про повернення позовної заяви
02 липня 2020 року справа № 580/1716/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,
встановив:
18 травня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 , в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь держави витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 523503 грн. 66 коп.
25 травня 2020 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду дана позовна заява залишена без руху в зв'язку з невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і надано строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем 09.06.2020 подано до суду заяву (вх. №13804/20 від 09.06.2020), до якої ним додано оригінал документа про додаткову сплату судового збору та докази направлення відповідачу позовної заяви.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 продовжено процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди і надано позивачу десятиденний строк із моменту отримання зазначеної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог ухвали суду від 15.06.2020 позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що з метою досудового врегулювання спору позивачем направлені звернення до відповідача від 02.04.2020 та 06.05.2020, проте відповідач не відреагував на дані звернення та в добровільному порядку кошти не сплатив. Крім того, позивач зазначив, що на період карантину в Україні, строки звернення до суду продовжуються.
Ознайомившись з вказаною заявою, суддя зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі в сумі 523503 грн. 66 коп., при цьому зазначає, що відповідача наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 08.07.2020 №20 (по особовому складу) відраховано з інституту, у зв'язку з достроковим розірванням контракту та звільнено з військової служби в запас за п. "ж" у зв'язку з систематичним не виконанням умов контракту військової служби.
Суддя звертає увагу, що з доданих до позовної заяви документів, а саме наказу начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 08.07.2019 №135 вбачається, що солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , курсанта 4 курсу 151 навчальної групи факультету телекомунікаційних систем, відраховано з інституту наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут від 08.07.2019 №20 (по особовому складу) та звільнено з військової служби в запас за п. "ж" у зв'язку з систематичним не виконанням умов контракту військової служби.
Таким чином суддя зазначає, що до Черкаського окружного адміністративного суду позивач звернувся за захистом своїх прав, лише 14.05.2020 (відтиск календарного штемпеля ПАТ "Укрпошта" на поштовому конверті, в якому надійшов позов), тобто поза межами строку звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Встановлення адміністративним процесуальним законодавством часових меж реалізації особою її права на судове оскарження обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.
При цьому, підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом є виключно обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасної реалізації нею свого права та підтверджені належним чином. Тобто такі обставини повинні виключати будь-яку практичну можливість особи бути обізнаною з існуванням певних фактів, щоб вона не повинна була і не могла дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів до певного моменту.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 28.10.1998 по справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 по справі "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Більш того, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" ЄСПЛ наголосив на тому, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі "Смірнова проти України" визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція та практика ЄСПЛ є джерело права.
У даному випадку для звернення до суду із позовною заявою законодавцем встановлений трьох місячний строк і такий обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином строк звернення до суду із вказаним позовом збіг у жовтні 2019 року, тому необґрунтованим є посилання позивача на те, що на строк дії в Україні карантину, який запроваджений лише у березні 2020 року, строк звернення до суду продовжується.
Крім того, посилання позивача на те, що інститутом вживались заходи досудового врегулювання спору та направлялись у квітні та травні 2020 року відповідачу листи щодо відшкодування вищевказаних витрат, суддя розцінює як штучне створення ситуації, за допомогою якої позивач вказує на те, що ним строк звернення до суду не пропущений, тому вказані обставини визнаються судом неповажними.
За таких обставин, пояснення позивача щодо строку звернення до адміністративного суду, вказані в клопотанні, не вбачаються суддею поважними причинами пропуску строку, а тому відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАС України).
З викладеного вбачається, що вимоги ухвали у встановлений судом строк позивачем не виконані.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя звертає увагу позивача на те, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 169, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням особливостей п. 15.5 Розділу VII "Перехідні положення" п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко