02 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/215/20
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О. від розгляду справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Селена» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним акту та скасування припису,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа № 360/215/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Селена» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача під час проведення перевірки 19 грудня 2019 року та незаконним акт про порушення за реєстраційним номером № 320-ДК/0145Пр/03/01/-19, а також скасувати припис відповідача від 26 грудня 2019 року реєстраційний номер № 320-ДК/0145Пр/03/01/-19, винесений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Гончаровим Ю.Є.
01 липня 2020 року до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) за вхідним реєстраційним № 25941/2020 надійшла заява Селянського (фермерського) господарства «Селена» від 30 червня 2020 року б/н про відвід судді Свергун І.О. (т. 2 арк. спр. 31-33).
Ухвалою від 01 липня 2020 року заяву Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О. визнано необґрунтованою та передано керівнику апарату суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для розгляду заяви (т. 2 арк. спр. 35-37).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року для розгляду заяви Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О. визначено суддю Чернявську Т.І., яка не входить до складу суду, що розглядає справу (т. 2 арк. спр. 38).
Згідно з частиною третьою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (частина четверта статті 40 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Частиною дванадцятою статті 40 КАС України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі положень частин восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України заява Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О. розглядається судом у порядку письмового провадження.
В заяві про відвід Селянське (фермерське) господарство «Селена» зазначило, що суддя Свергун І.О. не може брати участі у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки наявні інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості (пункт 4 частини першої статті 36 КАС України).
В обґрунтування наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, позивач вказав, що суддя Свергун І.О.:
при розгляді справи виносить незаконні ухвали та відверто підтримує сторону відповідача. В цьому позивач вбачає не суддівські помилки та не має наміру якимось чином вплинути на суд. Тому, зазначає позивач, у нього є всі підстави для звернення зі скаргою до ВРП та заявлення відводу судді. Позивач не оскаржував незаконні ухвали суду, тому що земля не товар, її необхідно обробляти, вкладати в неї свою працю, та він сподівався на швидке вирішення питання на підставі КАС України, де зазначені строки і обов'язок суду, навіть незважаючи на карантин та зміни до КАС України на підставі цього;
відверто перешкоджає доступу до правосуддя. Безпідставно повертає уточнену позовну заяву, не забезпечує позов, вимагає сплатити безпідставно судовий збір. Надсилає повідомлення про виклик до суду на 11 березня 2020 року, а повістку позивач отримує 12 березня 2020 року, що позбавило позивача змінити предмет та підставу позову.
Позивач також не погоджується з ухвалою суду про зупинення провадження у справі, вважаючи, що правовідносини у цих справах не є подібними.
Позивач зазначає, що такі дії судді не можуть сприяти законному вирішенню справи та впливають на авторитет суду, що вважає недопустимим, і суддею порушуються вимоги закону та присяги судді, суддя вирішує питання не об'єктивного розгляду справи, а більше шукає можливості, як відмовити в задоволенні позову, тому позивач змушений звернутися зі скаргою до Вищої ради правосуддя. Подання скарги викликають неприязні відносини до позивача, що може негативно вплинути на розгляд цього позову.
На підставі викладеного позивач заявляє відвід судді Свергун І.О.
Розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О., зважаючи на зазначені в ній мотиви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в пункті 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в пунктах 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява № 33949/02), пункті 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 липня 2010 року (заява № 16695/04). На додачу, в пункті 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
При вирішенні справи «Білуха проти України» ЄСПЛ у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Згідно з частинами першою, другою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною першою статті 36 КАС України регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частинами другою, третьою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як убачається із норми статті 36 КАС України, метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що підставою для відводу є незгода заявника з вирішенням судом процесуальних питань під час розгляду справи, що відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України не може слугувати підставою для відведення судді як такої, що викликає сумнів у її неупередженості.
Незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи є підставою для оскарження рішення суду у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
Звернення позивача до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії судді не є підставою для відводу судді, не свідчить про виникнення неприязних відносин до позивача та не може негативно впливати на розгляд цього позову.
Отже, наведені Селянським (фермерським) господарством «Селена» на обґрунтування заяви про відвід судді Свергун І.О. обставини не свідчать про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України та інших підстав для відводу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «Селена» про відвід судді Свергун І.О. від розгляду справи за позовом Селянського (фермерського) господарства «Селена» до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання незаконним акту та скасування припису.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська