Справа № 755/8432/18 Головуючий у суді Іінстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1490/2020 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія ч. 2 ст. 186 КК України
іменем України
24 червня 2020року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря : ОСОБА_5 ,
за участю прокурора: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12017100010000079 за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 13.02.2020 року, яким
Л ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лелехівка Львівської області, із спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання, раніше судимого: вироком Галицького районного суду м. Львова від 30.06.2009 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі; вироком Яворівського районного суду Львівської області від 26.05.2011 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; вироком Яворівського районного суду Львівської області від 01.04.2015 року за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу у сумі 1 700 грн.; вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.02.2018року за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, попередній вирок - до окремого виконання; вироком Галицького районного суду міста Львова від 23.03.2018 за ч. 2 ст. 190 року до 1 року 4 місяців позбавлення волі; вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 02.05.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; вироком Личаківського районного суду м. Львова від 28.03.2019 року за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, відповідно до ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком остаточно до 2 років 3 місяців позбавлення волі,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік. На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеного покарання, покаранням призначеним вироком Личаківського районного суду м. Львова від 28.03.2019 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці. Цим же вироком вирішено питання про речові докази.
За вироком суду, 05.01.2017 року о 19 годині 08 хвилин, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Ашан», який розташований за адресою: м. Київ, вул., Антоновича, 176, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, повторно (маючи не заняту і не погашену судимість за корисливий злочин), вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, а саме спортивної кофти та чоловічої шапки «Парадокс» загальною вартістю 282 грн. 50 коп. (без ПДВ).
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вказаний вирок змінити в частині призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік у зв'язку з невідповідністю призначеного судом першої інстанції покарання тяжкості вчиненого через суворість та призначити йому за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України покарання, яке є співмірним його діянню та особі. Вимоги обґрунтовує тим, що, не оспорюючи висновки суду щодо фактичних обставин, він вважає, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Зазначає, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, що не було враховано судом першої інстанції. Окрім того, не було враховано молодий вік обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив вирок суду першої інстанції залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є обґрунтованим.
Суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України.
Відповідно до ст. 349 КПК України суд, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, а тому колегія суддів не проводить детальний їх аналіз та, відповідно до ст. 404 КПК України, перевіряє вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Абзацами 1, 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_9 покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за скоєння корисних злочинів, не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного місця проживання, за місцем відбування попереднього покарання характеризується позитивно.
Також судом враховано відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відсутність тяжких наслідків і матеріальної шкоди від його дій.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_9 раніше сім разів судимий. Вказані обставини свідчать про стійку антисоціальну спрямованість обвинуваченого, який на шлях виправлення не став та належних для себе висновків не зробив, у зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, лише позбавлення волі на визначений судом термін зможе сприяти досягненню мети покарання, воно є домірним вчиненому та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не ставлять під сумнів законність та обґрунтованість вироку суду, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Згідно листа виконуючого обов'язки начальника установи та начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Київській слідчий ізолятор» №08/9160 від 17.04.2020 року ОСОБА_9 , звільнений з установи 17 квітня 2020 року по відбуттю строку призначеного покарання.
Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого - залишити без задоволення.
Вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 13.02.2020 року щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
_________________ _________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4