Справа № 415/9950/19
Провадження № 2/415/515/20
26 червня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря Савкіна М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
Описова частина
Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03 листопада 1979 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Перевальського районного управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 95. Після реєстрації зазначеного вище шлюбу Відповідач змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 13 грудня 1983 року відділом РАГС Перевальського району Ворошиловградської області у Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 у місті Перевальськ Ворошиловградської області, про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис № 543. Батьком зазначений ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_7 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 січня 1985 року вищезазначений шлюб між ОСОБА_4 та відповідачем розірвано, актовий запис № 15. Після розірвання даного шлюбу Відповідач залишила прізвище ОСОБА_6 .
18 квітня 1989 року між ОСОБА_8 та Відповідачем було зареєстровано шлюб, актовий запис № 404. Після реєстрації зазначеного вище шлюбу Відповідач змінила прізвище на ОСОБА_9 .
11 серпня 2003 року вищезазначений шлюб між ОСОБА_8 та Відповідачем розірвано, актовий запис № 309. Після розірвання даного шлюбу Відповідач залишила прізвище ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , про що 16.10.2018 р. складено відповідний актовий запис № 222.
Після смерті ОСОБА_4 Відповідач вирішила розповісти сину - ОСОБА_3 про те, що орієнтовно в першій половині 1983 року між нею та ОСОБА_1 були стосунки. В результаті зазначених вище стосунків між Позивачем та Відповідачем народився ОСОБА_3 , тобто його біологічним батьком є не ОСОБА_4 .
Дізнавшись від Відповідача інформацію про свого справжнього біологічного батька, ОСОБА_3 розпочав пошук Позивача. Приблизно у лютому 2019 року ОСОБА_3 з'ясував адресу проживання Позивача, приїхав до нього у місто Москва (Російська Федерація) і переказав інформацію, яку отримав від Відповідача щодо батьківства Позивача відносно нього з метою відновлення родинних відносин з Позивачем.
Отримавши приблизно у лютому 2019 року від ОСОБА_3 вищезазначену інформацію, проаналізувавши всі факти та згадавши всі обставини, які були в першій половині 1983 року, Позивач визнав факт свого батьківства відносно ОСОБА_3 , тобто визнав той факт, що ОСОБА_3 є його рідним сином. Родина Позивача також визнала ОСОБА_3 рідним сином Позивача. У присутності своєї родини Позивач називає ОСОБА_3 своїм сином. Починаючи з моменту першого спілкування між Позивачем ОСОБА_3 , орієнтовно лютий 2019 року, Позивач та ОСОБА_3 безперервно підтримують відносини, характерні для родинних, в тому числі, але не виключно: постійно спілкуються, як правило, в телефонному режимі, у зв'язку з тим, що Позивач проживає в Російській Федерації, проявляють взаємну турботу тощо. Враховуючи похилий вік Позивача, а також факт його проживання в Російській Федерації, Позивач не може з'явитися в суд для підтвердження зазначених вище обставин. При цьому, такі обставини підтверджуються письмовими нотаріально засвідченими поясненнями Позивача, нотаріально засвідчена копія та переклад з російської мови на українську мову.
Зазначає, що в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року зазначено: «не можуть бути використані як показання свідків їх письмові пояснення, тому у відповідних випадках (наприклад, якщо пояснення таких осіб мають значення для справи і допитати їх неможливо) вони приймаються судом як письмові докази.
Отже, зазначені вище нотаріально засвідчені письмові пояснення Позивача є належним та допустимим письмовим доказом.
Враховуючи все зазначене вище, Позивач вважає за необхідне у судовому порядку встановити своє батьківство відносно ОСОБА_3 та внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 в частини даних про батька.
На підставі викладеного після уточнення позовних вимог, просив суд визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 та внести зміни до актового запису № 543 від « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ІНФОРМАЦІЯ_1 про народження дитини - ОСОБА_3 , а саме: виключити відомості про батька « ОСОБА_4 » і вказавши в графі «батько» - ОСОБА_1 , змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_10 », змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », ім'я, дату, місце народження дитини залишити без змін.
Надходження позовної заяви та інших заяв до суду
12.12.2019 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/9950/19 було відкрито провадження у цій цивільній справі.
21.01.2020 року представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Перевальському та Станично-Луганському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надав письмове клопотання, в якому просив розглядати справу на розсуд суду та у їх відсутність.
23.06.2020 року представником позивача та третьої особи - адвокатом Кулачко Т.М. надано письмове клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності позивача, третьої особи та їх представника, позов підтримують просять задовольнити.
23.06.2020 року відповідачем надано письмове клопотання, в якому просила розглядати справу за її відсутності, позов визнала в повному обсязі.
23.06.2020 року представником позивача та третьої особи ОСОБА_13 надано клопотання про заміну третьої особи, яке судом розглянуто та ухвалою суду від 23.06.2020 року замінено первісну третю особу у справі №415/9950/19 на належну третю особу - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та письмове клопотання про уточнення позовних вимог .
25.06.2020 року представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надав письмове клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності їх представника.
