КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
30 червня 2020 року м.Київ №320/2289/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови у здійснені перерахунку його пенсії з дати її призначення та до 01.12.2019 на підставі довідки про заробітну плату №02-186 від 24.09.2019, виданої Красноярським ЦГМС-Р та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 15.01.2018 по 01.12.2019 у розмірі 27 090,55 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером та отримує пенсію за віком. Для розрахунку його пенсії при призначенні була взята за основу заробітна плата за період роботи з 01.01.1987 по 31.12.1991 згідно довідок №139/1017 (за період роботи з серпня 1985 по грудень 1989), №139/1018 (за період роботи з січня 1990 по грудень 1991) від 03.09.2010, виданих Красноярським ЦГМС-Р та весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017 на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. Також, позивач стверджує, що надавав до пенсійного органу довідку № 139/1019 від 03.09.2010 за період роботи з січня 1995 по липень 1996, видану Красноярським ЦГМС-Р. Проте, вказаний у ній розмір заробітної плати з січня 1992 по липень 1996 для обчислення пенсії не був врахований відповідачем. За період з дати призначення пенсії ОСОБА_1 неодноразово звертався до компетентних органів та на урядову гарячу лінію, а також Мінсоцполітики, міністерства метеорології та моніторингу навколишнього середовища з метою підтвердження розміру його заробітної плати, отриманої у період з січня 1992 по липень 1996 для об'єктивного нарахування пенсії.
Після отримання уточненої довідки №02-186 від 24.09.2019 про заробітну плату за період з 01.01.1992 по 30.06.1996, 18.11.2019 вчергове звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням цієї довідки. На підставі чого, ГУ ПФУ у Київській області здійснено перерахунок пенсії та враховані дані вказаної довідки з 01.12.2019, а не з дати призначення пенсії - 15.01.2018, відтак наполягає на здійсненні перерахунку пенсії з дати її призначення та доплати різниці між фактично отриманими пенсійними виплатами за період з 15.01.2018 по 01.12.2019 у сумі 27 090,55 грн.
Ухвалою суду від 12.05.2020 було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав:
позивач перебуває на обліку в управлінні з 15.01.2018 та отримує пенсію за віком, на дату призначення пенсії страховий стаж було враховано по 31.12.2017 та складав 42 роки 9 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,42000. Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, до заяви про призначення пенсії мають бути додані всі необхідні документи. У разі необхідності подання додаткових документів, орган, що призначає пенсію письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, які необхідно надати не пізніше трьох місяців від дати отримання повідомлення. Для розрахунку пенсії позивача була врахована його заробітна плата за період з 01.01.1987 по 31.12.1991 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. 18.11.2019 ОСОБА_1 подав до ГУ ПФУ у Київській області заяву про перерахунок пенсії із урахуванням довідки №02-186 від 24.09.2019. Відповідно до вимог п.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної позивачеві пенсії був здійснений з 01.12.2019 та для розрахунку пенсії була врахована заробітна плата за період з 01.07.1991 по 30.06.1996 та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017. Тому, підстави для врахування довідки №02-186 від 24.09.2019 з дати призначення пенсії відсутні.
Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Згідно з частиною 2 статті 262 КАСУ розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:
позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує з 15.01.2018 пенсію за віком, що підтверджується відомостями інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (а.с. 28).
З 07.08.1985 по 05.07.1996 він працював у Красноярському територіальному управлінні по гідрометеорології та контролю навколишньої середи РФ, що підтверджується копіями трудової книжки від 13.05.1976; індивідуальними відомостями про застраховану особу та довідками про розмір отриманої заробітної плати у вказаний період (а.с. 84-85, 87, 88-90, 92, 93).
15.01.2018, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. До заяви були додані довідки про заробітну плату видані ДУ "Красноярським центром по гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища з регіональними функціями" від 03.09.2010 №139/1017 (за період з серпня 1985 по грудень 1989); №139/1018 (за період з січня 1990 по грудень 1994); №139/1019 (за період з січня 1995 по липень 1996), що повністю визнається сторонами (а.с. 17, 18, 19).
