Справа № 159/6420/19
Провадження № 2/159/173/20
02 липня 2020 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши у м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель, вул. Володимирська, 97а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги, -
Підприємство теплових мереж «Ковельтепло»звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги.
Позов обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство теплових мереж «Ковельтепло» надає послуги теплопостачання квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 .
Між ПТМ «Ковельтепло» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1/6537 про надання послуг з централізованого опалення квартири, який на даний час є діючим, оскільки рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07.06.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» про визнання договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води недійсним та розірвання договору відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідач користується послугами, які надає йому ПТМ «Ковельтепло» з теплопостачання квартири, в добровільному порядку їх не сплачує та на неодноразові нагадування про необхідність погасити борг не реагує, внаслідок чого заборгованість відповідача перед підприємством за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року включно, станом на 01 листопада 2019 року, становить 18730,83 гривень.
Несвоєчасна оплата відповідних комунальних послуг дестабілізує фінансовий стан підприємства, а тому ПТМ «Ковельтепло» звернулось до суду з позовом, в якому прохає ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на користь позивача заборгованість, що виникла по оплаті за комунальні послуги в сумі 18730,83 грн. та судові витрати у справі в сумі 1921,00 грн.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.01.2020 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подала відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.
Зокрема відповідач вказує, що позивачем не надано жодного доказу надання послуг на вказану суму. Доданий до позовної заяви розрахунковий лист містить лише загальні, не розшифровані суми нарахувань невідомого походження. Відповідач вказує, що квартиру АДРЕСА_2 було створено в 2010 році внаслідок перепланування першого поверху (холу) будівлі гуртожитку та вказана квартира ніколи не була підключена до мережі централізованого опалення, оскільки опалюється автономно з моменту її створення.
30.11.2016 року працівниками позивача у присутності відповідача було складено акт обстеження системи опалення, в якому зазначено, що квартира не підключена до мережі централізованого опалення, а через приміщення квартири проходить три транзитні труби внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення, які облаштовані теплоізоляцією. Вказаний акт, на думку відповідача, прямо вказує на факт ненадання послуг з централізованого опалення квартири та, як наслідок, вказані послуги не були і не могли бути надані.
Будинок АДРЕСА_3 обладнаний вузлом комерційного обліку (лічильником) спожитої теплової енергії та розподіляючи оплату спожитої будинком (за показаннями лічильника) теплової енергії на всі квартири та нежитлові приміщення, в тому числі квартиру відповідача, яка тепла не споживає, позивач вимагає у відповідача оплату певної частини вартості послуг з централізованого опалення всіх приміщень будинку, приєднаних до мережі централізованого опалення замість власників цих приміщень.
Крім цього, відповідач вказує, що її підпис у договорі про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води позивачу вдалося отримати обманним шляхом в процесі отримання погодження на розширення житлової площі, скориставшись правовою необізнаністю відповідача.
Також відповідач зазначає, що позивач вийшов поза межі строку позовної давності, оскільки період стягнення не відповідає вказаному у заяві періоду і виходить поза межі встановленого трьохрічного строку позовної давності. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
В подальшому позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому позивач виклав свої спростування обставин, викладених у відзиві.
Зокрема позивачем зазначається, що відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 29.10.2009 року, ОСОБА_1 уклала договір з ПТМ «Ковельтепло» про надання відповідних послуг. Вказаний договір є діючим, в установленому законом порядку не розривався, недійсним не визнавався. Відповідачем не надано доказів про його розірвання в установленому законодавством порядку. У договорі № 1/6537 від 29.10.2009 року передбачено проведення нарахування за централізоване опалення квартири АДРЕСА_2 на підставі показів теплового лічильника будинку згідно затверджених тарифів на теплову енергію для населення в опалювальний період, виходячи з вартості 1 Гкал та площі квартири 50 кв.м. Матеріали справи не містять доказів, зокрема копії відповідної проектної документації, яка засвідчувала факт відключення квартири від мереж централізованого теплопостачання та ненадання відповідачу послуг з централізованого опалення. Відповідачем не надано докази, які вказують, що квартира АДРЕСА_2 у встановленому законодавством порядку відключена від системи централізованого опалення.
Крім цього, позивач вказує, що відповідач не заперечує факт від'єднання квартири від мережі централізованого опалення самовільно, без належного дозволу та не навела доводів, які свідчать, що позивач надавав послугу з теплопостачання її квартири неналежної якості, внаслідок чого вона мала право відключити квартиру від мереж централізованого опалення.