Доводи особи, яка подала позов
Позовна заява мотивована тим, що для визнання батьківства і внесення змін до актового запису про народження необхідно рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представлений адвокатом Кулачко Т.М.
Представник позивача та третьої особи ОСОБА_13 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмове клопотання, в якому зазначив, що позивач та третя особа ОСОБА_3 підтримують позовну заяву та просив справу розглядати за його відсутністю, відсутністю позивача та третьої особи ОСОБА_3 , просив позовні вимоги задовольнити повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмове клопотання, в якому просила справу розглядати за її відсутністю, позов визнала.
Третя особа ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому визнав позов та просив позов задовольнити.
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмове клопотання, в якому просив справу розглядати за відсутністю їх представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. У зв'язку з розглядом подання без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
З матеріалів справи вбачається, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.1983 року, виданого відділом ЗАГС Перевальського району Ворошиловградської області ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №543. Батьком зазначений ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.8).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00024406159 від 31.10.2019 р., шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_14 розірвано 03 листопада 1979 року, про що складено актовий запис №395. Після розірвання даного шлюбу відповідач залишила прізвище ОСОБА_6 (а.с.11).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про розірвання шлюбу № 00024406245 від 31.10.2019 р. шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 розірвано 15 січня 1985 року, про що складено актовий запис №18. Після розірвання даного шлюбу відповідач залишила прізвище ОСОБА_6 (а.с.12).
Згідно з свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_2 від 28.04.1989 року, виданого відділом ЗАГС Перевальського району Ворошиловградської області, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 одружились ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено актовий запис №404. Прізвище дружини після укладення шлюбу - ОСОБА_9 (а.с.13).
Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 11.08.2003 року, виданого Алчевським міським відділом реєстрації актів громадського стану Алчевського міського управління юстиції, шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано 11 серпня 2003 року, про що складено актовий запис №309. Після розірвання даного шлюбу відповідач залишила прізвище ОСОБА_9 (а.с.14).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 31.10.2019 р., наданого Луганським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено актовий запис № 222 від 16.10.2018 р. (а.с.15).
Згідно з заявою, посвідченою нотаріально ОСОБА_15 тимчасово виконуючого обов'язки нотаріуса Доровських А.М. Химкинського нотаріального округу Московської області за реєстром №50/73-н/50-2019-2-1892 від 05.11.2019 р., ОСОБА_1 визнає ОСОБА_3 своїм рідним сином (а.с.16).
Згідно з заявою від 24.01.2019 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сиірновою Н.О. за реєстром №66, ОСОБА_3 визнає громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , своїм батьком (а.с.45).
Згідно з висновком судово-медичної генетичної експертизи №103-48-2020, наданою Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, молекулярно-генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 складає величину не менш ніж 99,99%. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 практично доведено (а.с. 67-70).
Мотивувальна частина
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, захищає не тільки «сімейне», а також і «приватне» життя. Хоча метою судового провадження є вирішення статусу відповідача по відношенню до дитини, це без сумніву стосується особистого життя позивача та відповідача, а отже факти даної справи також підпадають під дію ст. 8 Конвенції (рішення у справі «Расмюссен проти Данії» (Racmussen v. Sweden) від 28.11.1984 р., статус рішення - остаточне).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
У зв'язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.
Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з роз'ясненнями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_7 , необхідно застосовувати відповідні норми Кодексу про шлюб та сім'ю України (далі - КпШС).
Відповідно до ст. 53 КпШС при встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст.53 КпШС. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до ст. 146 ЦПК може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС України, суди вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Таким чином, справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 року, суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Таким чином, враховуючи, що відповідач визнав позов, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами і висновком експерта, сумніву у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, рішення у справі «Расмюссен проти Данії» (Racmussen v. Sweden) від 28.11.1984 р., статус рішення - остаточне, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне, рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне, ст.ст. 53, 55 КпШС, п.п. 3, 9. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Москва, громадянина Російської Федерації, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Перевальськ, громадянина України.
Виключити відомості про батьківство ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, з актового запису про народження № 543 від 13 грудня 1983 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.1983 року, виданого відділом ЗАГС Перевальського району Ворошиловградської області.
Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) внести зміни до актового запису про народження № 543 від 13 грудня 1983 року, складеного відділом ЗАГС Перевальського району Ворошиловградської області у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 : в графі відомості про батька замість « ОСОБА_4 » зазначити « ОСОБА_1 », громадянство змінити з «громадянин України» на «громадянин України», змінити прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_10 », змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », ім'я, дату, місце народження дитини залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) апеляційні скарги подаються до або через суд першої інстанції, тобто апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники судового розгляду:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .
Представник позивача: ОСОБА_13 , здійснює повноваження на підставі договору про надання правової допомоги № 31/10/19-1 від 31.10.2019, паспорт серії НОМЕР_6 , виданого 01.02.1996 року Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області, місце знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_9 .
Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по містах Лисичанськ та Ровеньки Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження за адресою: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. Д.І.Менделєєва, буд. 53, код ЄДРПОУ 42927052.
Суддя Ю.О. Калмикова