про відкриття провадження в адміністративній справі
01 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2472/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозленд” (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 11) до Одеської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 65078, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178,
26 червня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозленд” (далі - позивач) до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у березні 2019 року ввезено з Китаю на територію України товар - скляний кухонний посуд механічного виготовлення (далі - Товар). Товар ввозився позивачем на підставі контракту від 01 серпня 2018 року № 20/НС (далі - Контракт). Підпунктом 1.1 Контракту передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар за асортиментом, кількістю та ціною, яка узгоджена сторонами в Специфікації до контракту, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар в передбачені Контрактом строки. Також, відповідно до підпункту 2.1 Контракту ціна Товару формується на умовах Інкотермс FОВ, Циндао, Китай. Відповідно до підпунктів 2.3, 2.6 Контракту сума кожної партії Товару, ціна за одиницю Товару визначається у відповідній Специфікації та інвойсі. Відповідно до підпункту 2.5. Контракту ціни на поставлений товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на виготовлення упаковки і робіт, пов'язаних з упаковкою товару, виробництвом та наклеюванням етикеток, виготовленням та нанесенням транспортного маркування, а також на підготовку необхідної документації на відвантаження товару; ціни на товар встановлюються постачальником з урахуванням витрат на доставку товару від місця виробництва до порту відвантаження і його завантаження на борт судна, а також всіх витрат, пов'язаних з Товаром до моменту переходу Товару через борт судна завантаження. Згідно з підпунктом 5.1 Контракту оплата Товару здійснюється покупцем на підставі 100 % передплати згідно із Специфікацією.
Так, відповідно до умов Контракту, Специфікації від 10 січня 2020 року № 3, інвойсу від 14 січня 2020 року № SТ19203 позивач здійснив оплату, а постачальник поставив в Україну Товар на загальну суму 6490,68 доларів США.
Відповідно до підпункту 2.1 Контракту позивачем були понесені витрати на транспортування товару до кордону України в розмірі 46960,20 грн, що підтверджується договором транспортного експедирування від 31 серпня 2017 року № KL-35/17, рахунком від 16 березня 2020 року № 252/20, довідкою про транспортні витрати експедитора від 16 березня 2020 року № CLL08336, які подавались відповідачу разом з митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913.
Для митного оформлення Товару позивачем визначено митну вартість товару за ціною товару (основний метод визначення митної вартості) згідно з статтями 57, 58 Митного кодексу України. Так, в графі 12 митної декларації від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913 позивач зазначив митну вартість - 229430,09 грн, яка вираховується при додаванні фактурної вартості товару та витрат на транспортування товару до кордону України таким чином: фактурна вартість товару 164940,64 грн ((6490,68 доларів США х 28,1126 грн - за курсом Національного банку України на момент подачі митної декларації) + 46960,20 грн - витрати на транспортування).
На підтвердження митної вартості товару позивачем до митної декларації від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913 надано необхідний пакет документів.
Після подання митної декларації від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913 в рамках митного контролю відповідачем направлено повідомлення декларанту від 24 березня 2020 року № 1365045 з вимогою додатково надати документи, що підтверджують оплату Товару постачальнику, та виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації виробника товару.
24 березня 2020 року позивач надав на вимогу митниці додаткові документи, про що свідчить електронне повідомлення від 24 березня 2020 року № 9F3Е3С7В-9Е79-4699-89FА-8СF4С442478F.
24 березня 2020 року декларант отримав рішення митниці № UA500070/2020/000043/2 про коригування митної вартості за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913 та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500070/2020/00178.
Позивач не погодився із коригуванням митної вартості товару, карткою відмови і звернувся до відповідача з проханням про випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання згідно з частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України/
Після отримання такого дозволу: позивач надав відповідачу нову митну декларацію від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/211051 з повторним наданням документів, які підтверджують митну вартість товару і вказані в графі 44 такої митної декларації; надав сертифікат-роз'яснення виробника від 14 січня 2020 року № ST19203/3 щодо експортної митної декларації; здійснив доплату ввізного мита від скорегованої відповідачем митної вартості на суму 25919,26 грн та ПДВ 20% - 57022,38 грн.
Позивач зазначив, що збільшення митної вартості товару за рішенням митниці призвело до надмірної сплати ПДВ та ввізного мита в сумі 82941,64 грн.
13 квітня 2020 року, керуючись частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, позивач листом № 01/13/04 надав відповідачу всі документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості товару за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913. Зокрема, позивач додатково надав документи, які підтверджують сплату позивачем витрат на транспортування товару, а саме платіжне доручення від 17 березня 2020 року № 7323 про оплату витрат на транспортування, акт виконаних послуг від 25 березня 2020 року № 252/20 до договору про надання експедиторських послуг, сертифікат ССРІТ (Торгово-промислової палати КНР), що підтверджує достовірність експортної декларації митних органів КНР від 14 січня 2020 року № 204406В0 /000584 з перекладом, каталог виробника товару від 01 січня 2020 року б/н, сертифікат-роз'яснення виробника товару від 14 січня 2020 року № ST 19203/3 щодо експортної митної декларації з перекладом.
На підставі вказаних документів відповідачем 18 травня 2020 року видано лист про відмову в скасуванні рішення про коригування митної вартості товару. Відмовляючи в перегляді рішення про коригування митної вартості товару, відповідач зазначив такі причини відмови: Сертифікат ССРІТ (Торгово-промислової палати КНР) та роз'яснення виробника товару від 14 січня 2020 року № ST19203/3 щодо експортної митної декларації не є документами, які підтверджують митну вартість товару згідно з статтею 55 Митного кодексу України; аналіз цифрових даних експортної митної декларації від 17 січня 2020 року № 432020200000004042 країни відправлення вказує на невідповідність числових даних щодо ваги, кількості товару, вказаних у інвойсі, що надавався до митної декларації.
З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 49, 51, 53-55, 57 Митного кодексу України, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації винесені з порушенням закону та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про намір брати участь у судовому засіданні та витребування доказів.
Згідно з пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо заявленого клопотання про витребування від відповідача доказів суд зазначає таке.
Позивач просить витребувати від Одеської митниці Держмитслужби копії митних декларацій від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925 та від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789, на які посилається відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару як на підставу завищення митної вартості товару, та копії документів, на підставі яких проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України.
Частина четверта статті 9 КАС України закріплює, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (частина шоста статті 80 КАС України).
Згідно з частиною 9 статті 180 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З метою виконання обов'язку, покладеного на суд частиною четвертою статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача письмових доказів.
Згідно з пунктом 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи положення частин першої, другої, третьої статті 12, частини третьої статті 257 КАС України, характер спірних правовідносин та відсутність клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне розглядати дану справу в порядку загального позовного провадження.
Керуючись статтями 5, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відкрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Хозленд” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/000043/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00178.
Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче засідання на 27 липня 2020 року о 13 год. 45 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 18, І поверх, зала судових засідань № 3.
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати Одеську митницю Держмитслужбу у строк до 27 липня 2020 року надати для приєднання до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях:
- всі документи, подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Хозленд” для митного оформлення товару за митною декларацією від 24 березня 2020 року № UA 500070/2020/210913;
- рішення про коригування митної вартості товарів від 24 березня 2020 року № UA500070/2020/00043/1;
- митні декларації від 15 січня 2020 року № UA500020/2020/200925 та від 08 лютого 2020 року № UA500020/2020/203789;
- копії документів, на підставі яких проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби України.
Роз'яснити сторонам, що відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).
Попередити сторони, що відповідно до частини дев'ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в системі “Електронний суд” для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, для чого потрібно:
- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua;
- подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська