01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.11.2009 № 40/108
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Сопрунець О.М. - за довіреністю.
від відповідача 1: Синявська О.В. - за довіреністю.
від відповідача 2: Марусиченко В.В. - за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.07.2009
у справі № 40/108 (суддя
за позовом Комунального підприємства „Фармація”
до 1. Шевченківської районної у м. Києві ради
2. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
про спонукання продовжити дію договору оренди
В лютому 2009 року КП „Фармація” звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 26.05.2009) до Шевченківської районної у м. Києві ради та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради про визнання договору оренди №6117/8 від 09.04.2003 продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, тобто з 24.09.2008 по 16.06.2011 та зобов'язання відповідача-2 укласти з позивачем додаткову угоду до договору оренди з метою приведення його у відповідність до вимог передбачених пунктом 1 частини1 статті 208 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 у справі №40/108 позов задоволено частково.
Визнано Договір оренди № 6117/8 від 09.04.2003 продовженим на той самий термін на тих самих умовах, тобто з 24.09.2008 по 16.06.2011.
Присуджено до стягнення з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради суму державного мита у розмірі 42,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, в позові відмовити, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 посилається на те, що надсилання орендодавцем листа від 01.10.2008 є належним та допустимим доказом у справі для підтвердження повідомлення орендаря про закінчення терміну дії договору.
КП „Фармація” подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача 2 без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Від відповідача 1 письмового відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, однак в судовому засіданні представник відповідача 1 підтримував вимоги апеляційної скарги відповідача 2, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
09.04.2003 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві (орендодавець) та КП „Фармація” (орендар) було укладено Договір оренди №6117/8 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження райдержадміністрації Шевченківського району м. Києва від 22.03.2003№ 454 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення площею 964,4 кв.м., яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Муромська, 7/13 для розміщення гуртожитку для працівників аптек та їх родин (пункт 1.1.).
На підставі розпорядження Рішення Шевченківської районної у м. Києві ради №263 від 25.11.2003 „Про реорганізацію Фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва” з 01.12.2003 правонаступником КПУЖГ Шевченківської районної у м. Києві є Управління з питань комунального майна, підприємництва та приватизації Шевченківської районної у м. Києві.
Пунктом 6.2. Договору встановлено, що Договір діє з 09.04.2003 року по 01.01.2006.
Позивач посилається на те, після закінчення дії Договору сторони не виявили бажання припинити його дію, таким чином Договір оренди № 16117/8 був пролонгований на той самий строк на тих самих умовах, тобто до 23.09.2008.
В той же час, в матеріалах справи наявні листи позивача адресовані на адресу відповідача-1 з проханням продовжити договірні відносини щодо оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Муромська, 7/13 (№ 1-01-2270 від 22.12.2006 та №1-01-781 від 22.05.2007).
Зазначені листи були розглянуті відповідачем-2, за результатами розгляду було повідомлено позивача листом № 7/9-038-39/58 від 07.02.2007, що після розробки та затвердження нормативної бази щодо передачі комунального майна в оренду питання комунального підприємства “Фармація” буде розглянуто, про що Позивача буде повідомлено додатково.
На лист позивача №1-01-781 від 22.05.2007 відповідач-2 повідомив про те, що Управління передасть на розгляд профільної депутатської комісії з подальшим прийняттям рішення на сесії Шевченківської районної у м. Києві ради питання про переукладення договору оренди поза конкурсом.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що збоку відповідачів відсутні будь-які заперечення щодо продовження дії договору. Наявні в матеріалах листи відповідача-2 не можна розцінювати як відмову в продовженні строку дії Договору.
Відповідно до частини 4 статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься і в частині 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” - у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, строк дії Договору є продовженим до 23.09.2008.
Листом № 6/3-275-008/58 від 01.10.2008 відповідач-2 повідомив позивача про припинення терміну дії Договору оренди та відмову від його продовження.
Даний лист було направлено позивачу 01.10.2008 за адресою: 01030 м. Київ, І. Франка, 38, б та повернутий відповідачу-2 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що повернення вищевказаного листа є неналежним доказом повідомлення позивача про відмову відповідача-2 від продовження строку дії Договору, з огляду на наступне.
Стаття 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, стаття 764 Цивільного кодексу України та частина 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачають можливість продовження строку дії договору оренди від наявності або відсутності заяви-заперечення орендодавця на продовження строку його дії.
На час закінчення строку дії Договору орендодавець вчинив процесуальну дію, передбачену вищевказаними нормами, зробив заяву про небажання продовжувати строк його дії, направивши про це орендарю листа за його місцезнаходженням.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що після направлення заяви про припинення строку дії Договору, відповдіачем-2 виставлялись позивачу рахунки за оренду плату (а не за фактичне користування приміщенням) з жовтня 2008 року по травень 2009 року згідно Договору оренди №6117/8 від 09.04.2003 на оренду приміщення за адресою вул. Муромська, 7/13 (копії рахунків в матеріалах справи). Ці рахунки були оплачені позивачем в повному обсязі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи платіжні доручення.
Надаючи правову оцінку фактичним діям орендодавця щодо виставлення рахунків на оплату оренди згідно Договору після закінчення терміну його дії, судова колегія приходить до висновку, що такі дії відповідача-2 свідчать про зміну його первісного ставлення щодо продовження дії цього Договору.
Отже, судова колегія розцінює дії орендодавця щодо виставлення рахунків на оплату оренди як погодження продовжити строк дії договору оренди.
Враховуючи вищенаведе, позовні вимоги в частині визнання Договору продовженим є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 укласти додаткову угоду до договору оренди № 6117/8 від 09.03.2003 з метою проведення його у відповідність до вимог передбачених пунктом 1 частини1 статті 208 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3 статті 188 Господарського кодексу України).
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду(частина 3 статті 188 Господарського кодексу України).
Позивач не довів суду щодо дотримання ним вимог статті 188 Господарського кодексу України.
Враховуючи те, що позивач не надіслав відповідачу-2 пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди № 6117/8 від 09.03.2003, як того вимагають норми статті 188 Господарського кодексу України, у позивача відсутнє право передати виниклий спір на вирішення суду.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 по справі №40/108 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м .Києва від 16.07.2009 у справі № 40/108 - без змін.
Матеріали справи № 40/108 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
18.12.09 (відправлено)