16 червня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1207/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пуленко М.І.
та представника відповідачів - Бондаренко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Тарпан" до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Приватне підприємство "Тарпан" (надалі - позивач, ПП "Тарпан") звернулось до суду з позовом до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, у якому позивач просив визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.02.2020 №№ 186214, 186215, 186216, 186217, 186218, 186219, 186220, 186221, 186222, 186223, 186224, 186225, 186226, 186227, 186228, 186229, 186230, 186231, 186232, 186233, 186234, 186235, 186236, 186237, 186238, 186239, 186240, 186241, 186242.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарського штрафу з огляду на виявлення під час рейдової перевірки факту відсутності у водія транспортного засобу щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водіїв. За твердженням позивача, рейдову перевірку проведено без належних на те підстав та з порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", документи у водія не запитувались, акт перевірки у його присутності не складався, від підписання акта перевірки водій не відмовлявся, примірник акта перевірки ПП "Тарпан" не вручено, а спірні постанови є необґрунтованими, оскільки не містять опису правопорушення, за яке на суб'єкта господарювання накладений штраф До того ж, складені у ході проведення рейдової перевірки та розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт документи містять численні неточності та описки, що виключає можливість достовірного встановлення фактичних обставин справи.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 60-65/. Свою позицію мотивувала посиланням на те, що спірні постанови відповідають вимогам чинного законодавства, є правомірними та обґрунтованими. Зазначила, що 8.01.2020 при проведенні рейдової перевірки інспекторами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області перевірено транспортний засіб, що належить ПП "Тарпан". У ході проведення перевірки інспекторами виявлено порушення вимог ЄУТР та статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385 в частині неоформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія. На цій підставі, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф загалом у розмірі 19720,00 грн.
3. Інші заяви сторін по суті спору.
24.03.2020 судом одержано відповідь на відзив /а.с. 124-129/, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з огляду на порушення відповідачем порядку проведення рейдової перевірки та документування її результатів.
30.03.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь, у яких представник відповідача наголошувала на безпідставності доводів ПП "Тарпан" та недопустимості відеозапису з відеореєстратора як доказу у справі.
4. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 1.04.2020 провадження у справі зупинено з огляду на звернення представників сторін щодо запровадження на території України карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 задоволено клопотання представника позивача та поновлено провадження у справі.
У судовому засіданні 10.06.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.06.2020 проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2020 частково задоволено клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті та на цій підставі оголошено у судовому засіданні перерву.
Клопотання про розгляд справи спочатку з огляду на залучення до участі у справі співвідповідача учасниками справи не подано, з урахуванням чого у судовому засіданні 16.06.2020 суд продовжив розгляд справи після перерви.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання 16.06.2020 не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.
Згідно з частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На цій підставі, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи без участі представника позивача.
Представник відповідачів у судовому засіданні 16.06.2020 підтримала раніше висловлену позицію щодо позовних вимог та просила у задоволенні позову відмовити повністю.
8.01.2020, на підставі направлення на рейдову перевірку від 8.01.2020 №004795 /а.с. 109, 110/, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF KRONE д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ПП "Тарпан", на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено акт від 8.01.2020 №174964, у якому зафіксовано керування транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку у кількості передбаченій Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (надалі - ЄУТР).
У акт перевірки внесено запис про те, що водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис.
Листом від 30.01.2020 вих.№9606/33/24-20 управління Укртрансбезпеки у Полтавській області повідомило позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що призначена до розгляду на 11.02.2020 /а.с. 77/.
Даний лист отриманий позивачем 3.02.2020, що підтверджено копіями списку згрупованих відправлень, фіскального чека та даними пошукового сервісу поштової організації /а.с. 113-114/.
11.02.2020, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, заступником начальника управління Укртрансбезпеки у Полтавській області прийнято постанови №№ 186214, 186215, 186216, 186217, 186218, 186219, 186220, 186221, 186222, 186223, 186224, 186225, 186226, 186227, 186228, 186229, 186230, 186231, 186232, 186233, 186234, 186235, 186236, 186237, 186238, 186239, 186240, 186241, 186242 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якими на позивача накладено штраф на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" загалом у розмірі 19720,00 грн /а.с. 80-108/.
