19 червня 2020 року м. Рівне №460/39/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С. за участю секретаря судового засідання К.І. Свінтозельської та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник адвокат Стецюк Р.А.,
відповідача: представник Разін Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ФОП ОСОБА_1
доГоловного управління Державної податкової служби у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (далі по тексту, - ГУ ДПС у Рівненській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2019 року №0003223200.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25.11.2019 року ГУ ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку АЗС, за адресою: вул. Леніна, 236А, с. Масевичі, Рокитнівський район, яка належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами. На підставі акта перевірки від 25.11.2019 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2019 за №0003223200, яким до позивача за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідних ліцензій, застосовано штрафні санкції у сумі 250000 грн. Позивач стверджує, що висновок акта перевірки не відповідає дійсності, оскільки ним не здійснювалася реалізація пального на АЗС без наявності ліцензії і доходи від цього не отримувалися. Повідомив, що в період з 01.07.19 по 05.07.19 ним та його працівником оператором АЗС ОСОБА_2 здійснювалося навчання по роботі з РРО. Фактично дане паливо не реалізовувалося, а позивач заправляв ним власний транспортний засіб та/або зливав в каністри. Оскільки пальне знаходилися в ємностях (бочках) та залишки ПММ були відображені у РРО, щоб не було розбіжностей по залишкам, дані навчання і були відображені в РРО, проте пальне не реалізовувалося і дохід від цього не отримувався. Стверджує, що відповідачем жодного доказу на підтвердження факту реалізації позивачем пального в період відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (з 01.07.19 по 05.07.19) не надано і в акті не зазначено. Таким чином, висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на суб'єктивних переконаннях перевіряючих осіб та непідтверджені відповідними доказами. З таких підстав, вважає оспорюване податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню. За наведених обставин, просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08.01.2020 року позовна заява ФОП ОСОБА_1 залишена без руху (а.с.31-32).
Ухвалою суду від 21.01.2020 після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 19.02.2020 р. (а.с.40-41).
04.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач з позовом не погодився (а.с.47-50). Свої заперечення обґрунтовує тим, що фактична перевірка АЗС, що належить позивачу, здійснена з дотримання вимог чинного законодавства, на підставі направлень та наказу про її проведення і в присутності та за участю оператора АЗС ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , якому були пред'явлені службові посвідчення, направлення та вручено копію наказу, про що зроблені відповідні записи в направленнях на перевірку. Проведеною 25.11.2019 року фактичною перевіркою ФОП ОСОБА_1 з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами встановлено факт реалізації пального (А-95, А-92, дизельне паливо) у кількості 367 літрів, на загальну суму 9750 грн. що підтверджується додатком до акту перевірки, де зазначені 56 чеків РРО за період з 01.07. по 05.07.19 р. Повідомив, що позивач у своїй фінансово-господарській діяльності використовує РРО з фіскальним номером №3000252313 (на АЗС) та №3000278905 (кафе) з 2016 року та відповідно звітується до податкового органу, що підтверджується поданою звітністю останнього. Також зазначив, що загалом відповідно до інформаційних баз даних ДПС позивач використовує РРО у своїй діяльності з 2000 року. За допомогою запровадженого ДФС України електронного сервісу, який дозволяє здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується реєстраторами розрахункових операцій, доступ до якого здійснюється в режимі реального часу без ідентифікації особи, встановлено фіскальні чеки в кількості 56 штук, які належать ФОП ОСОБА_1 , що підтверджують реалізацію останнім паливно-мастильних матеріалів за період з 01.07.2019 по 05.07.2019. Поміж тим, ФОП ОСОБА_1 має ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на АЗС за адресою: вул. Леніна, АДРЕСА_1 А, с. Масевичі, Рокитнівський район, з терміном дії з 25.07.2019 по 25.07.2024 року, отже реалізація ПММ в період з 01 по 05 липня 2019 року здійснена позивачем без наявності відповідної ліцензії, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». У зв'язку з цим, на підставі абз.9 ч.2 ст. 17 цього Закону податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0003223200 від 21.12.2019, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 250000 грн. За наведених обставин, відповідач вважає, що при прийнятті оспорюваного рішення діяв на підставі, в межах повноважень і спосіб, визначені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування. З таких підстав, просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 19.02.2020 підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні на 16.03.2020 р. (а.с.102).
03.03.2020 подано відповідь на відзив, в якій вказано, що той факт, що у позивача здійснювалася реєстрація фіскальних чеків в період з 01.07.2019 по 05.07.2019 свідчить лише про те, що позивач проводив навчання і не мав на меті отримання доходу від реалізації пального та фактично не здійснював такої реалізації до моменту отримання відповідної ліцензії.(а.с.106-108).
У судовому засіданні 16.03.2020 протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 18.03.2020, з підстав, визначених п.2 ч.2 ст.205 КАС України - за клопотання представника позивача від 13.02.2020 (а.с.118-119), причини неявки якого судом визнано поважними.
Ухвалою суду від 18.03.2020 розгляд справи по суті відкладено на 06.04.2020 за клопотанням представника позивача у зв'язку із запровадженням в Україні протипандемічних заходів (а.с.130-131).
Ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи по суті відкладено на 08.05.2020 за клопотаннями представників обох сторін.(а.с.143-145).
Ухвалою суду від 08.05.2020 в судовому засідання оголошено перерву до 08.06.2020 з підстав, визначених ч.2 ст.223 КАС України (а.с.152-153).
Судове засідання 08.06.2020 не відбулося, оскільки понеділок 08.06.2020 через перенесення свята 07.06.2020 - неробочий день. Судове засідання призначене на 19.06.2020 (а.с.158,159).
В судовому засіданні 19.06.2020 року представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, які співпадають з викладеними у заявах по суті, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті в їх сукупності, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що з 02.06.1998 року позивач ОСОБА_1 має статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується наявною у справі копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.14) і не заперечується сторонами.
Згідно з ліцензією № 17130314201900173 від 25.07.2019 ФОП ОСОБА_5 має право роздрібної торгівлі пальним. Адреса місця торгівлі: 34253, Рівненська область, Рокитнівський район, с. Масевичі, вул. Леніна, буд.236А, АЗС. Перелік реєстраторів розрахункових операцій: модель АЗС POS Master, заводський номер TS80090640, фіскальний номер РРО 000252313. Термін дії ліцензії з 25.07.2019 по 25.07.2024 р. (а.с.20-21).
Пунктом п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі по тексту, - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.75.1.3 цієї статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підпунктом 80.1 ст.80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
В силу вимог п.80.2 ст.80 цього Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 Податкового кодексу України). Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлений статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10. ст. 80 ПК України).
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені ПК України.
Пунктом 86.5. ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови.
Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що 19.11.2019 керівником ГУ ДПС у Рівненській області прийнято наказ №657 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на АЗС за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21.11.2019 року терміном на 10 діб (а.с.53).
На підставі вищевказаного наказу №657 від 19.11.2019 видані направлення на перевірку № 116 та № 117 від 19.11.2019 (а.с. 54, 55).
Перед початком фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області пред'явлено службові посвідчення та направлення на перевірку №116, №117 від 19.11.2019, а також вручено копію наказу на проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 №657 від 19.11.2019 представнику позивача - оператору АЗС ОСОБА_2 , про що свідчать відповідні розписки останнього від 25.11.2019 у направленнях (а.с.54 зв.бік, а.с.55 зв.бік).
25.11.2019р. посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку АЗС ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 с. Масевичі, Рокитнівський район з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст. 15 Закону України № 481/95- ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: за період з 01.07.2019 р. по 24.07.2019 року здійснювалася реалізація пального згідно з реєстрами чеків РРО (додаток до акта перевірки) без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, про що складено акт №185/17-00-32-01/2008916738 від 25.11.2019 року (а.с.51-52).
Такі висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що на підставі бази даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Виторги» і «Чеки РРО» перевіркою встановлено факт реалізації пального (бензину А-95, бензину А-92, дизельного палива) у загальній кількості 367 літрів на загальну суму 9750 грн згідно з реєстром чеків РРО за період з 01.07.2019 по 05.07.2019., наведеним у додатку до акта перевірки (а.с.57).
Як свідчать матеріали справи, акт перевірки від 25.11.2019 року та додаток до нього з реєстрами чеків РРО за період з 01.07.2019 по 05.07.2019 (а.с.57) підписані оператором АЗС Шаповалом М.М. без зауважень, копія акту вручена останньому для передачі позивачу.