З метою перевірки достовірності наданих позивачем відомостей довідок на запит Броварського ОУПФУ у Київській області надійшла довідка про заробітну плату заявника від 13.02.2018 № 02-186, видана Федеральною державною бюджетною установою "Середньосибірського управління по гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища" за період з 1992 по липень 1996, в якій наявні очевидні та суттєві розбіжності з сумами зазначеними у попередніх довідках №№139/1018 від 03.09.2010 та 139/1019 від 03.09.2010 за цей самий період.
З відповіді управління обслуговування громадян Броварського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) №1000-0210-8/4914 від 05.02.2020 вбачається, що на дату призначення пенсії страховий стаж позивача становив 42 роки 9 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0,42000. Для розрахунку пенсії була врахована заробітна плата за період з 01.01.1987 по 31.12.1991 згідно довідок №№139/1017, 139/1018 від 03.09.2010, виданих Красноярським ЦГМС-Р та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Коефіцієнт заробітної плати - 1,06183. Заробітна плата для обчислення пенсії становила - 5710,42 грн. (5377,90 х 1,06183). Розмір пенсії на час її призначення становив - 2500,02 грн. (а.с. 15-16).
Відомості довідки №139/1018 від 03.09.2010 та №139/1019 від 03.09.2010 про розмір заробітної плати за період з січня 1992 по липень 1996 не були взяті до уваги при визначенні розміру пенсії, у зв'язку з виявленими розбіжностями. Дані обставини сторонами також та не заперечуються.
В подальшому, оскільки у довідці №02-186 від 13.02.2018 був зазначений розмір заробітної плати позивача з урахуванням коефіцієнтів та процентних надбавок за роботу на Крайній Півночі та в місцевостях, прирівняних до цих районів, які після 01.01.1992 відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не включаються для обчислення пенсії, Броварським відділом обслуговування громадян (сервісний центр) неодноразово робились запити до відповідного відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Красноярському краю та Красноярського центру по гідрометеорології і моніторингу навколишньої середи про надання довідки про заробітну плату позивача за період його роботи з 01.01.1992 по 30.06.1996 без врахування районних коефіцієнтів та з відображенням помісячної суми заробітної плати (а.с. 21, 37).
22.10.2019, після надходження довідки №02-186 від 24.09.2019 з зазначенням помісячного розміру заробітної плати позивача без врахування районних надбавок та коефіцієнтів, органом Пенсійного фонду на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.11.2019, був здійснений перерахунок пенсії з 01.12.2019 з врахуванням заробітної плати за період з 01.07.1991 по 30.06.1996 згідно вищезазначеної довідки та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. (а.с. 38, 39-40, 41).
Розмір пенсії позивача з 01.12.2019 склав - 3677,87 грн., що також не заперечується сторонами (а.с. 41, 29).
Проте, ОСОБА_1 , вважаючи, що відповідач повинен був здійснити перерахунок його пенсії із дати призначення пенсії, тобто з 15.01.2018, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Згідно з пунктом 5 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів СРСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (у редакції Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року) працівникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі та прирівняні до них місцевості, з інших місцевостей країни, при умові укладення ними трудових договорів про роботу у цих районах строком на п'ять років, надаються додаткові пільги, зокрема, пункту «д» передбачено зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях за один рік шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії по старості і по інвалідності.
Відповідно до статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, який введений в дію з 01 січня 1992 року, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Вимогами частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5, 6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Водночас, Законом України "Про пенсійне забезпечення" не передбачалося врахування районних коефіцієнтів при визначені середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії.
Крім того, Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачений такий вид оплати праці як районний коефіцієнт (надбавка за роботу в районах Крайньої Півночі).