Не погодившись із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5.04.2001 №2344-ІІІ (надалі - Закон №2344-ІІІ), який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі статтею 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
У силу статті 34 Закону №2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до частини першої статті 53 Закону №2344-III організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.
Частиною восьмою цієї статті, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З 20.12.2010 набула чинності Правка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 1.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (надалі - Інструкція №385).
Пунктом 1.3 Інструкції №385 встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
За змістом пункту 1.4 Інструкції №385 картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
За змістом статті 6 Закону №2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 №1567 (надалі - Порядок №1567).
Відповідно до абзацу першого пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Пунктами 12, 13 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з пунктами 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд враховує, що обов'язок доведення правомірності оспорюваних рішень, в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладено на відповідача.
Таким чином, висновок про правомірність рішення суб'єкта владних повноважень може бути зроблений судом виключно у разі надання відповідачем належних, допустимих, достовірних доказів, які у своїй сукупності свідчитимуть про вчинення позивачем порушення вимог чинного законодавства, за яке до нього застосовані заходи відповідальності.
У спірних відносинах до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф за здійснення міжнародних перевезень вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія (тахокарт).
Водночас, як слідує зі змісту наведених вище положень Інструкції №385, ведення тахокарти є обов'язковим у разі використання на транспортному засобі аналогового тахографа.
Разом з цим, як підтверджено залученою до матеріалів справи копією протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 19.09.2019 №5964 /а.с. 45/, на транспортному засобі DAF XF 460 FT/2014, д.н.з. НОМЕР_1 використовується цифровий тахограф.
Цифровий тахограф - це пристрій, призначений для контролю швидкості і пройденого шляху транспортного засобу, часу праці та відпочинку водія. Тахограф поєднує в собі функції годинника і спідометра. Вмонтований у транспортний засіб, тахограф фіксує швидкість транспортного засобу і час його руху та простою.
Виходячи з наведених вище положень Інструкції №385, у цифровому тахографі з метою фіксації режиму праці та відпочинку водія використовується картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою. У такому випадку вся інформація про час праці та відпочинку водія зберігається на чіп-карті у електронному вигляді, а зчитування цієї інформації можливе за допомогою спеціального пристрою та проводиться щонайменше кожні 28 днів.
Наведені вище вимоги та фактичні обставини не були враховані відповідачем під час прийняття спірного рішення.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.05.2019 у справі №816/124/17, суд визнає безпідставними, оскільки спірні відносини не є релевантними. Зокрема, у справі №816/124/17 Судом не розглядалось питання використання на транспортному засобі саме цифрового тахографа.
З урахуванням наведеного, використання на транспортному засобі позивача цифрового тахографа виключає можливість та необхідність ведення водієм тахограми (реєстраційних листків режимів праці та відпочинку).
Як наслідок, притягнення позивача до відповідальності за відсутність на момент проведення перевірки у водія документів, ведення яких не передбачено чинним законодавством, є безпідставним.
У контексті даного спору суд також враховує, що спірні рішення прийняті управлінням Укртрансбезпеки у Полтавській області виключно на підставі інформації, відображеної у акті від 8.01.2020 №174964, складеному співробітниками управління Укртрансбезпеки у Житомирській області /а.с. 78/.
У цьому акті у графі "Під час перевірки виявлено порушення" зазначено: надання послуг з міжнародних вантажних перевезень з порушенням норм ЄУТР, а у графі "у томи числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт": абз. 11 ч. 1 - без щоденних реєстраційних листів за 11.12.2019 - 8.01.2020.
Посилань на порушення вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" акт перевірки не містить.
Наведене формулювання, на переконання суду, не розкриває суть вчиненого порушення.
До того ж, акт перевірки не містить вказівки на вид та марку тахографа, що використовувався на транспортному засобі. Відсутні у акті перевірки і відомості про витребування від водія інформації про роботу та відпочинок, відмову водія від надання такої інформації та/або недопуск посадових осіб Укртрансбезпеки до перевірки тахографа. Поряд з цим, відсутня інформація про здійснення посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Житомирській області перевірки тахографа.
Твердження представника відповідача про ознайомлення водія з актом перевірки та відмову останнього від його підписання суд визнає недоведеним з таких підстав.
