Справа № 703/533/20
1-кс/703/455/20
25 червня 2020 року
Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла клопотання старшого слідчого ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 07.02.2020р. за № 12020250230000236 про застосування запобіжного заходу щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України
за участю
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6
у присутності підозрюваного ОСОБА_5
встановив:
старший слідчий ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , звернувся з погодженим прокурором Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.
Своє клопотання обґрунтовував тим, що ОСОБА_5 07.02.2020р. підозрюється у тому, що близько 03 год. 30 хвл. за попередньою змовою з ОСОБА_7 , пішли до домоволодіння ОСОБА_8 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , через хвіртку проникли до подвір'я домоволодіння за вищевказаною адресою, де умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, шляхом витягування шибки вікна, проникли в середину будинку. Потім, проникнувши у вказаний будинок, продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали навмисно наносити удари потерпілому у голову та грудну клітку, вимагаючи при цьому грошові кошти. У подальшому, з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 обшукали будинок та зоволоділи майном потерпілого: годинником марки "Політ" вартістю 750 грн., гаманцем коричневого кольору вартістю 45 грн., грошовоми коштами в сумі 300 грн., карткою банку "Сбербанк" на ім'я ОСОБА_11 , накопичувальною картою магазину "Асоль", після чого з місця вчинення злочину зникли. Внаслідок завдання злочинних дій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у виді синця повік лівого ока із раною його верхнього повіку, які відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'ю та завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1095 грн.
24 червня 2020 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України. Застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою обґрунтовується з огляду на те, що причетність ОСОБА_5 до вчиненого злочину підтверджується зібраними доказами та враховуючи наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав внесене клопотання, надав пояснення, аналогічні його обґрунтуванню.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування домашнього арешту заперечували.
Підозрюваний вказував, що не вчиняв інкримінованого йому злочину, знає особу - ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , та вони, дійсно, деякий час перебували у нього в будинку. Крім того, вказував, що обшук проводили без його участі та під час його проведення не було його близьких. Факт знаходження у нього картки, що належать ОСОБА_13 пояснював тим, що напередодні проведення обшуку до нього приходив ОСОБА_14 . Вказував, що має дружину та двох дітей, заробляє тимчасовими заробітками, просив не застосовувати найсуворіший запобіжний захід, так як нікуди тікати не збирається.
Захисник, вказуючи на процесуальні порушення під час досудового розслідування, просив звернути увагу на той факт, що не зважаючи на той факт, що повідомлення про підозру ОСОБА_9 не захотів отримувати, заперечує свою провину, з'явився до суду без примусу, тому важав, що ризик зникнути від суду, на його думку відсутній. Крім того, зважаючи на його національність та звичаї, вважав що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, які хоча й не зареєстровані у офіційних органах, однак фактично існують.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, прихожу до наступного висновку.
Діючим кримінально-процесуальним законом передбачено застосування запобіжних заходів з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання будь-яким спробам перешкоджання проведення досудового розслідування та судового провадження (ризики). Крім того, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри вчинення особою кримінального правопорушення (ст.177 КПК України).
Стаття 178 КПК України зобов'язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст.177 КПК України та недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують таку ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться у клопотанні слідчого, прокурора. Частина 5 вищевказаної статті передбачає, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 07.02.2020р. зареєстровано кримінальне провадження за обставинами, що вказані у клопотанні.
До клопотання додану копії протоколів допиту потерпілого, свідка ОСОБА_12 , огляду місця події, висновків еспертів, протоколу обшуку, проведення слідчого експерименту, протоколу № 745 про результати негласних (розшукових) дій аудіо-відеконтролю за особою.
Так, відповідно до протоколу від 09.04.2020р. допиту свідка ОСОБА_12 , останній вказує, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 проникли до будинку на вулиці Першотравневій у лютому 2020 року, при чому повідомляв про обставини скоєного.
Крім того, під час проведення обшуку 18.03.2020р. за місцем проживання ОСОБА_5 було виявлено банковську картку "Сбербанк" та накопичувальну картку магазину "Ассоль", які належать ОСОБА_13 .
З висновків експерта вбачається, що ОСОБА_8 має синець повік лівого із раною його верхнього повіку, яка діагностована як забійна. Крім того, відповідно до висновку есперта за результатами слідчого експерименту за участю потерпілого, експерт вважає, що такі ушкодження, які Лепетень отримав, могли бути спричинені за механізмом утворення, які потерпілий вказав під час його проведення.
25.06.2020 року о 13.33 год. ОСОБА_5 було оголошено підозру, від отримання якої він відмовився в присутності захисника ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.187 КК України як розбій поєднаний з проникненням у житло.
Щодо застосування запобіжного заходу суд виходить з наступного.
Стаття 178 КПК України зобов'язує суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у статті 177 КПК України, на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження оцінити в сукупності всі обставини, що можуть вплинути на прийняття цього рішення, перелік яких, крім іншого, міститься у частині 1 вказаної норми.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у випадках, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України.
В даному випадку, слідчий суддя, оцінивши надані стороною обвинувачення докази вважає, що підозра ОСОБА_5 є обґрунтованою, так як належними та допустимими доказами доведено його причетність до обставин, що викладено у підозрі, який є особливо тяжким злочином, причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, а надані матеріали містять достатньо правових підстав для застосування процедур, визначених кримінальним процесуальним законом щодо певної особи.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального докази обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри, наявність хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим та прокурором вказується на ризики, передбачені ч.1,3,5 ст.177 КПК України.
З вказаного вбачається, що, за думкою слідчого та прокурора, є ризик нереховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 знав про проведення за його адресою обшуку, обговорював зі своєю знайомою ситуацію зі знайденими речами потерпілого за його місцем перебуванням, однак, без примусу прибув до суду для розгляду клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ініціатором внесення клопотання не надано доказів, що більш ніж за три місяці після проведення обшуку та вилучення у нього речей, що належать потерпілому, потерпілий, а також свідок ОСОБА_12 вказували б на будь-який тиск на них, вважаю, що ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків не є підтвердженими.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_5 будучи судимим за вчинення особливо тяжкого злочину, знову є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя вважає за необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти зобов'язання, які забезпечать дієвість досудового розслідування.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 177, 178, 194, 309, 372,376 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання старшого слідчого ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Смілянської місцевої прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, який проводить досудове розслідування за першою вимогою;
2) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до органів влади;
3) заборонити у будь-який спосіб спілкуватися з потерпілим та свідками по справі.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 25.08.2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі порушення обов'язків, покладених на нього судом, до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області та негайно поставити на облік підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомити про це слідчого та прокурора.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошений 26 червня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1