Судом також встановлено, що після отримання акта перевірки, 04.12.2019 року позивач подав до ГУ ДПС у Рівненській області письмові заперечення на акт перевірки (а.с.15-17), за наслідками розгляду яких податковий орган листом від 18.12.2019 повідомив ФОП ОСОБА_1 , що аргументи, наведені в запереченні, не спростовують висновків акту фактичної перевірки (а.с.18-19).
21.12.2019 року на підставі акта фактичної перевірки від 25.11.2019 за №185/17-00-32-01/2008916738 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003223200 форми "С", яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та абз.9 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 250000,00грн (а.с.7). Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачем на адресу позивача і отримане останнім 30.12.2019 року, що підтверджується копією про вручення рекомендованого відправлення (а.с.60).
Встановлені вище обставини підтверджуються матеріалами справи і не заперечуються представниками обох сторін.
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням по суті виявлених порушень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи наявний між сторонами спір по суті, суд виходить з такого .
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Законом України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019.
Відповідно до ст. 1 Закону України №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
В силу вимог ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР також встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Згідно з пп.27 п.4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 N227 (далі - Положення N227), Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.
Відповідно до положень ст. 16 Закону№481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з положеннями пп.19-1.1.4 ст.19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють контроль, зокрема, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі, зокрема, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Так, згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
Аналіз наведених норм Закону №481/95-ВР свідчить про те, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктом господарювання лише за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю. Проте, у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліценції до суб'єкта господарювання застосовується штраф.
Як вбачається з акту перевірки, позивач здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним через АЗС і в процесі здійснення такої діяльності ним використовується реєстратор розрахункових операцій POS MASTER, заводський номер TS80090640, фіскальний номер 3000252313. Вказане також підтверджується копією відомостей РРО, зареєстрованих податковим органом за позивачем (а.с.65) та копією книги обліку розрахункових операцій на РРО ФОП ОСОБА_1 , зареєстрованої 13.06.2019 (а.с.109).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі.
Згідно пунктів 1, 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
7) подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.
Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідно п. 1.1. розділу І Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (надалі - Вимоги), цими Вимогами встановлюються критерії щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО) для різних сфер застосування та вимоги до модемів, за допомогою яких РРО передаватимуть дані в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв'язку згідно з технологією, розробленою Національним банком України (далі - Національний банк).
Згідно п. 1.2. розділу І Вимог контрольна стрічка в електронній формі (далі - КСЕФ) - копії розрахункових документів, а також копії фіскальних звітних чеків, послідовно сформованих РРО, що створені в електронній формі таким реєстратором, які зберігаються на носії контрольної стрічки у формі пакетів даних; контрольно-звітна інформація - інформація, яку необхідно передавати до органів податкової служби дротовими або бездротовими каналами зв'язку згідно з пунктом 7 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон).
Отже, позивач в силу положень п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язаний подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Актом перевірки від 25.11.2019 №185/17-00-32-01/2008916738 зафіксовано, що згідно бази даних АІС «Податковий блок» підсистеми «Виторги» і «Чеки РРО» за період з 01.07.2019 по 24.07.2019 встановлено факт реалізації позивачем пального в асортименті згідно додатку до акта перевірки на АЗС - реєстру чеків РРО за період 01.07.2019 по 05.07.2019 р.
З досліджених судом доказів, а саме: витягу з інформаційної бази даних ДПС України «Податковий блок», «Чеки РРО» (а.с.61-64), скріншотів розрахункових документів в електронному вигляді (а.с.66-93) та реєстру чеків РРО (додаток до акта перевірки) (а.с.57), наданих відповідачем, судом встановлено, що на АЗС, яка належить позивачеві, де використовується зареєстрований РРО моделі POS MASTER, заводський номер НОМЕР_2 , фіскальний номер НОМЕР_3 в період з 01.07.2019 по 05.07.19 дійсно здійснювалася торгівля пальним.