Документальним підтвердженням ознайомлення водія зі змістом акта перевірки та відмови останнього від підписання цього акта є запис у акті, вчинений посадовою особою управління Укртрансбезпеки у Житомирській області.
Водночас позивач наведений факт заперечує, стверджуючи про те, що акт перевірки у присутності водія не складався і на підпис йому не надавався, водій від підписання акта перевірки не відмовлявся.
Згідно з частиною першою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтями 75, 76 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд, дослідивши у судовому засіданні 16.06.2020 наданий ПП "Тарпан" відеозапис з відеореєстратора, не визнає цей запис належним, достовірним та достатнім доказом у справі, адже з його змісту не можливо встановити час та місце вчинення цього запису, на записі відсутній відеоряд моменту проведення перевірки, а міститься виключно аудіозапис, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи.
Разом з цим, враховуючи повідомлені сторонами обставини, зважаючи на заперечення позивачем факту складення акта перевірки у присутності водія та відмови останнього від його підписання, беручи до уваги недоведеність належними, достовірними і достатніми доказами факту ознайомлення водія з актом перевірки, надання водію акта перевірки на підпис та відмови останнього від підписання акта перевірки, суд не визнає дану обставину доведеною.
При цьому суд виходить з того, що внесення посадовою особою запису до акта перевірки про ознайомлення водія з актом та відмову від його підписання не може визнаватись належним, достовірним і достатнім доказом, адже вчинення водієм таких дій не доведено.
Окрім того, суд враховує, що акт перевірки суб'єкту господарювання не вручався, його зміст до позивача не доводився.
Також суд визнає слушним посилання позивача на те, що згідно вимог пункту 12 Порядку №1567 підставою для проведення рейдової перевірки є щотижневий графік, тоді як відповідачем разом з відзивом на позов надано копію графіку рейдових перевірок управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на січень 2020 року /а.с. 109/, тобто такий графік затверджений на місяць, а не на тиждень, як того вимагає Порядок №1567.
Так само, у направленні на рейдову перевірку від 8.01.2020 №004795 у графі "ділянка дороги, маршрут ..." зазначено: відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України Житомирської області /а.с. 110/. Наведене формулювання унеможливлює з'ясування місця здійснення контролю.
За вищевикладених обставин, відповідач не довів належними і достатніми доказами правомірність спірних рішень, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 25.02.2020 №180 /а.с. 12/.
Крім того, позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
На підтвердження понесення цих витрат позивачем надано копії договору про надання правової допомоги від 24.02.2020 №1-24/02/20, рахунку від 24.02.2020 №5-02-АС, платіжного доручення від 24.02.2020 №179, акта від 28.02.2020 про надання послуг, ордера від 24.02.2020 серії КВ №111926, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 23.01.2014 №5497 /а.с. 48-53/.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідач розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката не заперечував.
Дослідивши надані позивачем копії документів, суд дійшов висновку, що ними у повній мірі підтверджено факт надання адвокатом Поліщуком С.В. правової допомоги ПП "Тарпан", що полягала у складанні позовної заяви.
Визначена позивачем та адвокатом вартість послуг у розмірі 4500,00 грн є співмірною складності справи та підтверджена належними доказами.
З урахуванням наведеного, зважаючи на задоволення позовних вимог сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, та з огляду на відсутність в управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, як у структурного підрозділу Укртансбезпеки, статусу юридичної особи, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги Приватного підприємства "Тарпан" до управління Укртрансбезпеки у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати постанови управління Укртрансбезпеки у Полтавській області від 11 лютого 2020 року №№ 186214, 186215, 186216, 186217, 186218, 186219, 186220, 186221, 186222, 186223, 186224, 186225, 186226, 186227, 186228, 186229, 186230, 186231, 186232, 186233, 186234, 186235, 186236, 186237, 186238, 186239, 186240, 186241, 186242.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства "Тарпан" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн (чотири тисячі п'ятсот гривень).
Позивач (стягувач): Приватне підприємство "Тарпан" (код ЄДРПОУ 32637980; вул. Будівельників, 30, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800).
Відповідач (боржник): Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; пр-т Перемоги, 14, м. Київ, 03135).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, пунктом 3 Прикінцевих положень, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.
Суддя О.О. Кукоба