10 червня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1994/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Пуленко М.І.
та представників сторін:
від позивача - Васюта А.І.,
від відповідача - Бурба К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" /далі - позивач; КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"/ звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області/, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2019 №0107625004, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції загалом у розмірі 2126825,63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення прав та законних інтересів позивача з огляду на безпідставне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
2. Позиція відповідача.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 171-173/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем порушено граничний термін реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
3. Інші заяви учасників по суті справи.
29.05.2020 до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 3-19/, у якій представник позивача посилався на те, що внаслідок несвоєчасного перерахування Міністерством фінансів України субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.18 №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 субвенцій на загальну суму 9963027,49 грн з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами дежравної влади чи місцевого самоврядування" та договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 1.08.17, №6-ДФС від 12.12.17, електронний рахунок позивача в СЕА не був поповнений, що призвело до порушення Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість та позбавило КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" можливості своєчасно реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних /далі - ЄРПН/ з періодом виписки в січні-лютому, травні -червні, серпні-грудні 2017 році. Окрім того, щодо реєстрації податкових накладних з періодом виписки січень-вересень 2019 році, зазначив, що формування від'ємного значення рахунку позивача в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість, обумовлене відсутністю, в тому числі джерела поповнення такого рахунку субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення через протиправну бездіяльність Мінфіну. Від'ємні показники реєстраційного ліміту позивача у 2019 році були сформовані у порядку пункту 11 Постанови №569: накопичувальним принципом, шляхом врахування від'ємних показників рахунку позивача в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість за 2017, 2018 роках. Поповнити СЕА позивач з власного поточного рахунку не мав об'єктивної можливості, в силу відсутності передбаченого тарифом джерела таких коштів, а сам тариф на послуги на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не передбачає такої статті витрат у структурі тарифу.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.04.20 відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі о 10:00 20 травня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.20 підготовче засідання відкладено до 10:00 10 червня 2020 року, з огляду на необхідність подання позивачем та відповідачем відповіді на відзив та заперечення.
Представник позивача у судовому засіданні 10.06.20 просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позову повністю.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (ідентифікаційний код 03361661) зареєстроване юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23478399, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 033616616014 /том 1, а.с. 12-13/.
25.11.2019 ГУ ДПС у Полтавській області проведена камеральна перевірка КП ПОР "Полтававодоканал" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за січень, лютий, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень, 2018 року, січень-вересень 2019 року /том 1, а.с. 14-17/.
За наслідками проведеної перевірки КП ПОР "Полтававодоканал" відповідачем складено акт від 25.11.2019 №28186/16-31-50-04-11/03361661, яким зафіксовані порушення законодавчо встановлених термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за період за січень, лютий, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад, грудень, 2018 року, січень-вересень 2019 року:
- на суму ПДВ 20090616,62 грн. до 15 календарних днів; на суму ПДВ 2709290,21. від 16 до 30 календарних днів;
- на суму ПДВ 9280398,37 грн. до 15 календарних днів;
- на суму ПДВ 2556865,45 грн. від 16 до 30 календарних днів;
- на суму ПДВ 33,88 грн. від 31 до 60 календарних днів;
- на суму ПДВ 1482164,58 грн від 61 до 365 календарних днів;
- на суму ПДВ 189073,41 грн на 366 і більше календарних днів.
У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, ГУ ДПС у Полтавській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.19 №0107625004, яким до КП ПОР "Полтававодоканал" застосовано штраф у загальному розмірі 2126825,63 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН у строки визначені Податковим кодексом України.
КП ПОР "Полтававодоканал" не погодившись із висновками акту перевірки та податковим повідомленням-рішенням, подало скаргу до ДПС України.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12.03.20 № 9132/6/99-00-08-05-05-06 скаргу позивача на вказане податкове повідомлення - задоволено частково, податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 20.12.19 №0107625004 залишено без змін.
Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.
Пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Згідно підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.
Норми пункту 120 1.1 статті 120 1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.
Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 2001 розділу V Кодексу, відповідно до якої система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено та затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569, що визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно:
на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі;
із зазначеної дати - на постійній основі.
Відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: еНакл = еНаклОтр + еМитн + еПопРах + еОвердрафт - еНаклВид - еВідшкод - еПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; еПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200 1.2 цієї статті.
Абзацом третім пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України встановлено, що у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом N 643 встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - електронні рахунки).
На електронний рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу (реєстраційної суми), а також в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ (пункт 200 1.4 статті 200 1 Кодексу).
Сума поповнення електронного рахунку є складовою формули, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 Кодексу, для обрахунку реєстраційної суми (далі - формула).
Відповідно до пункту 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
У відповідності до частини 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Положеннями частини 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу.
З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.
Так, відповідно до підпункту "в" пункту 2001.4 статті 2001 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, крім іншого, з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
Даний пункт внесений до Податкового кодексу України Законом України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість”, що набрали чинності з 29 липня 2015 року.
Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу передбачено, що формула (всі її складові) на початок третього робочого дня після набрання чинності Законом N 643 "обнуляється", за винятком окремих її складових (сума податку за виданими і отриманими податковими накладними та сума податку за митними деклараціями, аркушами коригування і додатковими деклараціями), що були сформовані починаючи з 1.07.15.
Після такого "обнуління" значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість станом на 1.07.15.
Таким чином, відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу на суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість збільшується реєстраційна сума, а не сума ПДВ на електронному рахунку платника податку. Водночас на таку суму зменшується сума податку, задекларована до сплати до бюджету за звітний період червень 2015 року, або збільшується сума від'ємного значення податку, сформована у декларації за липень 2015 року. При цьому, такі помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання з ПДВ вважаються погашеними.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.14 № 569 затверджено "Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, який передбачає спрощення порядку збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах".
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.15 № 967 внесено зміни до Порядку № 569 в частині збільшення реєстраційної суми на суму коштів, отриманих платником у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Так, пунктом 9 Порядку № 569 було доповнено абзацом наступного змісту: "У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами".
Постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.15 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах /далі - Порядок №375/, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.
Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.17 № 332 Порядку та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення /далі - Порядок №332/.
Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
Пунктом 120-1.1 цієї статті передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Податковими правопорушеннями в розумінні пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Щодо порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних з періодом виписки січень, лютий, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень-серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень - вересень 2019 року, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у період з січень, лютий, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень-серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень - вересень 2019 року КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" були виписані податкові накладні згідно з переліком у інформації щодо несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних позивача, що є додатком до акту перевірки від 25.11.19, які були зареєстровані з порушенням строку їх граничної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються та були підтверджені в судовому засіданні.
Проте позивач наполягає на тому, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини підприємства, а в наслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби та Міністерства фінансів України. У зв'язку з цим, реєстраційний ліміт комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" функціонував протягом перевіряємого періоду без врахування 5958359,96 грн. субвенції на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виділялася у 2015 році та без врахування 9963027,49 грн субвенції на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виділялася у 2017 році.
Також позивач наголошує на відсутності перерахування субвенції у 2015 році, яка виділялася для погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, однак через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України та ДПС України КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" було позбавлене можливості поповнити реєстраційний ліміт.
У підтвердження зазначених доводів позивач посилається на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, залишені без змін постановами Харківського апеляційного адміністративного суду по справах №816/1031/17, №440/4713/18.
Окрім того, позивач зазначає, що з 1.01.17, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.16 № 1797-VІІІ, положення статті 200-1 Податкового Кодексу України було доповнено нормами п.200-1.9 статті 200-1 Податкового Кодексу України, якими платник податку наділяється правом реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування незважаючи на недостатність коштів реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість у разі якщо у платника податку загальна сума задекларованих податкових зобов'язань перевищує суму податку зареєстрованих податкових накладних та лише в тих періодах, в яких виникло таке перевищення.
Зазначена норма введена в дію без відтермінування її вступу у дію та/або без зазначення будь-яких застережень в Розділі XX "Перехідні положення".
Відтак право реєстрації податкових накладних у межах суми SПеревищ без врахування показнику реєстраційного ліміту виникло у позивача починаючи з 01.01.2017.
Матеріалами справи підтверджено, що листами № 4/2625 від 1.09.17 та № 4/3123 від 19.10.17 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з проханням надати індивідуальну податкову консультацію щодо пункту 200 1.9 статті 2001 Розділу V Податкового кодексу України /том 1, а.с. 167-168/.
15.12.17 позивачу надана індивідуальна податкова консультація, яка зводилась до цитування норм ПКУ. В цій же консультації ДФС України визнано факт, що система електронного адміністрування ПДВ потребує доопрацювання. Таким чином, недосконалість СЕА ПДВ не дала можливості позивачу зареєструвати видані податкові накладні протягом 2017 - 2018 років /том 1, а.с. 169-170/.
Про недосконалість системи електронного адміністрування ПДВ, внаслідок якої позивач був позбавлений можливості реєструвати податкові накладні, свідчить також, лист Міністерства фінансів України № 11310-10-10/3379 від 6.02.18, в якому, зокрема, було зазначено про те, що процес доопрацювання програмного забезпечення завершується (але не є завершений) /том 1, а.с. 173/.
Листом № 4/1434 від 16.04.18 позивач звернувся до Кабінету міністрів України, який, в свою чергу, доручив розгляд порушених питань відповідачу /том 1, 174/.
Листом від 8.05.18 № 15919/6/99-99-15-03-01-15 Державна фіскальна служба України, серед іншого, послалася і на вищевказану податкову консультацію, чим підтвердила, що система електронного адміністрування ПДВ потребує доопрацювання /том 1, а.с. 175/.
Листом № 4/3819 від 5.10.18 та повторно листом №4/4928 від 26.12.18 позивач звернувся до ДФС України з проханням налаштувати роботу електронного кабінету платника податків, оскільки некоректна робота електронного кабінету, крім іншого, прямо впливає на можливість реєструвати податкові накладні та тягне за собою негативні податкові наслідки для підприємства /том 1, а.с. 176, 178/.
У відповідь на лист Державна фіскальна служба України 12.11.18 р. надала лист №36789/6/99-99- 08-02-01-15, в якому фактично проігнорувала прохання позивача про налаштування електронного кабінету та обмежився цитуванням нормативної бази /том 1, а.с. 177/.
ДФС України 31.01.19 надано лист № 5133/6/99-99-08-02-01-15, в якому зазначено про технічні можливості СЕА ПДВ, про створення комфортних та сприятливих умов для платників, про реалізацію сервісу щодо отримання інформації стосовно суми податку, обрахованих із урахуванням вимог п.20019 шляхом надсилання відповідної форми запиту (J/F1304001) та повідомлено номер телефону для надання оперативної допомоги /том 1, а.с. 179/.
Однак, вказана форма відповіді запиту (J/F1304001) не мала всіх складових формули розрахунку показника суми податку обрахованої з урахуванням вимог 2001.9 ПКУ.
Лише починаючи з 1.08.18 платники податку отримали технічну можливість реалізувати передбачене пунктом 200-1.9 статті 201 Податкового Кодексу України, в зв'язку з чим слід дійти висновку, що право на здійснення реєстрації податкових накладних у всіх звітних періодах, в яких сума задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ перевищувала суму зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН було наявне починаючи з 01.01.2017, але фактично (технічно) це стало можливим лише з 1.08.18, у зв'язку з технічною недосконалістю програмного забезпечення СЕА з ПДВ.
Відповідач не заперечує, що КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" мало право на отримання субвенцій з державного бюджету як у 2015, так і у 2017 роках. Разом з тим зазначав, що норми Податкового кодексу України не звільняють позивача від відповідальності за пропущення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Отже суть предмету спору полягає у досліджені правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1.1 та пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що фактично у періоді, що перевірявся КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" забезпечувало централізоване водовідведення та водопостачання м. Полтави та населених пунктів Полтавської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Полтава; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об'єктів водозниження м. Полтава, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується, зокрема, на таких принципах: регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку споживача, місцезнаходження та форми власності юридичних осіб тощо; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг.
З метою забезпечення доступності мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлюються тарифи на деякі види житлово-комунальних послуг, зокрема, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Разом з тим, встановлені тарифи, як правило, не покривають фактичних витрат надавачів житлово-комунальних послуг.
У зв'язку з цим та з метою забезпечення відшкодування різниці між встановленими тарифами та фактичними витратами надавачів послуг, безперебійного надання житлово-комунальних послуг належної якості держава запровадила механізм субвенцій, які перераховуються з державного бюджету місцевим бюджетом з подальшим перерозподілом між постачальниками житлово-комунальних послуг.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.02.2019 № 820/1410/18.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищезазначених порядків від 4.06.15 №375 та від 18.05.17 №332 про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 та у 2017 роках КП ПОР "Полтававодоканал" та поповнення відповідного рахунку, здійснення обов'язкових платежів позивачем укладено Договори про організацію проведення розрахунків за якими: у 2015 році підприємство повинно було отримати 5 958 359,96 грн., у 2017 році - 9 963 027,49 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Зокрема, відповідно до обставин, які були встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.17 у справі №816/1031/17, яке набрало законної сили 12.07.18, бездіяльність ДФС України щодо не зарахування на рахунок КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у розмірі 3526877,96 грн з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом збільшення суми з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України, призвела до порушення права позивача на автоматичне збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 3526877,96 грн. /том 1, а.с. 157-161/.
