Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4282/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бринцева О.В.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
до 1. Фермерського господарства "Кубань" , 2. ОСОБА_1 , 3. ОСОБА_2
про стягнення 4.998.113,19 грн.
за участю представників:
позивача - Левченко Ю.В.
відповідача-1 - Білоголовська Л.А.;
відповідача-2 - Білоголовська Л.А.;
відповідача-3 - Білоголовська Л.А.
24.12.2019 АТ "Банк Кредит Дніпро" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФГ "Кубань", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У позовній заяві позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ у сумі 4.998.113,19грн., що складається з: несплачена частка кредиту - 4.733.974,39грн., несплачені відсотки за користування кредитом 75.181,69грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 123.313,29грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту - 16.166,06грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту 47.130,06грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків - 2.347,70грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ФГ "Кубань", як позичальником, взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ щодо повернення кредиту та сплати відсотків. Оскільки в забезпечення виконання ФГ "Кубань" зобов'язань за вказаним кредитним договором між АТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_1 а також ОСОБА_2 , як поручителями, укладено Договори поруки від 15.03.2019 №150319-П/1 та від 15.03.2019 №150319-П/2, заявлено вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку.
Присутній у судовому засіданні по суті 23.06.2020 представник позивача просить суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив
Відповідачі проти позову заперечують посилаючись на такі обставини:
- позивачем не надано жодного доказу отримання відповідачами вимог АТ "Банк Кредит Дніпро", у зв'язку з чим твердження про порушення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строків оплати за Договорами поруки є необґрунтованими;
- Договором від 15.03.2019 №150319 про зміну Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ було змінено строки оплати грошових коштів, таким чином нарахування позивачем пені на платежі, які були здійснені до 15.03.2019 є неправомірним;
- визначена позивачем сума боргу не підтверджується належними доказами, а саме: не враховано платежі ФГ "Кубань" від 09.09.2019 у сумі 115.000,00грн., від 20.09.2019 у сумі 80.000,00грн., від 03.10.2019 у сумі 70.000,00грн., від 10.10.2019 у сумі 30.000,00грн.;
- умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою, а норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами.
Представник відповідачів в судовому засіданні по суті 23.06.2020 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Між ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Банк) та ФГ "КУБАНЬ" (Позичальник) було укладено Кредитний договір від 29.09.2017 №290917-АТ (надалі - Договір, т. I, а.с. 17-26), відповідно до предмету якого Банк з моменту підписання цього Договору зобов'язується надати Позичальнику строковий кредит у сумі 5.400.000,00грн. (Кредит) на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується належно виконати усі умови необхідні для отримання Кредиту, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконати усі інші зобов'язання, що передбачені цим Договором. Кредит видається у дату, вказану в Графіку погашення Кредиту (Графік), який є Додатком №1 до цього Договору, за умови сплати комісії передбаченої в пункті 1.5. цього Договору. Термін повернення Кредиту - в строки, встановлені Графіком, з остаточним погашенням до 28.02.2022 включно (пункт 1.1. Договору).
Процентна ставка за користування Кредитом - змінювана. Плата за користування одержаним Кредитом встановлюється в розмірі 15,8% (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до пункту 4.5. Договору в разі неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором, Позичальник зобов'язується протягом 30 робочих днів з дня пред'явлення Банком письмової вимоги або в інший термін, вказаний в письмовій вимозі Банку, достроково погасити Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, сплатити проценти за фактичне користування простроченим Кредитом, сплатити Банку штрафні санкції у випадках та розмірі, передбачених цим Договором, виконати інші зобов'язання в повному обсязі. Під "пред'явленням вимоги" Сторони розуміють направлення Банком вимоги на адресу Позичальника рекомендованим листом поштою або направлення Банком вимоги у спосіб передбачений пунктом 10.9. цього Договору за вибором Банку.
Згідно з умовами пункту 5.8. Договору при порушенні Позичальником умов цього Договору та/або будь-яких із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, а також несвоєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування, Банк має право вимагати від Позичальника повного дострокового погашення Кредиту, сплати процентів за його використання, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом пред'явлення вимоги, відповідно до пункту 4.5. цього Договору. При цьому, відповідно до ст.ст. 212, 611 ЦК України, за зобов'язаннями, терміни виконання за якими не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначеному в вимозі дату. В цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму заборгованості по Кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його використання, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
Пунктами 7.1., 7.3. Договору сторони погодили, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється Банком щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця та одночасно з остаточним погашенням заборгованості по Кредиту. Сплата Позичальником процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно в строк до 10 числа (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування.
