Справа № 815/3451/17
23 червня 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Захарчука О.В.
сторін:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Юрасова М.С.
представника відповідача Рудь В.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у відкритому судовому засіданні) адміністративну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 27.11.2017 року за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 від 27.11.2017 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачем зазначено наступне.
При винесенні рішення судом було прийнято до уваги те, що в ході проведення службового розслідування стало відомо, що довідка про тимчасову непрацездатність поліцейського №9341 від 29.12.201 року начебто не давалась, а ОСОБА_1 не звертався до ДУ «ТМО МВС України Одеській області», оскільки в журналі прийому хворих дільничим терапевтом ОСОБА_2 , в журналі реєстрації листків непрацездатності відсутні дані, щодо надання ОСОБА_1 довідки про тимчасову непрацездатність.
04.05.2017 року Прокуратурою Одеської області відкрито кримінальне провадження №420171600000000568 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, стосовно факту подачі колишнім інспектором-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділення Шевченківського ВП приморського ВП в м. Одесі Бодашко А.А. завідомо підробленого документу - довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №9341.
08.11.2019 року Прокуратурою Одеської області та 15.01.2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанови про закриття кримінального провадження №420171600000000568. Тобто, підтверджується правомірність відсутності на службі майора поліції ОСОБА_1 у період з 29.12.2016 року по 07.01.2017 року.
Щодо відсутності майора поліції ОСОБА_1 на службі у період з 22.11.2016 року по 26.11.2016 року, матеріали справи містять відповідні пояснення ОСОБА_1 та докази необхідності виїзду до АР Крим у зв'язку з проживанням на даній території дядька, який є тяжко хворим інвалідом II групи і на той час знаходився при смерті.
З урахуванням викладеного, постанова Одеського окружного адміністративного суду у справі № 815/3451/17 мас бути переглянута та у справі прийнято нове рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.03.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України).
Ухвалою суду від 23.03.2020 провадження у справі зупинено до надходження справи №815/3451/17 з Касаційного адміністративного суду.
17.06.2020 року за №23196/20 від Головного управління Національної поліції в Одеській області за підписом представника Рудь В.В. до суду надійшов відзив на заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Відповідач не погоджується з заявою позивач про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вважає її не обґрунтованою, оскільки в постанові Верховного Суду від 15.04.2020 по справі №815/3451/17 надана оцінка матеріалам справи та, зокрема, зазначено, що Верховний Суд погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанції про доведеність у даному випадку у діянні позивача недотримання службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, а також із обраним видом дисциплінарного стягнення».
Відтак, зазначене підтверджує, що посадові особи Головного управління Національної поліції в Одеській області діяли в рамках наданих законом повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача, а тому підстав для скасування| наказів та поновленні на службі не вбачається.
В судовому засіданні 23.06.2020 року, протокольною ухвалою суду провадження у справі поновлено.
Розглядаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з ч.2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Частиною 3 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є встановлення нових істотних юридичних фактів, що існували на час розгляду справи, у якій ухвалено судове рішення, яке переглядається, але не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтовано.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Викладена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року в справі № 2а-23903/09/1270.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року по справі №520/16586/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В червні 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України звернувся позивач ОСОБА_1 в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 04.05.2017 року №1439;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Одеській області №952 о/с від 31.05.2017 року по особовому складу;
поновити на посаді інспектора-криміналіста сектору криміналістичного забезпечення Малиновського відділу поліції в місті Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції Бодашко ОСОБА_3 Андрійовича з 02.06.2017 року та стягнути на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 02.06.2017 року і до дати винесення судового рішення у справі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі №815/3441/17 (№К/9901/58403/18), постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2018 року у справі № 815/3451/17 залишено без змін.
Як встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 року, ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, яке виразились у безпідставному невиході на роботу протягом тривалого часу а саме, у період з 22.11.2016 р. до 27.11.2016 р. та з 29.12.2016р. по 07.01.2017 р., тобто, мали місце два епізоди.
Щодо періоду з 22.11.2016 р. до 27.11.2016 р.
Заявником не надано доказів існування нововиявлених обставин, які б могли спростувати висновки судів першої, апеляційної та касаційної інстанції щодо недотримання позивачем службової дисципліни та, відповідно, складу дисциплінарного проступку, а також із обраним видом дисциплінарного стягнення.
Щодо періоду з 29.12.2016 р. по 07.01.2017 р.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що в період з 29.12.2016 по 07.01.2017 ОСОБА_1 перебував на лікарняному на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» № 9341 від 29.12.2016 про тимчасову непрацездатність поліцейського.
Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області розслідується кримінальне провадження № 42017160000000568 від 03.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, стосовно факту подачі колишнім інспектором-криміналістом сектору криміналістичного забезпечення слідчого відділення Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі Бодашко А.А. завідомо підробленого документу - довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 9341.
08.11.2019 року Прокуратурою Одеської області винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42017160000000568 від 03.05.2017 року за відсутністю складу кримінального правопорушення.
15.01.2020 року Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Відтак, на думку заявника, постанови про закриття кримінального провадження є нововиявленими обставинами, які є підставами для перегляду судового рішення.
Суд вважає таке твердження хибним з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20.02.2020 року по справі №815/6834/15.
«Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15.
Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
…Відтак, за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили 8 червня 2016 року, є новою, але не нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року за нововиявленими обставинами у силу статті 245 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), про що вірно зазначив суд апеляційної інстанції в ухвалі від 18 вересня 2017 року.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2018 року у справі № 147/325/13-ц.».
З огляду на вказаний висновок суд вважає, що постанови про закриття кримінального провадження є новими, але не нововиявленими обставинами, а тому не є підставою для перегляду судового рішення в порядку ст. 361 КАС України.
Керуючись ст.ст. 256, 294, 295-297, 361-369, КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 27.11.2017 року за нововиявленими обставинами по справі №815/3451/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.