Справа № 161/3467/20
Провадження № 2/161/1829/20
(заочне)
12 червня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про вилучення записів про іпотеку і заборону на нерухоме майно,
Позивач звернулася в суд з даним позовом до відповідача про вилучення записів про іпотеку і заборону на нерухоме майно.
Позов мотивувала тим, що 14.06.2013 було проведено прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 померла, спадкоємцем після її смерті є позивач ОСОБА_1 .
Позивачу ОСОБА_1 01.12.2018 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з цілої квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, після реалізації майна з прилюдних торгів, яке перебувало в іпотеці банку, ПАТ «Дельта Банк» не подав заяву про припинення обтяження іпотекою.
21.12.2018 новий власник квартири ОСОБА_1 скерувала звернення в банк з проханням звернутись до реєстратора з заявою про припинення обтяження на дане майно. Відповіді банк не надав, заяву про припинення обтяження у відповідні органи не надіслав. На даний час, продовжує існувати обтяження на квартиру, що порушує права власника на вільне розпорядження майном.
А тому, просить вилучити запис про іпотеку №1773455 у Державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер іпотеки: 6369523, внесений 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою Віталіною Віталіївною на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», серія та номер: 2949, 08.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., а також запис про обтяження №1773179 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний №6369456, внесений 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою Віталіною Віталіївною на підставі іпотечного договору, реєстраційний №60, виданий 09.01.2008.
Ухвалою суду від 05.03.2020 було ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
У встановлений строк від відповідачів відзив на позовну заяву не надійшов.
Представник позивача - ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги позову підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідачі не забезпечили явку представників в судове засідання, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст. ст. 128-131 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за відсутності відповідача не надходило.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В судовому засіданні встановлено, що 14.06.2013 ПП «СП «Юстиція» було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме: чотирьохкімнатної квартири, загальною площею 107,9 кв.м., житловою площею 71,8 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Реалізація арештованого майна проводилась в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в межах виконавчого провадження ВП№37045317, на користь іпотекодержателя ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 7,8).
Переможцем торгів було визнано ОСОБА_2 , про що останній було видано свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомості (а.с. 9).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).
Підстави для припинення іпотеки визначні у ст. 17 Закону України «Про іпотеку», де регламентовано, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За положеннями частини першої статті 593 ЦК України, припинення права іпотеки в разі реалізації предмета застави (іпотеки) презюмується.
Відтак, після реалізації предмета іпотеки право власності на яке було визнане за ОСОБА_2 , іпотека на нього була припиненою.
Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
16.02.2016 ОСОБА_2 померла, спадкоємцем після її смерті є позивач ОСОБА_1 .
Позивачу ОСОБА_1 01.12.2018 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з цілої квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Разом з тим, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 154486736 від 30.01.2019 вбачається, що щодо квартири АДРЕСА_1 існують:
-запис про іпотеку №1773455, зареєстровано 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В.; підстава виникнення іпотеки: договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», серія та номер: 2949, виданий 08.12.2011, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4233909 від 23.07.2013, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В., іпотекодержатель ПАТ «Дельта Банк»;
-запис про обтяження №1773179, зареєстровано 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В.; підстава обтяження: іпотечний договір, серія та номер: р.№60, виданий 09.01.2008, видавник: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4233909 від 23.07.2013, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В.; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; обтяжувач АКІБ «УкрСиббанк».
21.12.2018 новий власник квартири ОСОБА_1 скерувала звернення в ПАТ «Дельта Банк» з проханням звернутись до реєстратора з заявою про припинення обтяження на дане майно (а.с. 11,12)
Однак, даний лист був залишений поза увагою, станом на день розгляду справи судом записи про іпотеку та наявні обтяження з реєстру не вилучені.
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Таким чином, єдиним ефективним способом припинення обтяжень із зазначеного майна можливо тільки за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 «Захист власності» Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який ратифікований Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів: або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно ст.1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження майна позивача порушує права позивача, як власника нерухомого майна. Правові підстави обтяження нерухомого майна позивача відсутні.
Враховуючи вищезазначене, з метою захисту права позивача, як власника, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та оцінюючи їх в сукупності вбачає підстави для задоволення позову, оскільки наявність вказаних відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна створюють перешкоди у здійсненні права власності позивачу щодо нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 267 ЦПК України, на підставі ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, суд-
Позов задовольнити.
Припинити обтяження та іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
запису про іпотеку №1773455, зареєстровано 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В.; підстава виникнення іпотеки: договір купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», серія та номер: 2949, виданий 08.12.2011, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4233909 від 23.07.2013, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В., іпотекодержатель ПАТ «Дельта Банк»;
запису про обтяження №1773179, зареєстровано 09.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Грушицькою В.В.; підстава обтяження: іпотечний договір, серія та номер: р.№60, виданий 09.01.2008, видавник: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4233909 від 23.07.2013, приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В.В.; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; обтяжувач АКІБ «УкрСиббанк».
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.06.2020.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій