Головуючий І інстанції: Бабаєв А.І.
22 червня 2020 р.Справа № 520/6055/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19.06.2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Харківський області (далі - ГУ ПФУ у Харківській області, пенсійний орган), щодо не перерахунку та невиплати 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового, і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Харківський області з 01.01.2018 року перерахувати та виплатити їй 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
17.07.2019 року ОСОБА_1 подано клопотання, в якому він просив допустити процесуальне правонаступництво та замінити позивача ОСОБА_2 на нього, як правонаступника позивача.
В обґрунтування заявленого клопотання, ОСОБА_1 зазначає, що 08.07.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області складено актовий запис № 10100 про смерть 06.07.2019 року позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Відтак, він, як син померлої позивачки, є правонаступником у даній справі, оскільки 16.07.2019 року до нотаріальної контри подав заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 року відмовлено у задоволені заявленого ОСОБА_1 клопотання, провадження у справі № 520/6055/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 закрито.
Судове рішення вмотивовано тим, що обставини даної справи вказують на те, що предметом її дослідження є спір про наявність права ОСОБА_2 на визначення конкретної суми пенсії, яка на час смерті позивачу не перераховувалась і не сплачувалась, що і слугувало підставою для її звернення до суду із даним позовом. Відтак, підстави для визнання ОСОБА_1 правонаступником у спірних правовідносинах відсутні.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, заявник вказує, що предметом розгляду даної справи було отримання 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018 року по липень 2019 року, які були нараховані, але не виплачені за життя ОСОБА_2 з вини відповідача.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом установлено, що з 30.08.2016 року ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримувала пенсію по втраті годувальника, призначену в порядку та на умовах Закону № 2262-ХІІ, у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення померлого чоловіка ОСОБА_3 .
Статтею 63 Закону № 2262-XII унормовано, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшені розміри грошового забезпечення означених осіб.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктами 1, 2 якою визначено:
Перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.08.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:
з 01.01.2018 року - 50 відсотків;
з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків;
з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Після виконання алгоритму дій, передбачених Порядком № 45, та надходження до пенсійного органу довідки про грошове забезпечення ОСОБА_3 для перерахунку пенсії, відповідачем у 2018 році (з 01.01.2018 року) проведений перерахунок пенсії позивача ОСОБА_2 , виплата якої здій здійснювалася відповідно до положень Постанови № 103.
Матеріали справи посвідчують, що фактичною підставою для звернення позивача ОСОБА_2 до суду з даним адміністративним позовом слугувала думка останньої про протиправну бездіяльність ГУ ПФУ у Харківській області, яка полягає у виплаті їй у період з 01.01.2018 року до 31.12.2018 року лише 50 відсотків підвищення пенсії, а у період з 01.01.2019 року - лише 75 відсотків підвищення пенсії.
Також, звертаючись до суду ОСОБА_2 фактично просила зобов'язати пенсійний орган здійснити їй виплату заборгованості по пенсійним виплатам за період з 01.01.2018 року по час звернення до суду, яка виникла у зв'язку з виплатою їй пенсійним органом у 2018 році лише 50 відсотків суми підвищення пенсії, а у 2019 році - лише 75 відсотків суми підвищення пенсії.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом спору у справі є наявність права ОСОБА_2 на визначення конкретної суми пенсії, яка на час смерті їй не перераховувалася і не сплачувалась, оскільки такий висновок суперечить фактичним обставинам справи, зокрема, двом протоколам пенсійного органу про здійснення з 01.01.2018 року та з 01.01.2019 року перерахунку пенсійних виплат ОСОБА_2 (а.с. 40, 41).
01.06.1972 року Палацом реєстрації новонароджених виконкому Харківської міської ради складений актовий запис № 4748 про народження ОСОБА_1 , батьком якого визначений ОСОБА_3 , матір'ю - ОСОБА_2 (а.с. 48).
08.07.2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області складено актовий запис № 10100 про смерть 06.07.2019 року позивача ОСОБА_2 (а.с. 47).
16.07.2019 року за заявою ОСОБА_1 , Четвертою Харківською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 494/2019 після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 56863617 від 16.07.2019 року, та заявою про приймання спадщини ОСОБА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 від 16.07.2019 року (а.с. 49, 50).
Згідно статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частина перша статті 1269 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу положень п. 1, 3 ч. 1 ст. 320 КАС України є підставою для його скасування.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 315 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Підстави для проведення розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 53, 54, 229, 292, 293, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року скасувати.
Справу № 520/6055/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова
Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова Я.М. Макаренко
Постанова у повному обсязі складена і підписана 02 липня 2020 року.