Так, 01.07.2019 з АЗС позивача відпущено: бензин А-95 в кількості 25 л, за ціною 28 грн./л.; бензин А-92 в кількості 28 літрів, за ціною 26 грн/л.; дизельне паливо в кількості 27 літрів за ціною 26 грн./л. (а.с.57, а.с.66-70);
02.07.2019 відпущено: бензин А-95 - 27 л,; бензин А-92 - 30 літрів; дизельне паливо - 24 літри (а.с.57, а.с.70 зв.б.-74 зв.б.);
03.07.2019 відпущено: бензин А-95 - 28 л,.; бензин А-92 - 27 літрів; дизельне паливо - 29 літрів. (а.с.57, а.с.75-82);
04.07.2019 відпущено: бензин А-95 - 29 л,; бензин А-92 - 28 літрів; дизельне паливо - 27 літрів (а.с. 83-90 зв.б.);
05.07.2019 відпущено: бензин А-95 - 9 л; бензин А-92 - 19 літрів; дизельне паливо - 10 літрів (а.с.91-93).
Загальна кількість реалізованого пального з АЗС позивача за період з 01.07.2019 по 05.07.2019 складає 367 літрів.
Усі зазначені операції щодо відпуску пального на АЗС у зазначений період проведено через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним номером 3000252313, що підтверджується, зокрема, копіями розрахункових документів в електронному вигляді, відомостями з АІС «Податковий блок», «Чеки РРО», додатком до акту перевірки та не заперечувалося представником позивача в ході розгляду справи.
Доказів наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у період з 01.07.2019 по 05.07.2019 позивачем не надано.
Натомість, як свідчать матеріали справи, ліцензію за реєстраційним номером 17130314201900173 на право роздрібної торгівлі пальним суб'єкту господарювання - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 терміном дії з 25.07.2019 до 25.07.2024, за місцем торгівлі - АДРЕСА_2 , АЗС видано ГУ ДФС у Рівненській області (правонаступником якого є відповідач) лише 25 липня 2019 року.
Отже, позивачем здійснено роздрібну торгівлю пальним в період з 01 по 05 липня 2019 року на АЗС до отримання ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, чим порушено вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР.
Наведені позивачем доводи у позовній заяві не спростовують факту продажу пального без належним чином оформленої ліцензії, а тому не звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог ст. 15 Закону №481/95-ВР, яка передбачена абз. 9 ч. 2 ст. 17 названого Закону.
Таким чином, встановлені в ході розгляду справи обставини в їх сукупності дають суду підстави для висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу в сумі 250000,00 грн. у відповідності до абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР, а податкове повідомлення-рішення від 21.12.2019 №0003223200 - прийняте на підставі, в межах повноважень та спосіб, визначені чинним законодавством України, а відтак підстави для його скасування у суду відсутні.
При цьому, доводи представника позивача про те, що торгівля пальним (реалізація ПММ) ФОП ОСОБА_1 у зазначений період не здійснювалася, хоча операції проводилися через РРО і друкувалися розрахункові документи, а лише проводилося навчання по роботі з РРО, внаслідок якого пальним заправлялися власні транспортні засоби позивача та/або пальне зливалося у каністри, суд оцінює критично, позаяк жодних доказів на підтвердження вказаних обставин представником позивача не надано і матеріали справи не містять.
Більше того, суд звертає увагу, що в силу положень ст. 1 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля пальним - це діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.
Водночас згідно з ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Таким чином, відпуск пального з автозаправної станції через паливороздавальні колонки для будь-яких споживачів, в тому числі для власних транспортних засобів із одночасним друкуванням і реєстрацією розрахункового документа реєстратором розрахункових операцій є нічим іншим як роздрібною торгівлею пальним.
З огляду на зазначене, доводи позивача про відсутність факту реалізації пального на АЗС позивача в період з 01.07 по 05.07.2019 без наявності ліцензії, так само як і доводи про не підтвердження відповідачем факту торгівлі пальним жодними доказами, суд відхиляє як необґрунтовані, безпідставні і такі, що спростовуються наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Іншими словами, ці норми одночасно покладають обов'язок на обох сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
На виконання цих вимог КАС України відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Натомість, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та спростовані доказами, наявними в матеріалах справи і доводами відповідача.
З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Підстави для вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (вул.Відінська, 12, м.Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 43142449) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2019 року за №0003223200 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 30 червня 2020 року.
Суддя Гудима Н.С.