Положеннями пункту 7.4. Договору визначено, що при погашенні заборгованості перед Банком за Кредитом та процентами за користування ним, кошти Позичальника спрямовуються у першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими комісіями, в другу - поточної заборгованості за нарахованими процентами, в третю - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, в четверту - поточної заборгованості за нарахованими процентами, в п'яту - простроченої заборгованості за кредитом, в шосту - для погашення строкової заборгованості за кредитом, а також, в наступну чергу, при наявності такої, Банк має право відшкодувати свої документально підтверджені витрати. В останню чергу сплачується пеня, розмір якої визначається відповідно до пункту 8.1. цього Договору, проценти за фактичне користування простроченим кредитом встановлені в пункті 1.4. цього Договору, а також інші штрафні санкції.
У відповідності до пункту 7.6. Договору всі платежі, що здійснюються Позичальником для виконання своїх грошових зобов'язань за цим Договором, вважаються належним чином виконаними в момент зарахування грошових коштів на рахунок(и) Банку, що визначений в цьому Договорі для такої мети та/або про який(і) Позичальника повідомлено належним чином у відповідності до умов цього Договору. При цьому, у випадку, якщо кошти для погашення заборгованості за цим Договором надійшли до Банку після 16:00, платіж вважається належно виконаним в наступний робочий день за днем надходження коштів до Банку.
Згідно з пунктом 8.1. Договору за несвоєчасне погашення одержаного Кредиту, а також процентів за користування Кредитом, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку у гривні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по Кредиту та процентам, за кожен день прострочення. Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до дати вказаної в пункті 1.1. цього Договору, а в частині невиконаних зобов'язань Позичальника - до моменту повного та належного виконання (пункт 9.1. Договору).
Додатком №1 до Договору (т. I, а.с. 27) сторонами погоджено графік погашення Кредиту, а саме: термін погашення Кредиту - 31.01.2018, сума погашення - 540.000,00грн.; 28.02.2018 - 540.000,00грн.; 31.01.2019 - 540.000,00грн.; 28.02.2019 - 540.000,00грн.; 31.01.2020 - 540.000,00грн.; 29.02.2020 - 540.000,00грн.; 31.01.2021 - 540.000,00грн.; 28.02.2021 - 540.000,00грн.; 31.01.2022 - 540.000,00грн.; 28.02.2022 - 540.000,00грн.
15.03.2019 між позивачем та відповідачем було підписано Договір №150319 про зміну Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ (т. I, а.с. 28-29), відповідно до умов якого Сторони підтверджують, що Банком було видано та Позичальником отримано Кредит за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ в сумі 5.400.000,00грн. Сторони домовились зафіксувати, що заборгованість Позичальника по Кредиту за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ складає 4.770.000,00грн.
Додатком №1 до Договору від 15.03.2019 №150319 про зміну Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ (т. I, а.с. 30) сторонами погоджено наступний графік погашення Кредиту: термін погашення Кредиту - 31.07.2019, сума погашення - 600.000,00грн.; 31.08.2019 - 600.000,00грн.; 31.01.2020 - 600.000,00грн.; 29.02.2020 - 600.000,00грн.; 31.01.2021 - 600.000,00грн.; 28.02.2021 - 600.000,00грн.; 31.01.2022 - 600.000,00грн.; 28.02.2022 - 570.000,00грн.
З метою належного виконання зобов'язань ФГ "Кубань" за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено Договір поруки від 15.03.2019 №150319-П/1 (т. I, а.с. 104-107).
Також, між АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) було укладено Договір поруки від 15.03.2019 №150319-П/2 (т. I, а.с. 108-114).
Відповідно до умов пункту 1.1. Договорів поруки на підставі цього Договору Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Боржником у повному обсязі усіх своїх Основних зобов'язань за Кредитним Договором, який було укладено між Кредитором та Боржником та додатковими договорами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому.
Згідно з пунктом 1.2. Договорів поруки Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, в тому числі, за повернення основної суми боргу - кредиту, процентів за користування кредитом, з можливістю збільшення розміру процентної ставки та/або зміни змінюваної процентної ставки, у порядку та у випадках передбачених Кредитним договором, процентів за фактичне неправомірне користування простроченим кредитом, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в Кредитному договорі, та зобов'язань щодо страхування.
Підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Договорів поруки передбачено, що Поручитель зобов'язується у разі невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язань перед Кредитором за Кредитним договором, на підставі письмової вимоги Кредитора, що містить розрахунок суми існуючої заборгованості, перерахувати суми, що підлягають погашенню на рахунки Кредитора, на яких враховується заборгованість Боржника перед Кредитором, в строк, визначений у письмовій вимозі направленій в порядку передбаченому пунктом 5.8. цього Договору.
