Справа № 420/5534/20
30 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, встановлення відсутності компетенції,-
До суду надійшов адміністративний позов Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області до Одеської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Одеської обласної державної адміністрації щодо розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, а також пропозиції до проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, за якими Сичавська сільська територіальна громада була включена до Южненської міської територіальної громади із центром в м.Южне;
- встановити відсутність компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, а саме Одеської обласної державної адміністрації з розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, а також пропозиції до проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області без проведення консультацій (в тому числі додаткових) з Сичавською сільською радою Лиманського району Одеської області та без врахування волевиявлення більшості членів Сичавської сільської територіальної громади, здійсненого на громадських обговореннях з питань реалізації Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», а також без врахування рішень Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області:
від 03.11.2016р. №122-УІІ «Про надання згоди на добровільне об'єднання територіальних громад та делегування представників до спільної робочої групи»;
від 17.11.2016р. №134-УП «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад»;
від 27.02.2017р. №166-VII «Про добровільне об'єднання територіальних громад»; від 19.11.2019р. №579-VII «Про надання згоди на добровільне приєднання територіальної громади сіл Сичавка і Кошари Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області (Сичавської сільської територіальної громади) до Визирської об'єднаної територіальної громади з центром в с.Визирка»;
від 06.12.2019р. №598-УІІ «Про схвалення проекту рішення про добровільне приєднання територіальної громади сіл Сичавка і Кошари Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області (Сичавської сільської територіальної громади) до Визирської об'єднаної територіальної громади з центром в с.Визирка».
Також у позові позивач просить витребувати у відповідача докази - копії документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте позивач надав до позову розпорядження ООДА від 05.12.2016 року №923 та висновок до розпорядження, які завірив своїм підписом, що не відповідає вимогам ст.94 КАС України, оскільки оригінал вказаного документу не може знаходитись у позивача.
Позивач у позові заявив клопотання про витребування доказів.
Проте відповідно до ч. 4 ст. 161, ст..79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Таким чином заява про витребування доказів повинна бути оформлена у відповідності до вимог ст.80 КАС України.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Не може вважатися чіткою та зрозумілою вимога - визнати протиправними дії Одеської обласної державної адміністрації щодо розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, а також пропозиції до проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, за якими Сичавська сільська територіальна громада була включена до Южненської міської територіальної громади із центром в м.Южне, оскільки не зазначено будь-якої дати вчинення вказаних дій, що також впливає на строк звернення до суду.
Статтею 5 встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, визнання протиправними дій пов'язано із зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, що відповідає ефективному захисту порушених прав. Позивач не зазначає яким чином будуть захищені його право при визнанні протиправними зазначений дій, враховуючі прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядженні від 27.05.2020 року №623-р «Про затвердження перспективного плану формування території громад Одеської області».
Щодо вимоги про встановлення відсутності компетенції у відповідача з розроблення та подання до Кабінету Міністрів України проекту перспективного плану формування територій громад Одеської області, то зміст вказаної вимоги протирічіть змісту позову, в якому позивач стверджує, що саме у відповідача наявна компетенція з розроблення та подання до Кабінету Міністрів України вказаного проекту. Щодо порушень допущених при виконанні своїх повноважень, то вони можуть бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень, яке тягне правові наслідки (у даному випадку розпорядженні КМУ від 27.05.2020 року №623-р).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 року висловив правову позицію, згідно з якою вказані спори можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.
3авданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв'язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень. При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
За приписами вказаного правового висновку в даному випадку відсутній компетенційний спір.
Відповідно до ст..49 Закону України «Про КМУ» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України. Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Таким чином, розпорядження КМУ від 27.05.2020 року №623-р є обов'язковим для виконання актом. Позивач намагається без оскарження вказаного акту змінити предмет затвердження вказаним розпорядчим актом - проект перспективного плану формування територій громад Одеської області.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч.9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. 160,161,169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, встановлення відсутності компетенції- залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки позову та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва