24 червня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву потерпілої ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року,-
Цією ухвалою апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вишгородського відділу Києво-Святошинської прокуратури Київської області ОСОБА_6 задоволено; ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 08 квітня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської прокуратури Київської області ОСОБА_6 про арешт майна, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 скасовано; постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про арешт майна, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 задоволено; накладено арешт на приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 .
24.02.2020 року потерпіла ОСОБА_5 звернулась до апеляційного суду з заявою про роз'яснення судового рішення - ухвали колегії суддів від 27 травня 2019 року, посилаючись на те, що в рамках кримінального провадження №1201910070000314, в якому вона визнана потерпілою, арештоване майно, а саме приміщення квартири АДРЕСА_1 визнано речовим доказом. Орган досудового розслідування звертався з клопотанням про арешт цього майна з забороною його використання та розпорядження, однак ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання було відмовлено. Рішенням апеляційного суду ухвала слідчого судді скасована, постановлено нову, якою клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на вказане майно. Вважає ухвалу апеляційного судді незрозумілою та такою, яка підлягає роз'ясненню.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши підстави, викладені в заяві про роз'яснення судового рішення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Отже, роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому, суд зобов'язаний викласти більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи зміни до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду, тобто при роз'ясненні рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни.
Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Встановлено, що зазначеною ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, скасовано ухвалу слідчого судді Вишгородського районного суду Київської області від 08 квітня 2019 року;постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Вишгородського відділу Києво-Святошинської прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про арешт майна; накладено арешт на приміщення квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 .
До апеляційного суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_5 про роз'яснення зазначеного вище судового рішення, з підстав його незрозумілості, у зв'язку із невизначеністю порядку виконання цього рішення.
Тобто, зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник фактично просить роз'яснити порядок виконання ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року.
Разом з цим, зазначене рішення колегії суддів постановлено у відповідності до вимог ст.ст. 369-372 КПК України, є, як вважає колегія суддів, зрозумілим, будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння, не містить, а постановлені в заяві питання не стосуються судового розгляду в порядку ст. 380 КПК України, а тому підстави для роз'яснення ухвали від 27.05.2019 року відсутні.
При цьому, під час постановлення ухвали колегією суддів, були досліджені та враховані усі матеріали, а отже ухвала є вичерпною, зрозумілою та не потребує додаткового роз'яснення.
За таких умов, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовити, оскільки у судовому засіданні обставин, визначених ст. 380 КПК України, які б слугували передумовою такого роз'яснення не встановлено.
Керуючись ст. 380, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви потерпілої ОСОБА_5 про роз'яснення судового рішення - ухвали колегії суддів Київського апеляційного суду від 27 травня 2019 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена впродовж трьох місяців з дня проголошення ухвали.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 21-з/824/14/2020 Категорія ст.170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції:
Доповідач: ОСОБА_1