Іменем України
25 червня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі ВКЗ з ДУ "Бучанська виправна колонія №85" матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів засудженого ОСОБА_6 , на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2020 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
засудженого - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_5
представника Бучанської ВК №85 - ОСОБА_8 ,
Цією ухвалою місцевого суду, постановленою щодо засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився м. Вишгород Київської області, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого до арешту, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 09.07.2001 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 81 ч. 3, 46-1 КК України на три роки позбавлення волі з відстрочкою на один рік та штрафом у розмірі 50 гривень; 2) 21.03.2003 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2, 70, 75 КК України на п'ять років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 3) 13.03.2008 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 309 ч. 1, 75 КК України на два роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців; 4) 16.12.2008 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 309 ч. 2, 307 ч. 2, 317 ч. 2, 70, 71 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі; 5) 30.02.2009 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 190, ч. 2, 289 ч. 2, 70, 71 КК України на шість років позбавлення волі, звільнений 15.02.2013 року по відбуттю строку покарання; 6) 07.10.2013 року Оболонським районним судом міста Києва за ст. ст. 185 ч. 2, 75 КК України на три роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на два роки; 7) 16.10.2013 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. 185 ч. 2 КК України на три місяці арешту; 8) 16.07.2014 року Вишгородським районним судом Київської області за ст. ст. 186 ч. 2, 121 ч. 1, 70 ч. 1 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі; 9) 03.11.2014 року Подільським районним судом міста Києва за ст. ст. 186 ч. 3, 187 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4, 71 ч. 1 КК України на вісім років два місяці позбавлення волі, що відбуває покарання на підставі вироку Вишгородського районного суд Київської області від 15.01.2015 року за ст. ст. 186 ч. 2, 70 КК України, яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років п'ять місяців з конфіскацією всього майна належного на праві власності,
залишено без задоволення клопотання начальника ДУ "Бучанська виправна колонія №85" про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково засудженого ОСОБА_6 , -
Згідно ухвали місцевого суду, засуджений ОСОБА_6 в установах відбування покарання був працевлаштований, за час відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі отримав 5 стягнень та 5 заохочень, при цьому має позитивну характеристику лише з останньої установи виконання покарань, де отримав 2 заохочення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання буде передчасним, оскільки під час відбування покарання засуджений не довів свого виправлення.
Не погодившись із цим рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів засудженого ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу місцевого суду незаконною, протиправною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та без належного вивчення доказів у справі, просить: ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2020 року - скасувати та застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги вказує, що засуджений ОСОБА_6 відбуває покарання в ДУ "Бучанська виправна колонія №85", де працевлаштований та за сумлінну поведінку до праці має два заохочення, а загалом має п'ять заохочень у вигляді подяк за період з 13.05.2016 року по 15.01.2020 року. Звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_6 в ДУ "Бучанська виправна колонія №85" характеризується як особа, яка вимог встановленого режиму відбування покарання не порушує, стягнень не має. Посилається на те, що засуджений загалом за своїми якостями характеру та поведінкою характеризується позитивно, крім того одружений та має сина 2016 року народження.
Вважає, що засуджений довів готовність до самокерованої поведінки, що дає підстави зробити висновок про те, що він готовий до сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, готовий дотримуватись норм чинного законодавства, тобто бути ресоціалізованою особою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача; пояснення адвоката, засудженого та представника установи відбування покарання, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити ухвалу суду без змін; вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2020 року, відповідно до якої суд відмовив у задоволенні клопотання начальника ДУ "Бучанська виправна колонія №85" про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.01.2015 року, з огляду на таке.
Як прямо передбачено ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до вимог вказаної норми закону, умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання, призначеного за вироком суду, є правом, а не обов'язком суду, який розглянув відповідне клопотання, в даному випадку клопотання начальника ДУ "Бучанська виправна колонія №85".
Крім того, умовно-достроково звільнити особу від відбування покарання можливо за умови, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Тобто, обов'язковими показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені в ч. 2 ст. 81 КК України, критерії: сумлінна поведінка засудженого та сумлінне ставлення до праці.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання, призначеного за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.01.2015 року, суд першої інстанції обґрунтовано послався у своєму рішенні на те, що засуджений не довів свого виправлення, оскільки, будучи судимим за вчинення корисливого злочину, під час відбування покарання в ДУ "Ладижинська виправна колонія №39" та ДУ "Бучанська виправна колонія №85" отримав загалом п'ять стягнень, які погашені в установленому порядку та п'ять заохочень. При цьому, позитивну характеристику має лише з останньої установи виконання покарань, де відбуває покарання з 19.03.2019 року.
Також, судом першої інстанції обґрунтовано відхилені посилання начальника ДУ "Бучанська виправна колонія №85" щодо позитивної характеристики засудженого за місцем відбування покарання, відсутності стягнень та його працевлаштування в даній колонії, оскільки він не надав в розпорядження суду доказів, які б давали підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, та може бути умовно-достроково звільнений від відбування покарання.
Отже, місцевий суд, розглядаючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 , з належною повнотою дослідив та перевірив наявні в матеріалах справи докази та, відповідно до вимог чинного законодавства, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання.
За таких обставин, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2020 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 27 квітня 2020 року, якою залишено без задоволення клопотання начальника ДУ "Бучанська виправна колонія №85" про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково засудженого ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє у захист прав та інтересів засудженого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 а й л о Т. М. Ю д е н к о