30 червня 2020 року № 320/3332/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Сільпо Рітейл" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2020 №0052130407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 26931,34 (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять один) грн. 34 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6 732,81 (шість тисяч сімсот тридцять два) грн. 81 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 00521304707 від 21.01.2020, яке прийнято на підставі акту №100/26-15-04-07-19/33870708 від 24.12.2019 "Про результати камеральної перевірки податкової декларації з плати за землю на 2019 рік ПрАТ "Сільпо Рітейл" (код ЄДРПОУ 33870708)" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки було здійснено дослідження даних та документів, що не можуть бути предметом камеральної перевірки. Вказані дії відповідача, на думку позивача, суперечать приписам статті 75 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року відкрито спрощене провадження в даній адміністративній справі.
Відповідач проти позовних вимог заперечував, позовні вимоги вважає необґрунтованими, оскільки контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та відповідно до норм чинного законодавства.
У судовому засіданні від 10.06.2020 позивач свої вимоги підтримав, наголошував на тому, що податковий орган вийшов за межі своєї компетенції, просив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився.
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2020 на підставі заяви позивача, керуючись приписами статті 205 КАС України, суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно відомостей із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ "Сільпо Рітейл" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 34483946) та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві як платник податків із 16.08.2006 (а.с. 6-9).
Як убачається із матеріалів справи, між позивачем та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 18.11.2019 р.
Відповідно до умов пункту 4.2 вказаного договору, позивачем визначено річну орендну плату за земельною ділянкою з кадастровим номером №8000000000:75:293:0005 у розмірі 6 відстоків від її нормативної грошової оцінки.
У грудні 2019 року, позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію №9291743761, у якій визначено грошове зобов'язання за орендною платою за земельну ділянку у розмірі 6%.
Головним державним ревізором-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності місцевих податків управління адміністрування податків з юридичних осіб ОСОБА_1 проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2019 рік акціонерного товариства "Сільпо Рітейл", за результатами якої складено відповідний акт №100/26-15-04-07-19/33870708 від 24.12.2019 (а.с. 12).
У ході перевірки встановлено, що сума податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб (код платежу 18010600) за листопад 2019 року, визначена платником податків ПрАТ "Сільпо Рітейл" в податковій декларації з плати за землю, реєстраційний номер №9290591037 від 05.12.2019 за 2019 рік, є нижча ніж визначена за результатами камеральної перевірки.
На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №00521304074 від 21.01.2020 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 26931,24 грн за податковими зобов'язаннями та за штрафними санкціями у розмірі 6732,81 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).
Так, положеннями пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Згідно з приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Приписами п. 75.1. ст. 75 ПК України регламентовано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Отже, камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків або відображених у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.
В свою чергу, метою камеральної перевірки на час виникнення спірних правовідносин є виявлення в поданій звітності, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість та системи електронного адміністрування реалізації пального арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкових зобов'язань чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.
Позивач у позовній заяві наголошував на тому, що у контролюючого органу були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати правильність, повноту податкових зобов'язань та донараховувати зобов'язання, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.
Як встановлено судом та убачається із матеріалів справи, у ході здійнення камеральної перевірки, посадовою особою відповідача встановлено порушення ПрАТ "Сільпо Рітейл" підпункту 288.1. статті 288 Податкового кодексу України та пункту 4.3 Договору оренди земельної ділянки від 18.11.2019 року, укладеного між позивачем та Київською міською радою. Так, на думку перевіряючого, позивачем занижено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю з юридичних осіб, з огляду на її сплату в розмірі, меншому ніж 12 відсотків від нормативної грошової оцінки.
При цьому, під час здійснення перевірки відповідачем використано: податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9290591037 від 05.12.2019 на 2019 рік; копію договору оренди земельної ділянки від 18.11.2019, та інформаційні ресурси ДПС України.
Тобто, відповідачем в межах камеральної перевірки досліджувались документи, факти та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки, предметом якої відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
А відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач, здійснюючи камеральну перевірку з питань дотримання вимог повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, та збільшивши розмір податкового обов'язання вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання.
Зміст правового регулювання в даних правовідносинах відповідає позиції Верховного Суду висловленій, зокрема у рішенні від 28.05.2020, справа №826/18356/16, а також позиції Шостого апеляційного адміністративного суду у постанові від 18.05.2020, справа №826/15497/18.
Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0052130407 від 21 січня 2020 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст. 123, ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 6732,81 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 26931,24 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, а відтак позовні вимоги вважає такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 14.04.2020 №5864915 (а.с. 5).
Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ: 33870708) від 21.01.2020 №0052130407 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 26931,34 (двадцять шість тисяч дев'ятсот тридцять один) грн. 34 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 6 732,81 (шість тисяч сімсот тридцять два) грн. 81 коп.
Стягнути на користь ПрАТ "Сільпо Рітейл" (код ЄДРПОУ: 33870708) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м Києві (код ЄДРПОУ: 43141267) сплачений ПрАТ "Сільпо Рітейл" (код ЄДРПОУ: 33870708) за подання даної позовної заяви судовий збір у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.