На спростування пояснень відповідача позивач вказує, що власник квартири не має права самовільно здійснювати відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, а самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Також позивач вказує, що заборгованість, яка пред'явлена до стягнення (18730 грн. 83 коп.), виникла в межах позовної давності, зокрема за період з 01.10.2017 року по 31.10.2019 року.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач отримує послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, однак всупереч вимогам чинного законодавства ухиляється від їх оплати, що сприяє накопиченню боргу та порушує права та законні інтереси позивача, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в сумі 18730 грн. 83 коп.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов договору відповідачем.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач є квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 . Дана обставина підтверджується договором № 1/6537 від 29.10.2009 року про надання послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та визнається самим відповідачем у відзиві на позовну заяву.
З матеріалів справи також встановлено, що відповідач користується послугами ПТМ «Ковельтепло», однак за період з жовтня 2017 року по жовтень 2019 року включно послуги не оплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 18730,83 грн.
Плата за опалення нараховані за діючими тарифами та заперечень не викликають.
Чинність зазначеного договору підтверджена рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07.06.2017 року, згідно якого в розірванні такого договору відмовлено.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була підключена до централізованого опалення і системи гарячого водопостачання і позивач надавав відповідачу послуги по її опаленню та підігріву води.
Отже, між позивачем і відповідачем встановилися договірні відносини з приводу надання теплової енергії, оскільки позивач надавав відповідачу послугу з теплопостачання, а відповідач користувалась нею для задоволення власних потреб.
Відповідач не довела, що договірні відносини з позивачем припинені нею у встановленому законодавством порядку, зокрема, що нею дотримані вимоги «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. №4. Отже, квартиру від'єднало від мережі централізованого опалення односторонньо, без належного дозволу і дотримання визначеної законодавством процедури.
Під час розгляду справи встановлено, що акт про відключення квартири від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, встановленої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4 з відповідними змінами форми, відсутній.
Тому, доводи відповідача про відключення квартири від центрального опалення і теплопостачання не дають підстав для звільнення від нарахованої позивачем заборгованості, оскільки відповідач не дотрималась процедури, встановленої п.2.6 Порядку відключення окремих будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Зокрема, відповідач не здійснила робіт за участі представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг та власника квартири, відповідно не склала акт про відключення встановленої форми, який подається відповідній Комісії по розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання на затвердження, який є єдиною підставою для зняття з обліку і припинення відповідних нарахувань.
За таких обставин, коли відповідачем здійснено самовільне, без дотримання встановленого законодавством порядку, відключення від мереж теплопостачання і гарячого водопостачання, вважається, що вона залишається споживачем цих послуг, а тому повинна їх оплачувати.
Відповідач не довела, що позивач порушував зобов'язання, зокрема, надавав послугу неналежної якості.
Припинення обов'язку надавати послугу теплопостачання, а отже, і припинення обов'язку її оплачувати, можливе лише за умови дотримання встановленого законодавством порядку.
Отже, відповідач зобов'язана оплатити надану позивачем послугу за встановленими тарифами.
Аналогічні обставини встановлені рішенням Ковельського міськрайонного суду від 01.06.2018 року, яке набрало законної сили, в справі за позовом ПТМ "Ковельтепло" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Крім цього, як вбачається з розрахункових листів, позивач в листопаді 2017 року сплатила 1800,23 грн. в рахунок оплати наданих позивачем послуг, підтверджуючи тим самим наявність договірних відносин між сторонами.
Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема обов'язок споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Вказаний обов'язок передбачений і «Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, відповідно до яких споживач зобов'язаний проводити оплату наданих послуг щомісяця.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На даний час відповідачем борг по оплаті комунальних послугине сплачений, а тому суд визнає зобов'язання по цьому договору не виконаними. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.
Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин, в тому числі й щодо якості наданих послуг, відповідач не подав.
Доводи відповідача про нарахування заборгованості поза межами строків позовної давності є безпідставними та повністю спростовуються долученими позивачем розрахунковими листами.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість по оплаті за комунальні послугив сумі 18730,83 грн.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені і документально підтверджені останнім судові витрати в сумі 1921,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 543, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», «Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, суд -
Позов Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (м. Ковель, вул. Володимирська, 97-А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості по оплаті за комунальні послуги - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(м. Ковель, вул. Володимирська, 97-А, р/р НОМЕР_2 в АБ Укргазбанк, МФО 320478, код ЄДРПОУ 30514446) заборгованість по оплаті за комунальні послуги - теплопостачання квартири в сумі 18730 (вісімнадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 83 копійки та судові витрати по справі в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України, на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:П. Ю. Бойчук