Справа № 420/5436/20
30 червня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 24 червня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у наданні подання Державної казначейської служби України (ГУ в Одеській області) щодо повернення ОСОБА_1 збору па обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13752,20 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 21 червня 2019 року - незаконними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернутися із поданням до Державної казначейської служби України (ГУ в Одеській області) про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13752,20 грн., сплаченого згідно з квитанцією від 21 червня 2019 року.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вимог даної норми позивачем у позовній заяві не зазначено свою офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя зазначає, що в позовній заяві позивач просить суд визнати незаконними дії відповідача, що не узгоджується з приписами ст.5 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду позовну заяву із уточненими позовними вимогами.
Окрім цього позивач, заявляючи вимогу про визнання незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у наданні подання Державної казначейської служби України не конкретизує, яким актом індивідуальної дії позивачу було надано таку відмову.
Також позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернутися із поданням до Державної казначейської служби України (ГУ в Одеській області).
При цьому суд зазначає, що Державна казначейська служба України та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області є різними юридичними особами, а відтак позивачу слід уточнити свої вимоги в частині, кому слід зобов'язати відповідача подати відповідне подання.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено щодо наявності у неї або інших осіб оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позовній заяві посилається на те, що придбана квартира є її єдиним нерухомим майном, що позивач звернулась із заявою до відповідача, однак доказів на підтвердження вказаного до суду не надала.
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Позивач у позовній заяві просить суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору за дві заявлені у позовній заяві вимоги становить більше 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Також позивач просить суд у випадку відмови у звільненні її від сплати судового збору відстрочити його сплату до моменту прийняття рішення.
Частиною 1 ст.133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суддя зазначає, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання незаконними дії) та похідну до неї вимогу (зобов'язання вчинити дії), судовий збір за яку не сплачується.
При цьому, як вбачається з довідки, сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України, ОСОБА_1 отримала за період січень 2019 року - грудень 2019 року доходу у вигляді пенсії в сумі 24330,08 грн.
Відтак, 50% з вказаної суми 24330,08 грн. становить 1216,54 грн., а тому розмір судового збору, який позивач повинна сплатити за подання даного адміністративного позову становить менше 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Таким чином суддя вважає за доцільне у задоволенні клопотанні позивача про звільнення її від сплати судового збору або відстрочення його сплати відмовити.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102,00 гривні.
Отже, позивачу слід надати до суду докази сплати 840,80 грн. судового збору (2102,00*0,4).
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з позовними вимогами, приведеними у відповідність до ст.5 КАС України, доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та доказів сплати судового збору (з копією відповідачу).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання незаконними дії та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ).
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко