01 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/1596/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії за вислугу років з 01.04.2020; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити виплату йому пенсії з 01.04.2020, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно припинено виплату йому пенсії за вислугу років з 01.04.2020, оскільки він проходить службу на посаді старшого штурмана Спеціального аварійного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, під час дії особливого періоду, а тому відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» припинення виплати пенсії є протиправним.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем був укладений контракт на три роки та він був зарахований у кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а не до резерву служби цивільного захисту, як це потрібно для застосування до нього норм частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Крім того, стверджує, що поширення дії вимог частини третьої статті 2 вказаного Закону на інші періоди служби, крім військової служби, законодавством не передбачено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% сум грошового забезпечення (а.с. 34-36).
Наказом Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.12.2018 № 924 «Про прийняття на службу ОСОБА_1 » позивача, який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту рядового і начальницького складу стоком на 3 (три) роки, прийнято на службу цивільного захисту, зараховано у кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій, присвоєно у порядку переатестування спеціальне звання підполковник служби цивільного захисту та призначено на посаду старшого штурмана Спеціального аварійного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. З 19.12.2018 зараховано у списки особового складу загону, на всі види забезпечення. Встановлено посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби (а.с. 8).
Відповідно до копії довідки Спеціального аварійного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України від 06.05.2020 № 81-01-1500/81 підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходить службу на посаді старшого штурмана Спеціального аварійного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, м. Ніжин Чернігівської області, з 19.12.2018 по теперішній час, відповідно до наказу ДСНС України від 19.12.2018 № 552 (а.с. 10).
Листом від 02.04.2020 № 2500-0325-8/10844 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивача про те, що з 01.04.2020 йому припиняється виплата пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки на нього не поширюється дія частини третьої статті 2 вказаного Закону.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VI, постановлено оголосити та провести часткову мобілізацію.
Тобто, з моменту оголошення Президентом України часткової мобілізації (17.03.2014 року) відповідно до положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» законодавець пов'язує настання особливого періоду, який дії станом на час розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Так, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту (пункт «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII).
За приписами частин другої-третьої статті 2 Закону № 2262-XII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
З аналізу викладених норм слідує, що не припиняється виплата пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію відповідно Закону № 2262-XII за наступних умов:
- призов на військову службу під час мобілізації на особливий період;
- укладення нового контракту на проходження військової служби під час дії особливого періоду, зокрема, до органів та підрозділів цивільного захисту.
Отже, частиною третьою статті 2 Закону № 2262-XII чітко визначено, що особи отримують пенсію під час служби в органах та підрозділах цивільного захисту лише за умови, що така служба є військовою.
В силу вимог частини першої статті 8 Кодексу цивільного захисту України забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок.
Згідно пунктів 15-17 Положення про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2014 № 11 до складу сил цивільного захисту єдиної державної системи цивільного захисту входять: Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту; аварійно-рятувальні служби; формування цивільного захисту; спеціалізовані служби цивільного захисту; пожежно-рятувальні підрозділи (частини); добровільні формування цивільного захисту. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту функціонує в системі ДСНС.
До складу сил цивільного захисту функціональних підсистем входять: спеціалізовані професійні аварійно-рятувальні служби; об'єктові аварійно-рятувальні служби; об'єктові формування цивільного захисту; галузеві та об'єктові спеціалізовані служби цивільного захисту; державні пожежно-рятувальні підрозділи (частини), що забезпечують відомчу пожежну охорону; добровільні формування цивільного захисту.
До складу сил цивільного захисту територіальних підсистем входять: підрозділи (частини) Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту; регіональні, комунальні, об'єктові аварійно-рятувальні служби та аварійно-рятувальні служби громадських організацій; об'єктові та територіальні формування цивільного захисту; територіальні та об'єктові спеціалізовані служби цивільного захисту; добровільні формування цивільного захисту.
Частинами першою та другою статті 101 Кодексу Цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк: від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу (пункт 1 частини третьої статті 103 Кодексу цивільного захисту України).
При цьому, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Таким чином, зміст наведених правових норм свідчить проте, що служба цивільного захисту та військова служба є різними видами державної служби особливого характеру, які регулюються різними нормативно-правовими актами, мають різні мету, цілі та способи виконання.
Суд зазначає, що з копії витягу з наказу від 19.12.2018 № 552 (по особовому складу цивільного захисту) (а.с. 7) не вбачається, що позивач проходить військову службу в органах та підрозділах цивільного захисту чи на нього покладено функціональні обов'язки, здійснення яких регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», лише зазначено, що позивач прийнятий на службу цивільного захисту та зарахований у кадри Державної служби з надзвичайних ситуацій.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач, припиняючи позивачу виплату пенсії на підставі частини третьої статті 2 Закону № 2262-XII, у зв'язку з прийняттям позивача на службу цивільного захисту, діяв правомірно, з огляду на не проходження позивачем саме військової служби в органах та підрозділах цивільного захисту.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.07.2020.
Суддя В.О. Непочатих