Аналіз викладеного обумовлює висновок про те, що обставина протиправної бездіяльності ДФС України обумовила відсутність на рахунку КП ПОР "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 5 958 359,96 грн.
Крім того, як встановлено в ході судового розгляду між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Полтавській області, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації, Департаментом фінансів Полтавської облдержадміністрації, Управлінням житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" укладено Договір про організацію взаєморозрахунків №3-ДФС від 18.07.17, №4-ДФС від 1.08.17, №6-ДФС від 12.12.17.
Згідно підпункту 2 пункту 10 вказаних договорів - сторони, з метою виконання цих договорів зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
У зв'язку із укладенням вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок та строки погашення податкової заборгованості позивача перед державним бюджетом з ПДВ на загальну суму 9 963 027,49 грн, за рахунок перерахування на користь позивача з державного бюджету цільових субвенцій з різниці в тарифах, на суму 9963027,49 грн, які мали б спрямуватись позивачем до державного бюджету для погашення вищевказаного податкового зобов'язання.
У свою чергу Міністерством фінансів України, у порушення пункту 8 Порядку № 332, не було прийнято рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до визначених вище договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.17 №332 та не доведено їх до Казначейства, внаслідок чого виникли обставини, які позбавили позивача можливості своєчасно розрахуватися з бюджетом в установленому Урядом порядку, що призвело до збільшення відповідних податкових боргових зобов'язань останнього.
Відповідно до обставин, які були встановлені рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.04.19 у справі №440/4713/18, яке набрало законної сили 9.07.19, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України при виконанні Державного бюджету України на 2017 рік в частині незабезпечення сплати (перерахування) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування та залишилася непогашеною станом на 01 січня 2016 року на загальну суму 9 963 027,49 грн. Зобов'язано Міністерство фінансів України (код ЄДРПОУ 00013480, юридична адреса: вул.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008) прийняти рішення про перерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9 963 027,49 грн. з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" та Договорів про організацію взаєморозрахунків №4-ДФС від 01 серпня 2017 року та №6-ДФС від 12 грудня 2017 року.
Аналіз викладеного обумовлює висновок про те, що обставина протиправної бездіяльності Міністерства фінансів України щодо неперерахування субвенції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2018 року №332 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції на загальну суму 9 963 027,49 грн., обумовила у подальшому відсутність на рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у системі електронного адміністрування з податку на додану вартість 9963027,49 грн.
Відповідачем не заперечується, що реєстраційний ліміт позивача не набував позивного значення у спірний період - 2017-2019. А тому, від'ємна реєстраційна сума не дозволяла позивачу здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача, що вищевказаним судовими рішеннями встановлено факт бездіяльності Державної фіскальної служби України та Міністерства фінансів України, що призвело до негативного впливу на господарську діяльність КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", а саме неможливості реєстрації податкових накладних, виписаних січень, лютий, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2017 року, січень-серпень, жовтень-грудень 2018 року, січень-вересень 2019 року в межах граничних термінів.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 569 показники системи електронного адміністрування з податку додану вартість обліковуються у розрізі платників податку наростаючим підсумком.
З аналізу викладеної норми суд доходить висновку, що показники системи електронного адміністрування розраховуються у порядку п. 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569 й функціонують на засадах нерозривності показників формули під час розрахунку реєстраційного ліміту платника податку.
У зв'язку з цим, суд погоджується з доводами КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про те, що від'ємні показники реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість впливають та, у випадку переважання від'ємних показників, які сформувались у попередньому часовому проміжку, формують від'ємний показник формули при новому розрахунку.
Формування від'ємного значення рахунку КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість обумовлене, в тому числі відсутністю джерела поповнення такого рахунку - субвенції з державного бюджету на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що від'ємні показники реєстраційного ліміту КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" у 2016 - 2018 роках були сформовані у порядку пункту 11 Постанови № 569: накопичувальним принципом шляхом врахування від'ємних показників рахунку позивача у системи електронного адміністрування з податку на додану вартість за 2017 та 2018 роки.