З огляду на вказане, у разі обчислення розміру пенсії за періоди роботи на Крайній Півночі та в місцевостях, прирівняних до цих районів, після 01.01.1992 районні коефіцієнти та проценті надбавки в цих районах і місцевостях в заробітну плату для обчислення пенсії, не включаються.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а та від 06.02.2020 у справі № 348/2381/16-а.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Копіями матеріалів справи підтверджується та визнається сторонами, що 15.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком на додаток до якої надані довідки про розмір заробітної плати за період з серпня 1985 по липень включно 1996 за №№139/1017 від 03.09.2010; 139/1018 від 03.09.2010; 139/1019 від 03.09.2010.
Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 для розрахунку пенсії з 15.01.2018 була врахована заробітна плата за період з 01.01.1987 по 31.12.1991, згідно довідок №№ 139/1017, 139/1018 від 03.09.2010, виданих Красноярським ЦГМС-Р та за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.12.2017 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, а загальний стаж на дату призначення склав 42 роки 9 днів.
При цьому, суд зважає, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Відповідно до частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
З аналізу вищенаведених законів вбачається, що правом вимоги додаткових документів від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким така пенсія призначається. Тому у разі сумніву щодо розміру заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках і перевіряти обґрунтованість їх видачі.
У зв'язку з тим, що у довідках №№139/1018, 139/1019 від 03.09.2010 та №02-186 від 13.02.2018 містились відомості про заробітну плату позивача з врахуванням районних коефіцієнтів та надбавок, що унеможливлювало їх використання при призначенні пенсії та їх перерахунку, відповідачем правомірно було здійснено нарахування пенсії виходячи з розміру заробітної плати позивача за період з 01.01.1987 по 31.12.1991, яка була належним чином підтверджена відповідною довідкою (а.с. 17, 18).
Аналіз наведеного свідчить, що підставою для здійснення перерахунку є подання/одержання органом Пенсійного фонду додаткових документів.
Відповідно до наявних матеріалів справи, довідка відповідної форми та змісту від 24.09.2019 № 02-186 про розмір заробітної плати позивача за період з січня 1992 по червень 1996 включно без врахування районних надбавок та коефіцієнтів надійшла до Броварського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) 22.10.2019 та разом із завою позивача від 18.11.2019 про здійснення перерахунку пенсії на її підставі була передана на розгляд відповідача.
Відповідно до вимог п.4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Згідно відомостей протоколу призначення пенсії від 22.11.2019 з інформаційної підсистеми ГУ ПФУ у Київській області, позивачеві здійснено перерахунок пенсії з врахуванням вищезазначеної довідки з першого числа наступного місяця, а саме з 01.12.2019 довічно (а.с. 41).
Факт отримання підвищеної пенсії з 01.12.2019 позивачем не заперечується.
З урахуванням того, що довідки про заробітну плату №№139/1018, 139/1019 від 03.09.2010 та №02-186 від 13.02.2018 станом на час призначення пенсії за віком (15.01.2018) мали певні розбіжності у розмірі заробітних плат за однаковий період, сума заробітної плати містила в собі коефіцієнт районної надбавки, який не може бути врахований відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача, а оновлена довідка №02-186 від 24.09.2019 надійшла відповідачеві разом з заявою позивача про перерахунок пенсії лише 18.11.2019, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно був зроблений перерахунок з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки від 24.09.2019 №02-186 та підстави для здійснення перерахунку пенсії з дати її призначення відсутні, а тому й відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 КАСУ передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, матеріалами справи не підтверджується протиправність дій ГУ ПФУ у Київській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача саме з дати її призначення, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАСУ похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 різниці між належної до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 15.01.2018 по 01.12.2019 у розмірі 27090,55 грн. є похідною від вимоги про визнання дій відповідача протиправними, а тому також не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 139 КАСУ передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вимоги статті 139 КАСУ підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 241-246, 255, 263 КАС України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, буд. 40) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Брагіна О.Є.