що з ОСОБА_8 працював на будівництві. В лютому 2019 року разом з ОСОБА_12 поїхав на пл. Солом'янську для зустрічі з ОСОБА_8 . ОСОБА_8 затримали працівники поліції біля відділення «Приватбанку».
З рапорту о/у ДПС ВКП Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_16 від 02.02.2019 року вбачається, що 02.02.2019 року, приблизно о 21.50 год., під час чергування з ОСОБА_15 по вул. Липківського, 45 у м. Києві був зупинений ОСОБА_8 , який тікав від чоловіка, одягнутого у форму охоронця. Охоронець ОСОБА_11 повідомив, що особа, яка була затримана, вчинила грабіж в магазині «Білла».
Відповідно до протоколів прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.02.2019 і 04.02.2019 представники ПІІ «Білла - Україна» повідомили про обставини відкритого викрадення товару з магазину «Білла»;
З протоколу огляду місця події від 02.02.2019 року вбачається, що біля відділення «Приватбанку», розташованого поряд з приміщенням по вул. Липківського, 45 у м. Києві, виявлена і вилучена сумка, в якій знаходилась: ковбаса сиров'ялена «Президентська»; ковбаса «Московська»; горілка «Шустов Преміум Водка» з наявним чіпом; вино «Маренго»; дві упаковки сиру «CamemberNatoralMlekovita»; дві банки ікри тріски «Гуляй поле»; сир «Hochland»; сир «Весела корівка»; сир «Швейцарія»; сир плавлений «ЗвениГора»; вода «Оболонська лимон»; упаковка мівіни;
Відповідно до довідки про вартість товару, викраденого 02.02.2019 року з філії магазину ПІІ «Білла - Україна» по вул. Липківського, 45 у м. Києві, товар перебуває на балансі ПІІ «Білла - України», загальною вартістю 795,20 грн. з ПДВ, 629,60 грн. без ПДВ.
Доводи апеляційної скарги про недопустимість доказів, а саме: відеозапису на якому нібито міститься зображення моменту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, а також протоколу огляду місця події від 04.02.2019 року, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Зокрема, суд першої інстанції при ухваленні вироку надав оцінку вказаним доводам сторони захисту та мотивуючи свої доводи зазначив наступне.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно п.3 ч.2 ст.99 КПК України до документів належать складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, у яких, відповідно до положень ст.ст.103, 104 КПК України, фіксують процесуальні дії у кримінальному провадженні.
З протоколу огляду від 04.02.2019 року вбачається, що органом досудового розслідування в присутності свідка ОСОБА_11 була проведена слідча дія, а саме, огляд відеозапису камер спостереження магазину «Білла» по вул. М. Липківського, 45 у м. Києві у період часу з 21.30 год. по 21.41 год. 02.02.2019 року, відтвореного на моніторі комп'ютеру, розташованого в приміщенні магазину «Білла.»
Згідно ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, речей і документів. Для участі в огляді може бути запрошений учасник кримінального провадження, яким, на підставі п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України, є свідок.
У відповідності до ч. 7 ст. 237 КПК України огляд може проводить за участю спеціаліста.
Таким чином, досліджений в судовому засіданні CD-диск «Verbatim» є додатком до протоколу огляду від 04.02.2019 року, про що зазначено у протоколі, диск містить запис проведення слідчої дії - огляду, а тому запис, зафіксований на вказаному диску, не є копією відеозапису камер спостереження з місця події, про що вказує захисник.
З огляду на вказані обставини, колегія суддів апеляційного суду в повній мірі погоджується з висновками районного суду, що протокол огляду від 04.02.2019 року є належним та допустимим доказом, який прямо вказує на вчинення ОСОБА_8 грабежу в приміщенні магазину «Білла». Будь-яких доводів на спростування вказаних висновків до суду апеляційної інстанції стороною захисту не наведено.
Також на думку колегії суддів голослівними є доводи сторони захисту про недопустимість як доказів показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 .
Суд апеляційної інстанції вважає, що саме по собі те, що вказані особи є працівниками поліції не може свідчити про недопустимість як доказу їх показань та упередженість вказаних свідків. При цьому колегія суддів звертає увагу, що їх покази в повній мірі узгоджуються з іншими доказами дослідженими судом першої інстанції, зокрема даними протоколу огляду місця події від 02.02.2019 року та протоколу огляду відеозапису від 04.02.2019 року. Будь-яких обставин, які б свідчили про недопустимість як доказу показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 судом апеляційної інстанції не встановлено.
У своїх рішеннях у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Із огляду на вказане районний суд дійшов правильного висновку, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено, що саме ОСОБА_8 02.02.2019 року приблизно о 21 год. 30 хв. перебуваючи в приміщенні магазину «Білла» по вул. М. Липківського, 45 у м. Києві повторно відкрито викрав майно, що належить ПІІ «Білла-Україна».
Також на думку колегії суддів, висновок експерта №8-1/340 від 18.03.2019 року жодним чином не спростовує висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За таких обставин, невизнання вини ОСОБА_8 апеляційний суд розцінює, як обрану лінію захисту обвинуваченого із метою уникнення ним відповідальності, а тому оцінює його показання критично.
На думку колегії суддів, у матеріалах кримінального провадження зібрано достатньо належних і допустимих доказів, які прямо вказують на винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно.
Підстави піддавати сумніву показання свідків відсутні, адже вони були логічними, незмінними, узгодженими з іншими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження.
У ході аналізу доводів апеляційної скарги захисника обвинуваченого підстав для виправдання останнього судом апеляційної інстанції встановлено не було, адже його винуватість підтверджується належними, допустимими, достовірними доказаними, безпосередньо дослідженими та оціненими на основі власного переконання судом першої інстанції.
Крім того, враховуючи визначений ст.26 КПК принцип диспозитивності, згідно з яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що передбачені цим Кодексом, безпідставними є твердження в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 , що під час судового слідства не були допитані всі свідки сторони обвинувачення.
Зокрема, як вбачається з журналу судового засідання від 16.12.2019 року (а.с.234-238 т.1) судом першої інстанції, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, було постановлено на обговорення питання щодо виклику свідків обвинувачення. На що прокурор повідомив, що він вважає за можливе не викликати свідків. З огляду на вказані обставини, апеляційний суд не вбачає будь-яких порушень кримінального процесуального законодавства.
Згідно з ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції, згідно положень п.п.2,3 ч.1 ст.65 КК України та п.п.1-3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7, при призначенні покарання в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 , обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке приписами ст.12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, притягувався до адміністративної відповідальності, до затримання працював неофіційно, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, та прийшов до обґрунтованого висновку, що перевиховання та виправлення останнього можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства. Відтак, місцевий суд призначив ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, яке відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. Доводи апеляційної скарги прокурора про призначення більш суворого покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст.69 КК України або звільнення його від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційних скарг захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 27 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Головуючий :
Судді :