У контексті вказаного, суд бере звертає увагу показник SПеревищ, який позначає загальну суму перевищення задекларованих податкових зобов'язань над сумою податку, яка зареєстрована в ЄРПН.
З 1.01.17, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.16 № 1797-VІІІ, положення ст.200-1 Податкового Кодексу України було доповнено нормами п.200-1.9 статті 200-1 Податкового Кодексу України. Так, законодавець визначив, що у тому разі якщо у платника податку загальна сума задекларованих податкових зобов'язань перевищує суму податку зареєстрованих податкових накладних, а сума реєстраційного ліміту є недостатньою для реєстрації податкової документації, платник податку уповноважений реєструвати податкові накладні в ЄРПН за рахунок суми показнику SПеревищ без обмежень показнику реєстраційного ліміту та лише в тих періодах, в яких виникло перевищення суми задекларованих податкових зобов'язань над сумою зареєстрованих податкових накладних.
Вказана норма набула нормативного характеру без відтермінування її вступу у дію та/або без зазначення будь-яких застережень в Розділі XX "Перехідні положення".
Відтак право реєстрації податкових накладних у межах суми SПеревищ без врахування показнику реєстраційного ліміту виникло у позивача починаючи з 1.01.17.
Проте, як встановлено судом та не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача, позивач не мав змоги реалізувати право на реєстрацію податкових накладних за рахунок суми SПеревищ, оскільки така можливість не була передбачена програмним забезпеченням СЕА з ПДВ, про що вказував також фіскальний орган у своїх листах від 19.09.2017 №1365/99-99-15-03-01-18 та від 11.01.2018 № 968/7/99-99-12-03-01-2017.
Лише починаючи з 1.08.18 платники податку отримали технічну можливість реалізувати передбачене 200-1.9 ст.201 Податкового Кодексу України, в зв'язку з чим слід дійти висновку, що право на здійснення реєстрації податкових накладних у всіх звітних періодах, в яких сума задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ перевищувала суму зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН було наявне починаючи з 1.01.17, але фактично це стало можливим лише з 1.08.18 в зв'язку з технічними змінами та внесенням змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість.
Беручи до уваги технічну недосконалість програмного забезпечення СЕА з ПДВ, суд вважає цілком прийнятними доводи позивача стосовно неможливості реєстрації податкових накладних поза межами граничного строку реєстрації у зв'язку з технічними можливостями системи електронного адміністрування ПДВ.
Проблемою спірних правовідносин є встановлення податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України, яке полягає в протиправній бездіяльності платника податків щодо реєстрації ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки. На увагу заслуговує саме наявність вини (умисної або по необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння, з врахуванням об'єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати платником податків передбачений Податковим кодексом України обов'язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У межах спірних відносин судом встановлено, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу та Міністерства фінансів України, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України від 3.05.18 у справі №818/1070/17, від 2.07.19 у справі №826/10414/16.
З огляду на вищевикладене суд вважає цілком прийнятним у контексті цієї справи застосувати висновки Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі "Рисовський проти України" від 20.10.11 особливу важливість набуває принцип "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належній і якомога послідовніший спосіб.
У контексті обставин справи суд наголошує на змісті пункті 71 рішення по справі "Рисовський проти України", що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків, а ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Встановлені судом фактичні обставини засвідчують, що притягнення КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до відповідальності згідно з пунктом 120-1.1 статті120-1 Податкового кодексу України, у той час, коли положення пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України передбачали право на здійснення реєстрації податкових накладних та розрахунків при недостатності коштів на рахунку платника, але фіскальний орган не мав змоги технічно забезпечити реалізацію такого права, є протиправним та не може відповідати принципу "належного урядування".
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність податкового повідомлення-рішення від 20.12.19 № 0107625004, в той час як доводи позивача підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно платіжного доручення №2683 від 13.04.20 /том 2, а.с. 164/ КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" сплачено в загальному розмірі 21020,00 грн. судового збору та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України у розмірі 21020,00 грн. /том 2, а.с. 165/
Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" витрати зі сплати судового збору в розмірі 21020,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовні вимоги Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 20 грудня 2019 року №0107625004.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" судові витрати у розмірі 21020,00 грн.
Позивач (стягувач): Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (код ЄДРПОУ 03361661; вул. Пилипа Орлика, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020).
Відповідач (боржник): Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).
Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення", підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 22 червня 2020 року.
Суддя О.О. Кукоба