Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-в/711/276/20
Справа № 711/3941/20
23 червня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1 , за участю: секретар - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , засудженого - ОСОБА_4 , представника ЧВК - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого:
ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рубаний Міст Лисянського району Черкаської області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, на теперішній час відбуває покарання у Черкаській виправній колонії №62 на виконання вироку Носівського районного суду Чернігівської області від 31.05.2016р., яким йому призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскацією майна,
До суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , в якому він просить суд про умовно-дострокове звільнення його від подальшого відбування покарання.
Засуджений в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що клопотання не підлягає задоволенню через не доведення засудженим свого виправлення.
Представник ЧВК в судовому засіданні вважав, що засуджений заслуговує на встановлення йому адміністративного нагляду.
Заслухавши осіб, які беруть участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали особової справи засудженого, надану адміністрацією Черкаської ВК №62 характеристику на засудженого, суд вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
31.05.2016р. Носівський районний суд Чернігівської області засудив ОСОБА_4 за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання рахувати з 17.01.2017р. Кінець строку - 17.01.2022р.
Отже на момент розгляду клопотання засуджений фактично відбув понад двох третин призначеного йому покарання, що дає підстави для застосування положень ст.81 КК України.
Згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно матеріалів особової справи засуджений за час перебування в СІЗО м. Чернігова характеризувався посередньо, порушень режиму утримання не допускав. До праці не залучався, заохочень не мав.
З 15.02.2017р. відбуває покарання у Черкаській ВК №62 де характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Допустив 3 порушення встановленого порядку відбування покарання, за що мав стягнення, які на даний час зняті та погашені у встановленому законом порядку. З травня 2017 року по грудень 2019 року був працевлаштований на деревообробній дільниці виробництва установи, до праці ставився сумлінно, за підсумками роботи 6 разів заохочувався правами начальника установи, на даний час не працевлаштований.
25.09.2018р. засіданням адміністративної комісії відмовлено у зміні умов тримання шляхом переведення до дільниці соціальної реабілітації як засудженому, який не став на шлях виправлення. 25.07.2019р. засіданням адміністративної комісії відмовлено у застосуванні ст. 82 КК України як засудженому, який не став на шлях виправлення. 27.05.2020р. на адміністративній комісії ЧВК розглядалось питання застосування до засудженого ст. 81 КК України, але рішенням комісії установи відмовлено так як засуджений не довів своє виправлення.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, з огляду на роз'яснення п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002р. за №2, умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, і при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
Відповідно до ст.6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Неухильне дотримання умов та правил поведінки під час відбування покарання є обов'язком всіх засуджених (ст.9 КВК України), але не є безумовним свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, оскільки такі обставини мають оцінюватись в сукупності з іншими: ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях установи тощо.
Поведінка ОСОБА_4 під час відбування покарання у виправних установах в цілому характеризується посередньо. За весь період відбування покарання засуджений отримав 3 дисциплінарних стягнень та 6 заохочень.
З огляду на характеристику засудженого від 24.02.2020р. за якою він характеризується посередньо, а також враховуючи, що останньому 27.05.2020р. засіданням адміністративної комісії установи було відмовлено у застосуванні до засудженого ст. 81 КК України, так як останній не довів своє виправлення, то, дослідивши матеріали клопотання та особової справи суд виходить з того, що характеристика особи засудженого, його вік, стан здоров'я, наявність стягнень та заохочень, отриманих під час відбування покарання, спосіб життя та поведінка протягом останнього року свідчать про певні позитивні зміни у його свідомості, але зазначені зміни не мають стабільного характеру.
За таких обставин поведінка засудженого не свідчить про його виправлення та готовність до самокерованої правослухняної поведінки, а тому до нього не може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 Кримінального кодексу України, ст.ст.537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Роз'яснити засудженому, що у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання розгляд повторного клопотання з цього самого питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання через Придніпровський районний суд міста Черкаси апеляційної скарги протягом семи днів з дня проголошення ухвали, а для осіб, які не викликались в судове засідання - з дня отримання ними копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1