ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 липня 2020 року м. Київ № 640/20808/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Амарант" ЛТД
про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» ЛТД (далі по тексту - відповідач) про застосування заходів реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» ЛТД, код ЄДРПОУ 21509860, розташованого за адресою: вул. Костянтинівська буд.71-Д в Подільському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 01 липня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про закриття провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
11 грудня 2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, оскільки відповідачем частково усунуто порушення, а інше частина порушень
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
На підставі наказу від 22.08.2019р. №688 Головного управління ДСНС України у м. Києві, посвідчення №5542 від 23.08.2019р. останнім проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання ТОВ «Амарант» ЛТД вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт №683 від 09.09.2019р., яким встановлено порушення:
- р.ІІІ п.2.3 ППБУ - двері електрощитових, серверної та підсобних приміщень не виконані протипожежними з класом вогнестійскості ЕІ 30;
- р.V п.1.2 ППБУ - підсобні приміщення 2-го поверху та приміщення кухні не обладнані системами протипожежного захисту;
- р.V п.1.2 ППБУ - зони з кухонним обладнанням (плити, жарові шафи, тощо) готелю не обладнані модульними системами локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань відповідно до п. 8.1.5 ДБН В.2.5- 56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту» та п. 9.22.5 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»).
- р.ІІІ п. 2.28. ППБУ - не на все килимове покриття підлоги надані результати іспитів зразків килимового покриття, прокладеного на шляхах евакуації, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум'я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 «будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я») відповідно до п. 9.14. ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі».
- р.ІІІ п.п.2.23., 2.37 ППБУ - в віконних отворах сходових клітин готелю, фрамуги для димовидалення виконані менше 1,2 м.
- р.V п. 2.2., (6) ППБУ - пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання.
- р.V п. 2.2., (8) ППБУ - не на всіх пожежних шафах вказаний після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.
- p. II п.5. ППБУ - один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;
- p. III п. 2.33. ППБУ - не визначено розрахунковий час евакуації людей у разі пожежі з приміщень (поверхів);
- р.ІІІ п. 2.27. ППБУ - двері на шляхах евакуації евакуаційної сходової клітини відчиняються не по ходу евакуації;
- р.І п.4; р. III п. 2.23. ППБУ - вхідні двері в номери готелю не виконано з класом вогнестійкості не менше ЕІ ЗО в порушення п. 9.16 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди «Готелі»;
- p.Vп. 1.2. ППБУ - коридори які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту, в порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- р.4п. 1.21. ППБУ - не влаштовано захист готелю від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів у відповідності до вимог додатку «А» ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";
- p. VI п. 5.6. ППБУ - черговий персонал готелю, а також мешканці цього об'єкту не в повній мірі забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.
Факт допущення відповідачем вище перелічених порушень підтверджується наявними у матеріалах справи фотознімками.
Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві в період з 23.01.2020 року по 28.01.2020 рік проведено планову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки №112 від 28.01.2020року.
Так, актом №112 від 28.01.2020р. виявлене наступне порушення, яке не було усунено відповідачем, які зазначені в акті №683 від 09.09.2019р;
- p.Vп. 1.2. ППБУ - коридори які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту, в порушення п. 10.2.4 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».
У зв'язку з існуванням безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування, шляхом зупинення експлуатації його приміщення.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон 877-V).
Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закон 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до ст. 1 Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, суд звертає увагу, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Судом з наявного в матеріалах справи копії Акту №112 від 28.01.2020року, встановлено, порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке зазначено в даному Акті перевірки, а саме: «коридори, які не мають природного освітлення не обладнані системою протидимного захисту».
Пунктом 10.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» визначено, що систему протидимного захисту передбачають з метою досягнення однієї або декілька цілей:
- забезпечення умов для безпечного евакуювання;
- забезпечення умов для гасіння пожежі та проведення пожежно - рятувальних робіт;
- зниження ймовірності займання предметів, обладнання, речовин і матеріалів під впливом теплового випромінювання;
- зниження впливу високих температур на конструкції будинку під час пожежі;
- зменшення збитку від продуктів термічного розкладу та гарячих газів.
Тобто, вказане порушення може ускладнити швидку та безпечну евакуацію людей з приміщення, що може призвести до травмування осіб у зв'язку із задимленням, ускладнить гасіння пожежі та призведе до отруєння продуктами горіння, що в свою чергу може створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
При цьому, згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2019р. у справі №№580/31/19.
Доказів усунення всіх встановлених Актом №548 від 12.07.2019р. порушень, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.
Таких відомостей не містять і матеріали адміністративної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Тобто аналіз вказаної норми свідчить про те, що факт виконання/невиконання суб'єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в Акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача повідомляє, що ним усунуто більшість виявлених позивачем порушень, однак не надав доказів на усунення всіх порушень.
В доповненні до відзиву відповідач зазначив, система димовидалення для коридорів, що не мають природного освітлення, є обов'язковою за умови, якщо коридор довжиною більш ніж 15 метрів та у випадку, якщо по ньому передбачається евакуація більше ніж 50 осіб, однак будь - яких доказів на підтвердження того, що дане приміщення та коридори в ньому не підпадають під застосування ДБН В.2.5-56:2014 до матеріалів справи не надано.
Також суд наголошує, що існування хоча б одного з порушень виявлених позивачем, як таких, що загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель та приміщень.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018р. по справі № 823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для суду при розгляді даної справи.
Частиною першою ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Окрім цього, суд приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Також суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судових витрат на користь позивача не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (м. Київ, вул. Володимирська, 13, 01601, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» ЛТД, код ЄДРПОУ 21509860, розташованого за адресою: вул. Костянтинівська буд.71-Д в Подільському районі м. Києва, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Амарант» ЛТД порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п.3 Розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя В.В. Амельохін