30 червня 2020 року Справа № 280/2773/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )
до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (72312, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 02140811)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 02 квітня 2020 року.
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.
- зобов'язати Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області розглянути запит від 02 квітня 2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою суду від 04 травня 2020 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, а перше судове засідання призначено на 09 червня 2020 року.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 02 квітня 2020 року позивач звернувся (надіслав лист) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області з запитом про надання публічної інформації. Запит, відповідачем отримано - 06 квітня 2020 року. Зазначає, що відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Станом на 27 квітня 2020 року минуло -15 робочих днів. Зазначає, що не надання відповідачем запитуваної інформацію (документів), є протиправною бездіяльністю та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України і порушує моє право на отримання інформації.
В позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити.
Представник Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради до суду надіслав заяву, відповідно до якої заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні не надавши жодних обґрунтувань, щодо правової позиції.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.
02 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради із запитом про надання публічної інформації.
Відповідно до запиту, запитувалася наступна інформація (документи):
- надати інформацію про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
- відповідь надіслати за адресою: 84511, Донецька область, м. Бахмут, вул. Садова, 119.
Запит на публічну інформацію отримано Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради 06 квітня 2020 року.
Однак у визначені строки Законом України «Про доступ до публічної інформації» Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради не надав.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» (далі по тексту Закон України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII)
Так частиною 1 статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
В свою чергу відповідно частини 2 до статті 7 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб'єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом (частина 4 статті 7 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII).
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі по тексту Закон України №2939-VI).
Згідно частини 1 статті 1 Закону України №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Разом з тим, частина 2 статті 1 Закону України №2939-VI визначено, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації ( стаття 2 Закону України №2939-VI).
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України №2939-VI визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. (стаття 12 Закону України №2939-VI).
Частиною 1 статті 13 Закону України №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України №2939-VI встановлено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частиною 1 статті 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Порядок розгляду і надання відповіді на запит визначено у статті 20 №2939-VI. Зокрема, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша статті 20 Закону); у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону №2939-VI).
Статтею 22 Закону № 2939-VI законодавцем наведений вичерпний перелік підстав, з яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на її отримання.
Так розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною 3 статті 22 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Розглядаючи матеріали справи, судом встановлено, що 22 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради із запитом про надання публічної інформації, а саме про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Виходячи з вищевказаних норм закону суд поприходить до висновку, що запитувана інформація про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд відноситься до публічної інформації.
В свою чергу систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 №280/97-ВР (далі по тексту Закон України від 21 травня 1997 №280/97-ВР).
Частиною 1 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 №280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Згідно з частиною 5 статті 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17 лютого 2011 року № 3038-VI спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на зазначені норми передусім саме ці органи згідно з їхньою компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні. Такий висновок викладений у пункті 2.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».
Таким чином, інформацією про земельні ділянки державної та комунальної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд володіють до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів відповідні виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади, розпорядниками якої і після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів вони залишаються, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 серпня 2019 року у справі № 369/5491/16-а.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради не надано відповіді на запит позивача на отримання публічної інформації.
Разом з тим, необхідно зауважити про те, що жодних доказів наявності підстав для відмови у наданні інформації на відповідний запит, що передбачений положеннями частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI, зокрема, що інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону у матеріалах справи немає.
Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що запитувана інформація про наявність на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд у запиті від 02 квітня 2020 року, відноситься до публічної інформації в розумінні Закону №2939-VI, розпорядником якої є Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області.
Таким чином, при розгляді справи суд приходить до висновку, що відповідачем вчинена протиправна бездіяльність яка привила до порушень прав позивача на не отримання запитуваної публічної інформації, через що необхідно зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 інформацію на його запит від 02 квітня 2020 року відповідно до вимог Закону №2939-VI.
При цьому, суд вважає, що перша та друга позовна вимога частково дублюють одна одну, у зв'язку з чим належним способом захисту порушеного права буде досягнуто шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит позивача від 02 квітня 2020 року, у порядку та строки визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то питання про розподіл судових витрат судом не вирішується. Витрати на витребування позивачем доказів по справі у розмірі 17 гривень документальне не підтверджені, а тому стягненню на користь позивача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 243-246 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради (72312, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 02140811) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію за запитом від 02 квітня 2020 року
Зобов'язати Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області розглянути запит від 02 квітня 2020 року про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Мелітополь вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України до закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі виготовлено 30 червня 2020 року.
Суддя Д.В. Татаринов