Усі повідомлення один одному вважатимуться отриманими адресатом, якщо вони будуть відправлені на вказану у Договорі адресу або іншу адресу, про яку відправник був попередньо письмово повідомлений і якщо з моменту відправлення минуло 5 календарних днів (пункт 5.8. Договорів поруки).
На виконання умов Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ позивач АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" надав відповідачеві-1 ФГ "КУБАНЬ" кредитні кошти в сумі 5.400.000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером від 29.09.2017 №К/840323 (т. I, а.с. 65).
Відповідачем-1 ФГ "КУБАНЬ" частково виконано свої обов'язки щодо сплати кредиту та процентів, що підтверджується меморіальними ордерами (т. I, а.с. 66-76, 80-103) та платіжними дорученнями (т. I, а.с. 77-79).
Станом на 06.09.2019 розмір простроченої заборгованості ФГ "КУБАНЬ" складає: заборгованість за кредитом - 3.660.000,00грн.; прострочена заборгованість за кредитом - 1.086.710,67грн.; заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 67.265,77грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 234.349,53грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 43.469,14грн. Всього - 5.091.795,11грн.
У зв'язку з невиконанням Позичальником ФГ "КУБАНЬ" умов Договору, позивачем було направлено на адресу відповідача-1 Вимогу про погашення заборгованості від 10.09.2019 вих. №21-3960 (т. I, а.с. 124-125, 128), в якій вимагав протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги повернути всю суму заборгованості.
Також, у зв'язку з невиконанням Позичальником ФГ "КУБАНЬ" умов Договору щодо повернення кредиту, відсотків, позивач направив на адресу поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про погашення заборгованості від 10.09.2019 вих. №21-3961 та від 10.09.2019 вих. №21-3962 (т. I, а.с. 126-127, 129-130).
Як зазначає позивач у позовній заяві, внаслідок невиконання ФГ "КУБАНЬ" умов Кредитного договору, станом на 25.11.2019 включно виникла заборгованість перед АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у загальному розмірі 4.948.635,43грн., що складається з: несплачена частка кредиту - 4.733.974,39грн.; несплачені відсотки за користування кредитом - 75.181,69грн.; пеня за несвоєчасну сплату кредиту - 123.313,29грн.; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту - 16.166,06грн.; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту - 47.130,06грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків - 2.347,70грн.
Непогашення позичальником та поручителями кредиту, процентів за користування кредитними коштами, пені стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
На підставі статей 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли господарські зобов'язання, які в силу статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частин першої, другої 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до частини третьої статті 554 ЦК України особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Щодо вимоги про стягнення несплаченої частки кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 5.400.000,00грн. що підтверджується меморіальним ордером від 29.09.2017 №К/840323 та випискою по особовим рахункам за період з 29.09.2017 по 24.11.2019. Дана обставина відповідачем-1 ФГ "КУБАНЬ" не заперечується. Доказів повернення кредитних коштів позивачеві АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" у розмірі 4.733.974,39грн. відповідачем-1 ФГ "КУБАНЬ" не надано, а матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, ФГ "КУБАНЬ" порушено умови кредитного договору щодо повернення кредиту. За таких обставин позовна вимога про стягнення несплаченої частки кредиту в сумі 4.733.974,39грн. є обґрунтованою, підставною та підтвердженою належними доказами.
Заперечення відповідачів щодо не врахування платежів ФГ "Кубань" від 09.09.2019 у сумі 115.000,00грн., від 20.09.2019 у сумі 80.000,00грн., від 03.10.2019 у сумі 70.000,00грн., від 10.10.2019 у сумі 30.000,00грн., судом відхиляються з огляду на наступне.
Положеннями пункту 7.4. Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ визначено, що при погашенні заборгованості перед Банком за Кредитом та процентами за користування ним, кошти Позичальника спрямовуються у першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими комісіями, в другу - поточної заборгованості за нарахованими процентами, в третю - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, в четверту - поточної заборгованості за нарахованими процентами, в п'яту - простроченої заборгованості за кредитом, в шосту - для погашення строкової заборгованості за кредитом.
З наданих виписок по особовим рахункам та меморіальним ордерах вбачається, що:
- платіж від 10.01.2019 на суму 50.000,00грн. був розподілений Банком на погашення відсотків (т. I, а.с. 40);
- платіж від 05.02.2019 на суму 75.000,00грн. був розподілений Банком наступним чином: 2.580,25грн. - погашення простроченої заборгованості за кредитом (т. I, а.с. 60), 72.419,75грн. - погашення відсотків (т. I, а.с. 40);
- платіж від 09.08.2019 на суму 115.000,00грн. був розподілений Банком наступним чином: 23.289,33грн. - погашення простроченої заборгованості за кредитом (т. I, а.с. 61), 28.106,31грн. - погашення простроченої заборгованості за відсотками (т. I, а.с. 55), 63.604,36грн. - погашення відсотків (т. I, а.с. 43);
- платіж від 20.09.2019 на суму 80.000,00грн. був розподілений Банком наступним чином: 12.734,23грн. - погашення простроченої заборгованості за кредитом (т. I, а.с. 61), 67.265,77грн. - погашення прострочених відсотків (т. I, а.с. 56);
- платіж 03.10.2019 на суму 70.000,00грн. був розподілений Банком на погашення відсотків (т. I, а.с. 45);
- платіж від 10.10.2019 на суму 30,00грн. був розподілений Банком наступним чином: 2,05грн. - погашення простроченої заборгованості за кредитом (т. I, а.с. 62), 27,95грн. - погашення простроченої заборгованості за відсотками (т. I, а.с. 45).
Щодо вимоги про стягнення несплачених відсотків за користування кредитом.
Позивачем відповідно до пункту 7.1. Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ нараховані відсотки за користування кредитом за період з 01.10.2019 по 31.10.2019 в розмірі 75.181,69грн. (т. I, а.с. 45).
Суд зазначає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13-ц).
Зі встановлених судом обставин вбачається, що 10.09.2019 позивачем АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" було направлено на адресу відповідачів письмові вимоги про погашення заборгованості станом на 06.09.2019 (т. I, а.с. 124-132). Таким чином позивач на власний розсуд змінив тим самим строк кредитування, в межах якого можуть нараховуватися відсотки за користування кредитними коштами.
За таких обставин, нарахування позивачем відсотків за користування кредитом з 01.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 75.181,69грн. є неправомірним, виходячи з приписів статей 1048 та 1050 ЦК України та правового висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12.
Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.
Згідно з пунктом 8.1. Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ за несвоєчасне погашення одержаного Кредиту, а також процентів за користування Кредитом, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку у гривні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення, від суми простроченої заборгованості по Кредиту та процентам, за кожен день прострочення. Нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування, встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.
Позивачем нараховано пеню в розмірі 123.313,29грн. за несвоєчасну сплату кредиту та пеню в розмірі 16.166,06грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту.
Враховуючи відмову в частині позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом з 01.10.2019 по 31.10.2019 у розмірі 75.181,69грн., нарахування пені в розмірі 893,94грн. у цій частині є також неправомірним.
Перевіривши розрахунок пені в іншій частині, судом встановлено, що розрахунок здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов кредитного договору. Нарахування здійснено виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Отже, нарахування пені в сумі 123.313,29грн. за несвоєчасну сплату кредиту та пені в розмірі 15.272,12грн. за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту є обґрунтованим та підставним.
Заперечення щодо неправомірності нарахування пені до 15.03.2019 у зв'язку з укладенням Договору від 15.03.2019 №150319 про зміну Кредитного договору від 29.09.2017 №290917-АТ суд вважає безпідставними, оскільки відповідачами не спростовано жодними доказами, що прострочення не існувало до 15.03.2019 та що умови кредитного договору не передбачали право Банку на нарахування пені.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків.
Передбачене статтею 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивачем нараховано 47.130,06грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення кредиту та 2.347,70грн. - інфляційних втрат за несвоєчасне погашення відсотків.
Розрахунок суми інфляційних втрат є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до вимог чинного законодавства
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог у цій частині.
Щодо стягнення заборгованості в солідарному порядку з відповідачів.
Суд зазначає, що норми права, що регулюють інститут поруки, не передбачають солідарної відповідальності поручителів між собою за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Судом встановлено, що позивач АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" уклав окремі договори поруки з фізичними особами (поручителями) ОСОБА_1. та ОСОБА_2 (т. I, а.с. 104-111).
Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В даному випадку позивач заявив вимогу про стягнення заборгованості за одним кредитним договором солідарно з позичальника ФГ "КУБАНЬ" та поручителів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Право особи заявити однорідні позовні вимоги до кількох відповідачів передбачена у процесуальному законі незалежно від того, чи існує між цими відповідачами солідарне зобов'язання. Спільний розгляд позовних вимог кредитора до боржника за основним зобов'язанням і кількох поручителів не створює солідарного обов'язку для останніх. Аналогічний висновок Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постанові від 03.07.2019 у справі № 1519/2-3165/11 (провадження № 14-219цс19).
