01 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2273/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Заяць О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головний державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Куликівському та Чернігівському районах Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Легкобит Анна Вікторівна про визнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом у якому просить:
визнати протиправними постанову Головного державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Куликівському та Чернігівському районах Півнчно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції серії ВП № 61674772 від 31 березня 2020 року про стягнення 17000 (смнідцяти тисяч) грн та 1700 грн виконавчого збору; постанову серії ВП № 62034190 про стягнення 320 грн судового збору від 12.05.2020; зобов'язати державного виконавця утриматися від виконання відповідних виконавчих дій, в тому числі накладення арешту на належне майно.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність передачі адміністративної справи на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, зі змісту позовної заяви позивача вбачається, що позовні вимоги стосуються оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження, прийнятих на підставі постанови № 3/635/156/2017 від 28.03.2017 Харківського районного суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для передачі справи на розгляд місцевого загального суду як адміністративного суду є порушення позивачем правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Суд зазначає, що необхідність дотримання правил підсудності також узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практикою Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 24 рішення від 20.07.2006 по справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12.10.1978), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з ... питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ...».
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Отже, враховуючи викладене та з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, встановленого законом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів позовної заяви до Харківського районного суду Харківської області.
Керуючись ст.ст. 22, 29, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Передати матеріали позовної заяви 620/2273/20 за позовом ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць