Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/199/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Енергостандарт", м. Харків
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків
про стягнення 1164851,94 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал", в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить стягнути суму заборгованості за договорами поставки № 9/10-ПЦ/17 від 09.10.2017 року; № 63/2-ПЦЛ9 від 15.02.2019 року; № 64/2-ПЦ/19 від 15.02.2019 року у розмірі 1110050,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 27455,59 грн. та 3 % річних у сумі 27346,25 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 17472,78 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.
Позов вмотивовано порушенням відповідачем строків оплати за переданий позивачем товар за договорами № 9/10-ПЦ/17 від 09.10.2017 року, № 63/2-ПЦ/19 від 15.02.2019 року та № 64/2-ПЦ/19 від 15.02.2019 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.02.2020 року на 11:45 год.
24.02.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 4823), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що поставка за даним договором була сплачена, що підтверджується платіжним дорученням № 18709 від 11.12.2017 року на суму 2546,23 грн. з призначенням платежу: сплата за бойлер згідно рах.№ 645 від 31.10.2017 року, договір № 9/10-ПЦ/17 від 09.10.2017 року. Відповідач також посилається на те, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки в п. 4.3. Договору передбачена оплата на підставі рахунку, виставленого після підписання сторонами видаткової накладної.
У підготовчому засіданні 24.02.2020 року оголошено перерву до 11.03.2020 року до 10:50 год.
03.03.2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 5615), в якій зазначив, що всі дії відповідача направлені на те, щоб уникнути фінансової відповідальності та користуватися вже поставленим товаром безкоштовно, не сплачуючи жодних сум позивачу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2020 року підготовче засідання відкладено на 06.04.2020 року на 11:00 год.
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року з 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України запроваджено карантин.
06.04.2020 року відповідач подав заяву (вх.№ 8438), в якій підтвердив наявність заборгованості зі сплати 2546,23 грн. за бойлер Nova Tec.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2020 року, з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211, суд відклав розгляд справи № 922/199/20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2020 року, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, призначено підготовче засідання на 25.05.2020 року на 12:15 год.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2020 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2019 року на 10:30 год.
Представники сторін у судове засідання 22.06.2019 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що нез'явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (надалі - "Постачальник", "Позивач") та Комунальним підприємством "Харківводоканал" (надалі - "Покупець", "Відповідач") укладені такі договори поставки:
- №9/10-ПЦ/17 від 09.10.2017 року (надалі - "Договір № 9");
- № 63/2-ПЦ/19 від 15.02.2019 року (надалі - "Договір № 63");
- № 64/2-ПЦ/19 від 15.02.2019 року (надалі - "Договір № 64") (надалі разом - Договори").
За умовами Договору № 9 Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність Покупцеві бойлери, згідно до Специфікації (Додаток № 1), в якій встановлюється асортимент, номенклатура, одиниця вимірювання, ціна за одиницю, кількість, загальна вартість, коди за ДК тощо, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених Договором, прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений товар.
За умовами Договору № 63 Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність Покупцеві LED прожектори та світильники код за ДК 021:2015-31520000-7, згідно до Специфікації (Додаток № 1), в якій встановлюється асортимент, номенклатура, одиниця вимірювання, ціна за одиницю, кількість, загальна вартість тощо, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених Договором, прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений товар.
За умовами Договору № 64 Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність Покупцеві LED лампи код за ДК 021:2015-31530000-0, згідно до Специфікації (Додаток № 1), в якій встановлюється асортимент, номенклатура, одиниця вимірювання, ціна за одиницю, кількість, загальна вартість тощо, а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, встановлених Договором, прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений товар.
Умови Договорів щодо прав та обов'язків сторін, строків, умов поставки та порядку приймання-передачі товару є ідентичними, окрім п. 4.3. Договорів, за яким в іншому порядку рахуються строки оплати товару.
У відповідності до п. 2.2. Договорів Постачальник має право на оплату належним чином поставленого та прийнятого Покупцем товару на умовах Договору.
Згідно з п. 2.3. Договорів Покупець зобов'язується прийняти та здійснити оплату за фактично поставлений Постачальником та фактично прийнятий товар в строки і порядку, передбачені Договором.
Пунктами 4.3. Договорів передбачено, що Покупець здійснює оплату за фактично поставлену партію товару протягом 30 банківських (календарних у Договорі № 9) днів з моменту його отримання, на підставі рахунку-фактури, наданого та оформленого Постачальником згідно видаткової накладної, яка підписана уповноваженими представниками сторін.
Відповідності до п. 5.7. Договорів перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця відбувається в момент передачі товару Покупцю, та підтверджується оформленими належним чином товаророзпорядчими (видаткова накладна, ТТН) документами.
Згідно з п. 5.8. Договорів Постачальник при передачі товару зобов'язаний видати Покупцю відповідні товаророзпорядчі та товаросупровідні документи.
За Договором № 9 була здійснена поставка, що не оплачена Відповідачем, а саме: поставка бойлеру Nova Тес NT-S 100 у кількості 1 шт., вартістю 2546,23 грн., що підтверджується видатковою накладною № 356 від 01.12.2017 року.
13.11.2017 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 671 на суму 2546,23 грн. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 2007 від 23.11.2017 року на ім'я ОСОБА_1 .
Поставлений товар за Договором № 9 на 2546,23 грн. був переданий та оформлений Покупцю у встановленому Договором порядку, про що свідчить видаткова накладна № 356 від 01.12.2017 року, але не оплачений Постачальником, про що свідчить виписки з банківських рахунків Позивача по контрагенту.
За Договором № 63 були здійснені такі поставки:
- 21.02.2019 року на суму 361407,42 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 24 та довіреністю № 145/1 від 20.02.2019 року;
- 27.03.2019 року на суму 194570,58 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 39 та довіреністю № 351/1 від 27.03.2019 року.
20.02.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 51 на суму 361407,42 грн. з ПДВ. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 145/1 від 20.02.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 .
27.03.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 62 на суму 194570,58 грн. з ПДВ. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 351/1 від 27.03.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 .
Поставлений товар за Договором № 63 на загальну суму 555978,00 грн. був переданий та оформлений Покупцем у встановленому Договором порядку але не оплачений Постачальником, про що свідчать виписки з банківських рахунків по контрагенту.
За Договором № 64 були здійснені такі поставки:
- 21.02.2019 року на суму 214664,45 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 25 та довіреністю № 144/1 від 20.02.2019 року;
- 28.02.2019 року на суму 281285,42 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 29 та довіреністю № 162/1 від 26.02.2019 року;
- 14.03.2019 року на суму 75576,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 35 та довіреністю № 204/1 від 13.03.2019 року.
20.02.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 31 на суму 214664,45 грн. з ПДВ. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 144/1 від 20.02.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 .
27.02.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 51 на суму 281285,42 грн. з ПДВ. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 162/1 від 27.02.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 .
13.03.2019 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 63 на суму 75576,00 грн. з ПДВ. Даний рахунок був переданий Відповідачу та отриманий ним, що підтверджується записом у виданій КП "Харківводоканал" довіреності № 204/1 від 13.03.2019 року, на ім'я ОСОБА_2 .
Поставлений товар за Договором № 64 на загальну суму 571525,87 грн. був переданий та оформлений Покупцю у встановленому Договором порядку але не оплачений Постачальником, про що свідчать виписки з банківських рахунків по контрагенту.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами щодо погашення боргу, які так і не були виконані.
Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, матеріали справи підтверджують те, що Відповідач, в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від Позивача товар на загальну суму 1110050,10 грн.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктами 4.3. Договорів передбачено, що Покупець здійснює оплату за фактично поставлену партію товару протягом 30 банківських (календарних у Договорі № 9) днів з моменту його отримання, на підставі рахунку-фактури, наданого та оформленого Постачальником згідно видаткової накладної, яка підписана уповноваженими представниками сторін.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Проте, Відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість склала 1110050,10 грн.
Щодо тверджень Відповідача про те, що строк оплати за поставлений товар не настав, суд зазначає, що відповідно до умов п. 4.3. Договорів Покупець здійснює оплату за фактично поставлену та отриману партію. Факт того, що товар поставлено та отримано в строк підтверджує і Відповідач, окрім цього це підтверджується видатковими накладними.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договорами в сумі 1110050,10 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 1110050,10 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 27455,59 грн. та 3 % річних у сумі 27346,25 грн.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж.
Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Суд, перевіривши розрахунок Позивача, зазначає, що вимога про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 20009,28 грн., а вимоги про стягнення 3% річних в сумі 27346,25 грн. є законною, правомірною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Також, Позивач в позовній заяві просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 грн.
Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з статтею 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
За приписами ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесених витрат у сумі 5500,00 грн. представник Позивача надав копії: договору про надання правової допомоги від 16.01.2020 року; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1761 від 25.07.2012 року; платіжного доручення №1285 від 21.01.2020 року про оплату наданої правової допомоги в сумі 5500,00 грн.
Відповідно до п. 4. договору про надання правової допомоги від 16.01.2020 року вартість послуг адвоката визначена у розмірі 5500,00 грн., яка сплачується адвокату протягом 2 (двох) днів з дня підписання договору.
Відповідач з клопотанням про неспівмірність понесених Позивачем судових витрат не звертався.
Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з підготовки позовної заяви з додатками, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого Позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн., які підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача разом витратами по сплаті судового збору в сумі 17472,78 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (адреса: 61013, м.Харків, вул. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 03361715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічна компанія "Енергостандарт" (адреса: 61070, м. Харків, вул. Шевченка, 327; код ЄДРПОУ 40950975) основний борг у сумі 1110050,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 20009,28 грн., 3 % річних у сумі 27346,25 грн., судовий збір у сумі 17361,08 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5464,84 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.06.2020 року.
Суддя О.В. Смірнова