Суд зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на окремих договорах поруки від 15.03.2019 №150319-П/1 та від 15.03.2019 №150319-П/2, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Проте договорами поруки не передбачено умови, за якої поручитель може стати солідарним боржником перед іншим поручителем, який виконав основне зобов'язання.
Отже, твердження позивача про наявність підстав для солідарного стягнення з обох поручителів суми заборгованості за кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.
Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами поруки, якщо цими договорами не передбачено іншого.
Враховуючи викладене, заборгованість за Кредитним договором від 29.09.2017 №290917-АТ підлягає стягненню солідарно з позичальника ФГ "КУБАНЬ" і поручителя ОСОБА_1 , а також окремо з позичальника ФГ "КУБАНЬ" і поручителя ОСОБА_2 .
Заперечення щодо ненадання позивачем жодного доказу отримання відповідачами вимог АТ "Банк Кредит Дніпро" судом відхиляються. Оскільки умовами пункту 5.8. Договорів поруки сторони дійшли згоди, що поручитель вважається належним чином повідомлений, у разі здачі письмового повідомлення в установу поштового зв'язку для відправлення на адресу, зазначену в цьому Договорі, або ту адресу, яка буде повідомлена самим Поручителем письмово.
Судом встановлено, що АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" надіслав вимоги про погашення заборгованості на адреси, які були зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в договорах поруки, що підтверджується наданими описами вкладення до цінного листа. Доказів зміни адреси поручителів матеріали справи не містять, а відповідачами до суду не надано.
Таким чином, твердження відповідачів про те, що у АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" не виникло право звернення до суду є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Щодо заяви відповідачів про відстрочення та розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.
В обґрунтування поданої заяви зазначають, що відповідач-1 ФГ "КУБАНЬ" знаходиться в скрутному фінансовому становищі, що стало наслідком об'єктивних, незалежних від відповідача-1 причин; стягнення з відповідача-1 всієї суми боргу ускладнить його фінансовий стан, і, як наслідок, призведе до неможливості виплат зарплати працівникам та сплати податків, а й надовго відтермінує погашення боргу та навіть може унеможливити його сплату.
Відповідно до статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішення питання щодо надання чи відмови в наданні відстрочки та/або розстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи із наведеного вище, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.
Аналіз процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду, вказує, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку та розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, переборними - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Складне фінансове становище ФГ "КУБАНЬ", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №910/8153/17).
Разом з цим, суд зазначає, що і на підтвердження своєї неплатоспроможності ФГ "КУБАНЬ" не було подано до суду належних доказів, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності (тощо).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачами у порушення статей 73, 74 ГПК України не доведено суду належними та допустимими доказами виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.
Суд також приймає до уваги, що відповідачами не надано й доказів, які б свідчили про майбутнє покращення скрутного матеріального становища ФГ "КУБАНЬ" у вказаний у заяві термін, а отже і про наявність реальної можливість виконання рішення протягом 12 місяців.
З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилаються відповідачі, не є винятковими у розумінні статті 331 ГПК України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідачів у виникненні спору, неможливість перекладати комерційні ризики ФГ "КУБАНЬ" на позивача, суд вважає, що заява про надання відстрочки розстрочки виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, відповідають вимогам чинного законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору (73.830,51грн.) покладаються на кожного відповідача в розмірі 24.610,17грн., в іншій частині - 1.141,19грн. залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Кубань" (64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, сел. Іванівка (Іванівська Друга с/рада), вул. Хачатурова, буд. 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 35604607) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406):
- несплачену частку кредиту - 4.733.974,39грн.;
- пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 123.313,29грн.;
- пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту - 15.272,12грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту 47.130,06грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків - 2.347,70грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Кубань" (64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, сел. Іванівка (Іванівська Друга с/рада), вул. Хачатурова, буд. 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 35604607) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406):
- несплачену частку кредиту - 4.733.974,39грн.;
- пеню за несвоєчасну сплату кредиту - 123.313,29грн.;
- пеню за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту - 15.272,12грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту 47.130,06грн.;
- інфляційні втрати за несвоєчасне погашення відсотків - 2.347,70грн.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з Фермерського господарства "Кубань" (64713, Харківська обл., Барвінківський р-н, сел. Іванівка (Іванівська Друга с/рада), вул. Хачатурова, буд. 10, кв. 2, код ЄДРПОУ 35604607) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) витрати зі сплати судового збору в розмірі 24.610,17грн.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
8. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) витрати зі сплати судового збору в розмірі 24.610,17грн.
9. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
10. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14352406) витрати зі сплати судового збору в розмірі 24.610,17грн.
11. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
12. В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "02" липня 2020 р.
Суддя О.В. Бринцев
/справа №922/4282/19/