Справа № 132/1038/20
03.06.2020року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В.
розглянувши матеріали, що надійшли від Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Вінницьке АТП-10556»,
за ст. 44-3 КУпАП,
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія АПР18 № 537812 від 30.03.2020 року, громадянин ОСОБА_1 27.03.2020 року близько 18 год. 25 хв. в с. Гущинці по вул. Шевченка, порушив заходи карантинного контролю за громадянами, які повернулись із-за кордону, чим порушив п. 1.5 рішення обласної комісії ТЕП та НС від 21.03.2020 року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак від його захисника - адвоката Заєць Б.В. надійшло письмове клопотання до суду про закриття адміністративної справи відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що 23 березня 2020 року ОСОБА_1 повернувся до України, оскільки здійснював міжнародні перевезення та надав письмову згоду на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів, що було передбачено постановою № 2 від 21.03.2020 року головного Державного санітарного лікаря України М. Ляшко. Однак, до постанови № 2 були внесені зміни постановою №3 від 24 березня 2020 року, якою встановлено, що інформована згода підписується особами віком від 16 років, які здійснюють перетин державного кордону, крім водіїв та обслуговуючого персоналу вантажних транспортних засобів, тому починаючи з 24.03.2020 року проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів не повинно було розповсюджуватись на ОСОБА_1 .
Крім того, до протоколу не надано доказів того, що ОСОБА_1 перебував за кордоном, а також особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення не надано доказів про те, що було прийняте рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних обмежень на її території. Також в протоколі чітко не вказано в чому полягала суть адміністративного правопорушення, тобто фабула адміністративного правопорушення не розкрита. Щодо пояснень свідків, то вважає їх такими, що не можуть бути належними доказами, оскільки свідок ОСОБА_2 пояснила, що обслуговувала ОСОБА_1 та продала йому 0,5 літри горілки. В такому разі, поліцейський мав би притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП даного свідка, оскільки не дозволено обслуговування осіб, які знаходяться у магазині без засобів індивідуального захисту.
З огляду на встановлені обставини, вважаю, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, тому наявні у справі докази не доводять факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ним правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не знайшла свого підтвердження з наступних підстав.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 254 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність фізичних осіб та посадових осіб за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція норми ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні правила щодо карантину людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000 р. карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а санітарно-протиепідемічні правила і норми - нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.
Самоізоляція - перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов'язання особи.
Згідно ст. 29 Закону № 1645-ІІІ карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Зазначене в протоколі, що ОСОБА_1 порушив заходи щодо карантинного контролю за громадянами, які повернулись з-закордону, чим порушив п. 1.5 рішення обласної комісії ТЕП та НС від 21.03.2020 року не передбачає конкретні правила щодо карантину людей, тому в протоколі не зазначено чіткої норми закону чи підзаконного нормативно-правового акту, яку порушив ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 256 КУпАП, п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 1376 у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Оскільки ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол.
Таким чином в протоколі не зазначено чіткої норми закону чи підзаконного нормативно-правового акту, яку порушив ОСОБА_1 , та не долучено до матеріалів справи про адміністративне правопорушення копії протоколу №10 Вінницької ОДА обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 21.03.2020 року, в якому зазначена конкретна заборона відповідного пункту, яким встановлюються правила карантину. Також до постанови не надано доказів того, що ОСОБА_1 перебував за кордоном (не додано копії закордонного паспорта з відміткою про перетин державного кордону України, що свідчить про початок перебігу 14 денного строку його перебування на карантині), а тому підстави для визнання ОСОБА_1 винуватим у правопорушенні, передбаченому ст.44-3КУпАП, - відсутні.
Якщо вказаних вимог щодо формулювання суті адміністративного правопорушення не буде дотримано, то суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставиться в провину особі, щодо якої складено протокол. Це пов'язано з тим, що суддя не може змінювати чи уточнювати суть порушення, яка вказана у протоколі, а повинен розглянути справу та ухвалити постанову виключно на основі зібраних працівниками поліції доказів. Аналогічні висновки містяться в рішеннях ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії».
Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи встановлені судом обставини, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 44-3 ч.1 КУпАП, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
СУДДЯ І.В. Павленко