Справа № __2-1122__
2010р.
"_25_" березня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Іващенко В.М.,
при секретарі Жирової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-
Позивач звернувся до Свердловського міського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання її такою, що втратила право користування житлом з наступним зняттям її з реєстраційного обліку, в обґрунтування своїх вимог зазначивши, що позивачу на праві власності належить Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 31.03.1992 року державним нотаріусом 1-ої Свердловської державної нотаріальної контори Паршиною Т.В. В житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають колишня дружина позивача ОСОБА_4, дочка ОСОБА_5 та онук ОСОБА_6. Крім того у житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстровані відповідач, тобто дочка позивача ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, але з 2005 року вони у житловому будинку не проживають. Зараз відповідач ОСОБА_2 проживає разом з чоловіком та дітьми у житловому будинку АДРЕСА_2
Добровільно відповідач з належного позивача житлового будинку не виписується, чим робить позивачу перешкоди вільно й повною мірою здійснювати ним право користування, володіння й розпорядження власністю, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з зазначеним позовом.
Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку м. Свердловська Луганської області та її неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житлом, а саме, житловим будинком АДРЕСА_1 з наступним зняттям їх з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені у позовній заяві, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, незважаючи на те, що належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи судом, поважності причин своєї неявки до суду не надала, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України розглянути справу на підставі наявних доказів за її відсутністю, оскільки в матеріалах справи знаходиться достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.
З цих підстав позивач відповідно до вимог ст.224 ЦПК України звернувся до суду з заявою про слухання справи за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення, яка у судові засідання за викликом суду з'являтися не бажає.
Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник відділу у справах дітей Свердловської міської ради Луганської області Бабяк Т.В. у судовому засіданні не заперечувала проти заявлених позовних вимог.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник Свердловського МВ УМВС України у Луганській області в особі відділу громадянства, паспортної та міграційної служби, надав заяву про розгляд справи за його відсутність, проти заявлених вимог не заперечує.
Вислухавши доводи позивача, третьої особи Бабяк Т.В. дослідивши матеріали справи, визнані судом достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у відповідності з вимогами Житлового кодексу України внаслідок відсутності цієї особи проводиться у судовому порядку.
Окрім того, відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ст.150 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання та проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю за своїм міркуванням.
Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд. Відповідно до ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Окрім того, відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В судовому засіданні встановлено, що Ѕ частина житлового будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, в цьому будинку зареєстровані відповідно до даних домової книги відповідач ОСОБА_2 ОСОБА_1, та її неповнолітні діти ОСОБА_7, ОСОБА_8, які не проживають у будинку з 2005 року. На теперішній час ОСОБА_2 та її неповнолітні діти ОСОБА_7, ОСОБА_8 проживають у житловому будинку АДРЕСА_2
Відповідно до ст.405 ч.2 ЦК України член сім'ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Судом встановлено, що відповідач та її неповнолітні діти з 2005 року не проживають у зазначеному будинку, добровільно припинити реєстрацію у зазначеному будинку на вимоги власника будинку заходів не вжили, їх жодних речей у будинку не має, та вона з своїми неповнолітніми дітьми на свій розсуд без поважних причин не проживає у зазначеному будинку. Також у судовому засіданні не встановлено даних щодо жодних домовленостей між позивачем та відповідачем у справі щодо проживання та подальшої реєстрації у зазначеному будинку відповідача у справі.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зобов'язані зареєструвати місце проживання. Такі вимоги відповідач до теперішнього часу не виконав.
Оскільки реєстрація відповідача та її двох неповнолітніх дітей заважає позивачу здійснювати право користування жилим приміщенням, та відповідач зі своїми неповнолітніми дітьми більше року не проживають у спірному будинку, то суд вважає необхідним визнати відповідача та її двох неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 з наступним припиненням їх реєстрації у ньому.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.316,319,386,391,405 ЦК України, ст.ст.150,163 Житлового кодексу України, ст.6 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 10-15,60,88, 212-215,223-224,294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку міста Свердловська Луганської області, а також її неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Свердловська Луганської області, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Талнах Красноярського краю РФ, такими, що втратили право на користування житлом у житловому будинку АДРЕСА_1 з наступним припиненням їх реєстрації у житловому будинку АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву по апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя